Україна не має коштів на розвиток науки

Обговорення можливості постачання США крилатих ракет Tomahawk Україні, яке було нещодавно підняте президентом Дональдом Трампом, може суттєво змінити політичну ситуацію в Європі та за її межами. Трамп, хоча й заявив, що «майже ухвалив рішення» щодо надання цих високотехнологічних засобів озброєння, зазначив, що чекає на детальну інформацію від Києва про те, як саме Україна планує використовувати ці ракети. Рішення, яке може бути затягнутим на місяці, безумовно, створює серйозну напругу на міжнародній арені.

Незважаючи на те, що ракети Tomahawk ще не відправлені і їх використання не є гарантованим, вже сам факт готовності США надати таке озброєння матиме великий вплив на Росію. Експерти наголошують, що це може стати потужним дипломатичним та військовим сигналом Кремлю, змушуючи його переглянути свої стратегії та тактики у відносинах із Україною та Заходом загалом.

Технічно Tomahawk — далекобійна крилата ракета; деякі джерела вказують на діапазон до ~2,500 км і історичну можливість нести ядерні бойові частини у попередніх варіантах, що ускладнює рішення про передачу і викликає побоювання щодо ескалації.

За стандартною конфігурацією ракети запускаються з кораблів і підводних човнів, але існують і модифікації/рішення для наземних установок — українська сторона вже заявляла про можливість запуска з наземних пускових комплексів у разі отримання цієї зброї.

Крім того, поставки можуть ускладнюватися реальними обмеженнями запасів і задіяністю наявних ракет в інвентарі ВМС США, через що швидка масова передача навряд чи можлива. Навіть за позитивного рішення постачання вимагатиме часу на логістику, навчання особового складу та інтеграцію у системи управління вогнем.

Навіть якщо Tomahawk фактично не застосують у бойових пусках, їх наявність під контролем США або у розпорядженні союзників може стати інструментом поступового нарощування тиску на Кремль і аргументом для дипломатичних переговорів щодо деескалації.

Важливість розгляду нового законопроєкту про військову поліцію Верховною Радою України неможливо переоцінити. Цей документ несе в собі ряд ключових питань, які стосуються військового законодавства та правового порядку в нашій країні. Проєкт містить ряд положень, які вимагають ретельного аналізу та обговорення з усіх сторін.

Однією з центральних проблем є наявність суперечливих аспектів у тексті законопроєкту. Важливо врахувати всі можливі наслідки введення цих положень у практику. Інтереси військових, безпеки країни та прав людини мають бути враховані у кожному аспекті законодавчих змін.

Наприклад, одним із питань є забезпечення належних прав та обов'язків військовослужбовців, що може зазнати змін з введенням нового закону. Необхідно забезпечити збалансований підхід до цього питання, щоб не порушити принципи справедливості та ефективності військового управління.

Також, слід звернути увагу на можливість виникнення прогалин у правовому регулюванні певних аспектів діяльності військової поліції. Важливо забезпечити її здатність діяти в рамках закону, одночасно уникнувши можливих конфліктів з іншими військовими чи цивільними структурами влади.

Ураховуючи ці аспекти, Верховна Рада має велику відповідальність у розгляді та прийнятті законопроєкту про військову поліцію. Необхідно забезпечити відкрите обговорення та врахування всіх сторінніх думок для прийняття обґрунтованих та належних рішень щодо майбутнього військового законодавства України.

Стаття №9 законопроєкту містить норму, за якою військова поліція може «здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні кримінальних правопорушень».

Хоча в цій статті про ухильників конкретно не сказано, проте юристи, опитані ТСН, вважають, що йдеться, найімовірніше, саме про них.

У законопроєкті військовим поліцейським хочуть надати право в окремих випадках проникати в житло порушників законодавства про військову службу. А це, зокрема, й ухильники.

«У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей і майна або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, у випадках і на підставах, передбачених законом, проникати до житла або до іншого володіння особи з негайним повідомленням органу досудового розслідування та прокуратури», – ідеться в законопроєкті.

«З урахуванням того, що на рівні законопроєкту передбачено зміни до адміністративного кодексу, з урахуванням мети створення військової поліції, я можу припустити, що саме військова поліція буде проводити оперативно-розшукові дії щодо ухильників, які не оновили свої військово-облікові дані, не стали на військовий облік, яких оголосили в розшук і вони не з’явилися в ТЦК», – заявила адвокатка Катерина Аніщенко.

