Україна не має коштів на розвиток науки

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Він дійшов такого висновку після того, як інформація про цей секретний пункт його «плану перемоги» потрапила в пресу, за що він учора дорікнув Білому дому.

«Якщо ти хочеш публічно сказати якісь деталі закритих додатків, які є в плані, що стосуються, наприклад, ракет, які ми просили у наших партнерів, то ти спочатку скажи, що я даю, а потім розповідай усім, що там у додатку. Тому що коли хтось із партнерів спочатку каже, що в додатку, це говорить про те, що він не дуже хоче щось давати, у такий спосіб відкладає рішення», – сказав Зеленський.

Нагадаємо, високопоставлений американський чиновник анонімно заявив NYT, що передача Україні ракет «Томагавк» – це «абсолютно нездійсненне прохання».

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

«Уся Європа, весь Європейський союз, а також Сполучені Штати підтримують Україну не тільки фінансово, а й військовими засобами. Але ми виснажені, ми повністю виснажили наші ресурси в плані військової техніки, озброєнь тощо. Таким чином, фінансова і військова підтримка – це не шлях до встановлення миру в Україні», – заявив парламентарій.

При цьому Україні слід готуватися і до скорочення допомоги від США – є всі передумови для того, що після перемоги Дональда Трампа на виборах значна частина спецтехніки та зброї постачатиметься за рахунок Києва, а не безоплатно, як раніше (про це неодноразово заявляв сам Трамп).

Утім, західна допомога вже істотно знизилася. «Урізання» йде за трьома напрямками: скорочення частки грантів (тепер 80% – кредити під погані умови, хоча на початку війни було половина на половину), скорочення загального обсягу фінансування і надання більшої кількості допомоги в матеріальному вигляді, тобто мотлоху за завищеними цінами.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Проте представники “Конкорду” спростували ці звинувачення, наголошуючи, що:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав рішення НБУ протиправним та скасував його. Апеляційна інстанція підтвердила цей вердикт. Крім того, сестри Сосєдки представили результати незалежних експертиз, які доводять відсутність порушень у діяльності банку.

“Рішення про ліквідацію банку стало прецедентом у тому, як українські регулятори ставляться до успішних та прибуткових банків,” — зазначила Олена Сосєдка у своєму зверненні.

Проте українське законодавство передбачає, що після запуску процесу ліквідації зупинити його практично неможливо. Навіть попри судові рішення, банк не зможе відновити свою діяльність.

Банк “Конкорд” став першою прибутковою фінансовою установою, яка потрапила під ліквідацію в умовах дії нового регулювання. Раніше ліквідації підлягали лише установи, що стикалися з банкрутством або значними фінансовими проблемами.

Станом на момент ліквідації “Конкорд” мав достатньо високоліквідних активів, щоб забезпечити всі виплати клієнтам за 2-3 тижні. Проте через законодавчі норми процес ліквідації може затягнутися до трьох років.

З 24 лютого 2022 року ліквідацію розпочато щодо восьми банків, включаючи “Конкорд”. Це свідчить про те, що навіть в умовах воєнного стану НБУ активно виводить із ринку установи, які, на його думку, порушують регуляторні норми.

20 лютого уряд Угорщини оголосив, що виступатиме проти надання Україні кредиту Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро до того часу, поки не будуть відновлені постачання російської нафти через нафтопровід «Дружба». Це рішення стало черговим кроком у політичному тиску з боку Будапешта на Україну. Подібні загрози були озвучені раніше й іншими країнами, зокрема урядом Словаччини, який також вказував на можливість обмеження експорту нафтопродуктів та електроенергії до України.

Політична ситуація в Центральній Європі знову опинилася в центрі уваги, оскільки кожен новий крок Угорщини підриває і без того складні відносини між країнами ЄС та Києвом. В Україні переживають за можливі економічні наслідки таких рішень, адже надання кредиту з боку ЄС було розраховане як важливе фінансове підкріплення для подолання економічних труднощів, спричинених війною.

За його словами, ані Чехія, ані Польща, ані Австрія не були змушені вводити спеціальні режими через зупинку «Дружби», оскільки давно диверсифікували постачання. Ситуація оголила стратегічний прорахунок угорської компанії MOL, яка володіє нафтопереробними заводами в Угорщині та братиславським Slovnaft і продовжувала робити ставку на російську сировину.

Російська атака підтвердила ризики транзиту через Україну в умовах війни. Водночас припинення постачання призвело до тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, у тому числі до України. Проте, як зазначає Хірман, для Києва це не стане критичним — обсяги можуть бути замінені з інших джерел. Натомість MOL ризикує втратити ринки й зазнати фінансових збитків, що позначиться і на податкових надходженнях у Словаччині та Угорщині.

Ключовим стало підтвердження існування альтернативного маршруту. Хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria після модернізації мають достатню пропускну спроможність для забезпечення обох НПЗ MOL. Ба більше, керівництво Slovnaft уже заявило про закупівлю танкерів із нафтою від різних постачальників, які мають надійти наприкінці березня. До того часу завод працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

Попри це, Будапешт і Братислава продовжують наполягати на необхідності відновлення постачання саме російської нафти й навіть критикують Хорватію. При цьому одночасні заяви про нібито недостатню пропускну спроможність Adria та прохання допустити транзит російської танкерної нафти виглядають суперечливими.

Окремо виникають питання щодо комунікації навколо самої атаки на Броди. Понад два тижні офіційні структури мовчали про факт пошкодження та зупинку транспортування. Згодом Фіцо й Орбан почали звинувачувати Україну у нібито навмисному небажанні відновити прокачування, а також ставити під сумнів характер пошкоджень.

Водночас зупинка «Дружби» означає припинення не лише російських, а й українських поставок нафти для заводів MOL, які розпочалися наприкінці осені як відповідь на удари по українських НПЗ. Таким чином компанія втратила обидва джерела сировини.

На цьому тлі заяви про можливе припинення експорту електроенергії чи газу до України виглядають не лише політичними, а й економічно невигідними для самих Словаччини та Угорщини, оскільки значну частину операцій здійснюють приватні компанії, що отримують дохід від транзиту.

Криза навколо «Дружби» продемонструвала: твердження про безальтернативність російської нафти більше не витримують критики. Питання полягає вже не в технічних можливостях, а в політичному виборі.