Вівторок, 2 Грудня, 2025

Науковці б’ють на сполох через зникнення карася в Україні

Важливі новини

Пенсійна система України: Мінімум пенсії та доплати за вік і стаж

В Україні існує чітке законодавче регулювання мінімальної пенсії, яка не може бути нижчою за встановлену державою межу. Основою для визначення цієї межі є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році ця сума становить 2 361 гривню, і саме на неї орієнтується юридичний мінімум пенсії за віком. Однак варто зазначити, що на практиці більшість пенсіонерів отримує більш велику суму завдяки доплатам за вік і стаж, які держава передбачила для різних категорій громадян.

Ці доплати є важливим елементом пенсійної системи України, оскільки вони покликані забезпечити пенсіонерів з більшим трудовим стажем або старшого віку додатковими виплатами. Такі доплати дозволяють підвищити рівень життя людей, які вже не працюють, але зробили значний внесок у економіку країни протягом свого життя.

Найвищий рівень гарантують пенсіонерам старшого віку зі стажем. Якщо людині виповнилося 65 років і вона має повний трудовий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), то її щомісячна виплата не може бути меншою за 3 758 гривень. Такий самий поріг застосовують і до людей віком від 80 років, але для них вимагають дещо менший стаж — 20 років у жінок і 25 років у чоловіків. Це найбільш захищена група: держава визнає, що в цьому віці люди зазвичай уже не працюють і потребують стабільної підтримки.

Для наступної вікової групи — від 70 до 79 років — гарантований розмір пенсії дещо нижчий. Якщо людина не працює і має повний страховий стаж, їй нараховують не менше 3 613 гривень на місяць. Ідеться про тих, хто формально ще не досяг порогу у 80+, але вже має підвищені вікові витрати на лікування, ліки, догляд.

Ті, хто ще не дотягнув до 70 років, але має достатній стаж або належить до осіб з інвалідністю І групи, теж не залишаються на «голій» базі в 2 361 гривню. Для них держава встановила свій нижній рівень — 3 323 гривні на місяць. Окрема планка існує і для інших непрацюючих пенсіонерів, які не входять у перелічені категорії. Для них мінімальною фактичною сумою виплати у 2025 році визначено 3 038 гривень.

Водночас є категорія людей, для яких ці підвищені гарантії не спрацьовують. Йдеться про працюючих пенсіонерів. Вони юридично залишаються прив’язаними саме до базового прожиткового мінімуму. Для них мінімальний розмір пенсії у 2025 році — ті ж самі 2 361 гривню. Логіка держави тут проста: якщо людина продовжує працювати, вона має додаткове джерело доходу, тож не отримує частину надбавок, які нараховують непрацюючим пенсіонерам старшого віку.

Фінансова картина виходить нерівною, але пояснюваною. Дві людини можуть одночасно бути пенсіонерами і при цьому отримувати абсолютно різні виплати, і обидві суми будуть «мінімальними» в юридичному сенсі. Наприклад, 66-річна жінка зі стажем 30 років, яка не працює, не повинна опускатися нижче 3 758 гривень. А чоловік 60 років, який уже на пенсії, але продовжує працювати, може отримувати на рівні 2 361 гривні — і формально держава свої зобов’язання перед ним виконує.

Окремо слід сказати про верхню межу. В Україні діє обмеження на максимальну пенсію: зараз стеля зафіксована на рівні 23 610 гривень на місяць. Це десятикратний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, і така планка, за нинішнім підходом уряду, збережеться щонайменше до 2027 року.

У підсумку картина така. Формально мінімальна пенсія — 2 361 гривня. Фактично — для більшості літніх людей, які вже не можуть працювати, мінімум значно вищий і стартує від 3 тисяч гривень. Найбільш захищені — це люди похилого віку з великим стажем, яким держава гарантує не менше 3,7 тисяч гривень на місяць. Але ті, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, залишаються внизу цієї шкали й не отримують надбавок за вік.