Місцеві адміністрації активно звітують про майже повну готовність до опалювального сезону, однак реальність виявляється набагато складнішою. Частина мешканців Києва ризикує залишитися без тепла через низку юридичних, технічних і наслідкових обставин, що виникли в результаті воєнних дій та недоліків інфраструктури. Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, вказує на кілька основних чинників, що можуть спричинити проблеми з підключенням до централізованого опалення.

Одним із головних ризиків є колективні договори на теплопостачання. В будинках, де теплопостачання здійснюється через керуючу компанію або ЖЕК на умовах колективного договору, можуть виникнути складнощі при підключенні до теплових мереж. Такий тип договору часто передбачає, що всі мешканці багатоквартирного будинку повинні погодитися на умови обслуговування, а це може стати серйозною перешкодою для отримання послуг через технічні або юридичні труднощі.

Другою причиною є технічні проблеми: аварійні труби, пошкоджені теплові пункти або неможливість приєднання до ТЕЦ ускладнюють або унеможливлюють подачу тепла. Як приклад експерт наводить випадок 2020 року, коли кілька будинків у Дарницькому районі не були підключені через технічні обмеження приєднання.

Третя група ризиків пов’язана з пошкодженнями від обстрілів. Нові житлові комплекси з власними котельнями можуть залишитися без тепла, якщо не відновлено базову інфраструктуру — двері, вікна, внутрішні приміщення чи системи, необхідні для безпечної експлуатації. У такій ситуації мешканцям радять змінювати управителя, укладати нові договори або звертатися до державних програм відновлення, зокрема «єВідновлення».

Окремо Попенко наголошує на важливості вчасної повірки теплових лічильників. Хоча прострочена повірка сама по собі не є причиною відсутності опалення, у такому разі нарахування може здійснюватися за середнім тарифом, що значно підвищить платіжку.

Щоб мінімізувати ризики, експерт радить мешканцям: • укладати індивідуальні договори з теплопостачальником;• стежити за технічним станом будинку та оперативно реагувати на аварії;• вчасно проходити повірку лічильників;• у разі пошкоджень звертатися по державну допомогу на відновлення або змінювати управителя і шукати можливості для укладення нового договору.

Україна переживає складнощі в демографічній сфері, оскільки кількість здорових чоловіків до 30 років досягла найнижчого рівня в історії країни. Це може негативно вплинути на ефективність мобілізаційних заходів, особливо у контексті триваючої війни з Росією. Зменшення чисельності молодого чоловічого населення має особливе значення у зв’язку з російською агресією. За даними The New York Times, ця тенденція виникла в початку 90-х, коли Україна стала незалежною. Рівень народжуваності значно знизився протягом цього періоду — з 1,9 дитини на одну жінку у 1991 році до 1,1 дитини у наступному десятилітті. За словами Олександра Гладуна, невизначеність та економічні труднощі 90-х суттєво вплинули на репродуктивні рішення населення. Військова агресія Росії у 2022 році ще більше зменшила чисельність чоловіків призовного віку, а зниження мобілізаційного віку до 25 років може загострити цю проблему. Відтік близько 800 тисяч жінок у віці від 18 до 34 років до країн Європейського Союзу також погіршує ситуацію, оскільки відсутність жінок у віці для народження дітей впливає на демографічні процеси. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, які прийняла Верховна Рада 11 квітня, зобов’язують громадян у віці від 25 до 60 років реагувати на призов. Це частина спроб уряду адаптувати мобілізаційну політику до сучасних демографічних реалій.

Україна стикається зі серйозними викликами в демографічній сфері, зокрема зниженням кількості здорових чоловіків до 30 років до історичного мінімуму. Це може негативно позначитися на ефективності мобілізаційних заходів, особливо у контексті війни з Росією. Відтік жіночого населення у віці для народження дітей також є серйозною проблемою. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, хоча і крок у правильному напрямку, потребують комплексного підходу до розв’язання демографічних викликів країни. Оптимізація державної політики в цій сфері є важливою для забезпечення національної безпеки та сталого розвитку України.