Субота, 7 Березня, 2026

Науковці дослідили кліматичні катастрофи: Земля живе за циклічними законами

Важливі новини

Прибутки українських банків зросли на 12%

У 2024 році прибутки українських банків суттєво зросли, перевищивши 175 мільярдів гривень за одинадцять місяців року, що стало найвищим показником щонайменше з 2021 року. Згідно з даними Національного банку України та оприлюдненими компанією Опендатабот, прибуток банків до сплати податків у січні-листопаді становив 175,6 млрд грн. Це на 12% більше порівняно з 2023 роком і майже […]

The post Прибутки українських банків зросли на 12% first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Надя Дорофєєва та Володимир Дантес несподівано показались разом

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Ця зустріч стала знаковою, адже протягом довгого часу знаменитості уникали спільних публічних появ після розлучення Дорофєєвої та Дантеса. Вони обидва намагалися не відвідувати одні й ті ж заходи, аби уникнути незручних моментів. Однак цього разу, очевидно, під тиском дружби та підтримки Дмитра Монатіка, вони змогли знайти спільну мову і прийти на захід.

На презентації також були присутні інші зірки: Маша Єфросиніна, Катя Осадча, Юрій Горбунов, Алан Бадоєв та багато інших. Ця подія стала не лише культурною подією, а й приводом для обговорення у шанувальників зіркових пар.

Надя та Міша одружилися у червні 2023 року, а Дантес розпочав стосунки з Дашею Кацуріною в той самий час. Однак пара поки що не оформила свої стосунки офіційно. Водночас, у Кацуріних є двоє дітей, а їхня родина активно підтримує творчість Дмитра та його дружини Ірини.

Реакція Даші Квіткової на чутки про весілля з Володимиром Бражком

Одним із перших на реакцію підписників звернула увагу одна з прихильниць блогерки, запитавши: «Так а що, вони правда вже встигли одружитись?» У відповідь Даша Квіткова вирішила не вдаватися до серйозних пояснень, а з гумором відповіла: «Не знаю, треба розібратися в цій ситуації». Це відповіло не лише на питання, а й додало новий штрих до загадкової атмосфери навколо особистого життя блогерки.

Незважаючи на те, що Даша не дала чіткої відповіді, її жартівливий тон лише підсилив інтерес до цього питання. У соцмережах вже давно звикли до того, що інфлюенсери можуть підтримувати певну інтригу навколо своїх стосунків, і Квіткова, схоже, не стала виключенням. Водночас варто зазначити, що особисте життя таких публічних осіб завжди викликає особливу увагу, а кожен маленький момент, навіть така деталь, як нова обручка, може стати приводом для нових припущень та обговорень серед фанатів.

Раніше в мережі помітили фото з обіймами пари, які теж додали інтересу до особистого життя пари. У своєму коментарі Квіткова не підтвердила і не спростувала чутки однозначно, натомість зберегла інтригу й відповіла жартівливо, що викликало позитивну реакцію серед підписників.

Шанувальники відреагували на коментар тепло: багато хто похвалив Дашу за вміння тримати інтригу й ставитися до чуток із гумором, інші закликали поважати приватність пари й дочекатися офіційних повідомлень. На даний момент офіційних заяв ні від Квіткової, ні від Бражка щодо зміни сімейного статусу не надходило.

Стрімке зростання проваджень за самовільне залишення служби: тривожна тенденція у військовій статистиці 2025 року

За перші десять місяців 2025 року в Україні зафіксовано різке збільшення кількості кримінальних проваджень, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини. За даними правоохоронних органів, зареєстровано 161 461 справу за статтею 407 Кримінального кодексу — показник, що у чотири рази перевищує кількість проваджень за аналогічний період минулого року. Такий масштабний приріст демонструє серйозну кризу в системі військової служби та вказує на наростання проблем морального виснаження, перевантаження та дефіциту ротацій серед бійців.

Попри величезний масив відкритих проваджень, лише незначна частина з них реально доходить до судового розгляду. Аналітики звертають увагу, що фактичний рівень завершених справ залишається критично низьким, що ставить під сумнів ефективність механізмів притягнення до відповідальності. У результаті в офіційній статистиці накопичуються десятки тисяч епізодів, які так і не отримують юридичного фіналу.