Акторка Катерина Кузнецова розійшлася з бойфрендом-росіянином і виїхала з України

Відома українська акторка Катерина Кузнецова оголосила про завершення семирічних стосунків із російським бізнесменом Максимом Апліним. Про це вона повідомила в особистому блозі в Instagram. «Ми з Максом більше не разом. Було класно. Зі словами великої вдячності й, звісно, з повагою йду в новий етап свого життя», — коротко написала акторка, не вдаючись у подробиці причин […]

Зеленський обговорить майбутнє оборони ЄС і підтримку України на засіданні Європейської Ради

6 березня Президент України Володимир Зеленський перебуває з робочим візитом у Брюсселі, де він братиме участь у спеціальному засіданні Європейської Ради та проведе низку важливих двосторонніх зустрічей. Як повідомив прессекретар глави держави Сергій Никифоров, президент розпочне день з зустрічі з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером, під час якої передбачено виголошення заяв для ЗМІ. Цей візит […]

The post Зеленський обговорить майбутнє оборони ЄС і підтримку України на засіданні Європейської Ради first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Україна втратила половину захоплених території у Курській області

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як розповів виданню командир артилерії 82-ї повітряно-штурмової бригади майор Іван Бакрєв, росіяни мають “величезну” перевагу майже в усьому – у людях, артилерії, машинах – і переключаються з механізованих на піхотні атаки з потужним ефектом.

Невдачі почалися, коли Україна поміняла елітні підрозділи на менш загартовані наприкінці вересня; це було помилкою, вважає майор. “Усі підрозділи в Курську перейшли до оборони”, – каже він.

Водночас українці тримаються, хоча умови стають дедалі похмурішими.

“Дощ, сльота, сніг, холод, бруд, жуки, черв’яки, щури і плануючі бомби”, – каже Руслан Мокрицький із 95-ї десантно-штурмової бригади. За його словами, росіяни можуть скинути до 40 таких бомб на одну позицію протягом кількох годин:

“У Курську смерть завжди поруч; вона практично тримає вас за руку”.

Водночас Мокрицький зазначає, що Україна поки що знайшла способи реагувати на нові виклики – навіть на російські хімічні атаки.

“Якби над нами з’явилася Зірка Смерті, ми б знайшли вихід”, – каже він.

При цьому солдати вважають, що контрнаступ на Курщині того вартий.

“Коли я ступив на Курщину, я зрозумів, що вони відчували, коли увійшли в Україну”, – каже Мокрицький. “Нехай вони помруть і згниють на своїй землі, і чим їх більше, тим краще”.

Актор Тарас Цимбалюк став новим “Холостяком”

Український актор Тарас Цимбалюк, відомий за ролями в серіалах “Спіймати Кайдаша”, “Жіночий лікар” та “Кріпосна”, офіційно стане головним героєм 14 сезону романтичного реаліті-шоу “Холостяк”. Вперше прокоментувавши свою участь у проєкті, актор не лише поділився емоціями, а й закликав підтримати збір для ЗСУ. “Мене чекає новий виклик, нові емоції й абсолютно новий формат існування на телебаченні! […]

Золотий карась, якого колись вважали звичною прісноводною рибою в Україні, сьогодні майже зник із багатьох річок країни. Про це розповіла іхтіологиня Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь в інтерв’ю «Телеграфу».

За словами науковиці, ще на початку XX століття золотий карась з родини коропових був масово поширений по всій території України. Та ситуація почала змінюватися в середині минулого століття, коли під час створення штучних водосховищ у водойми стали масово запускати карасів сріблястих.

«Ми й досі точно не знаємо, чи сріблястий карась є аборигенним для України, чи його завезли ще раніше — зокрема й для Європи», — зазначила Куцоконь.

За однією з гіпотез, сріблястий карась просто витіснив золотого, хоча, як уточнює вчена, проблема глибша: золотий карась потребує особливих умов для нересту — заплавних водойм, а не глибоких водосховищ із загниваючими рослинами.

«У водосховищах, де рослини постійно затоплені і гниють, золотому карасю набагато гірше», — пояснює експертка.

Раніше ця риба могла жити до 10–12 років, але сьогодні її чисельність критично впала. Зараз золотий карась зберігся лише на Десні та в окремих заплавних водоймах, і то — в дуже невеликій кількості.

Зникнення золотого карася — ще один сигнал екологічної деградації природних водойм, спричиненої втручанням людини у природні гідросистеми. Фахівці закликають не ігнорувати ці зміни, адже вони можуть мати значно ширші наслідки для біорізноманіття України.

Останні новини