Щомісяця правоохоронці фіксують майже 16 тисяч нових проваджень про так звану «самоволку». У 2024 році цей показник становив близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — близько 1,5 тисячі, а у 2022 році за весь рік зареєстрували лише 6 тисяч таких справ. Таким чином, за два роки навантаження на систему правосуддя в частині воєнних злочинів різко зросло.

Попри рекордну кількість відкритих проваджень, підозру отримали тільки 9,3 тисячі військовослужбовців — це приблизно 6% від усіх зареєстрованих справ. До суду дійшли лише 5% проваджень. Для порівняння, у 2022 році кожна п’ята справа за самовільне залишення частини доходила до розгляду в суді. Це свідчить про істотний розрив між кількістю реєстрацій і реальним процесуальним рухом справ.

Юристи пояснюють: на практиці значна частина проваджень залишається на стадії досудового розслідування через брак слідчих, складність збору доказів у прифронтових районах та постійні ротації особового складу. Частина військових повертається до підрозділів, частина — зникає з поля зору правоохоронців, а окремі епізоди «висять» у реєстрі, не доходячи до підозри.

Разом з тим законодавство передбачає жорстку відповідальність за такі дії. Самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Це одна з найсуворіших санкцій у блоці статей, що стосуються військових злочинів.

Експерти наголошують: різке збільшення кількості справ за «самоволку» є сигналом не лише для силового блоку, а й для політичного керівництва. Фактично статистика фіксує масштабну втому армії, психологічні та соціальні проблеми військових, а також недоліки в системі ротацій і забезпечення. Водночас слабка доведеність справ до суду ставить питання про реальну спроможність держави не лише карати, а й упорядковувати ситуацію в армії системно, а не тільки через кримінальні провадження.

Юристи та правозахисники закликають поєднувати кримінальну відповідальність за самовільне залишення служби з реформами військового управління, розширенням програм психологічної допомоги та прозорішими правилами ротацій. Інакше статистика «самоволок» продовжить зростати, а суди не встигатимуть розглядати навіть невелику частку зареєстрованих проваджень.

Наречений ведучої Лесі Нікітюк вперше висловився про батьківство

Наречений популярної української телеведучої Лесі Нікітюк, військовослужбовець Дмитро Бабчук, уперше публічно висловився про новий для себе досвід — батьківство. У сторіз Instagram чоловік поділився своїми враженнями від того, як змінилося його життя після народження сина. За словами Дмитра, йому хочеться постійно бути поруч із дитиною, однак через службу це поки що неможливо. “Взагалі добре, але […]

Дослідники з Вільнюського університету під керівництвом професора Андрія Спірідонова виявили, що геологічні процеси, які довгий час вважалися хаотичними, підпорядковуються чітким ритмам. Йдеться про масові вимирання, кліматичні катастрофи та еволюційні стрибки, які, за новим підходом, повторюються за певними часовими інтервалами.

Аналіз Міжнародної геохронологічної карти та шкал, створених на основі викопних решток (граптолітів, амоноїдів, конодонтів), показав, що ключові події в історії Землі не розподілені рівномірно. Вони утворюють «пакети» — щільні часові блоки, після яких настають відносно спокійні періоди.

Команда Спірідонова застосувала концепцію мультифракталів, які описують повторювані патерни на різних масштабах. Завдяки цьому вдалося пояснити, що глобальні катастрофи та менші геологічні події взаємопов’язані в ієрархічній системі, де дрібні явища накладаються на «ядра» великих процесів.

Вчені запропонували нове поняття — «зовнішня часова межа». Це мінімальний інтервал, протягом якого проявляються всі ключові цикли Землі. За розрахунками, він становить щонайменше 500 мільйонів років, а для повного розуміння моделей поведінки планети — до 1 мільярда років.

Відкриття дає змогу не лише краще зрозуміти минуле Землі, а й прогнозувати майбутнє. Якщо історія планети справді організована за повторюваними схемами, це дозволить точніше моделювати кліматичні процеси та оцінювати ризики нових екстремальних змін.

Останні новини