Науковці підтвердили, що зливи стають екстремальнішими через потепління

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зниження кредитного рейтингу України, яке агентство Fitch Ratings нещодавно погіршило з рівня “C” до “RD” (обмежений дефолт), привернуло увагу світової спільноти. Володимир Золоторьов вважає, що перша реакція на цю новину буде негативною, оскільки такий рейтинг зазвичай означає, що країна перебуває у важкому фінансовому становищі, що робить її ризикованою для кредитування.

“Перша реакція на це буде негативною, бо всі будуть розуміти, що це країна, якій не можна давати грошей. Але всі знають, що тут війна, тому я не думаю, що це якось серйозно вплине на реальні гроші, які сюди йдуть”, – пояснює Золоторьов.

Експерт також підкреслив, що випадки, коли держави зазнавали дефолту аналогічно до приватних підприємств, у світі практично відсутні. “У випадку підприємства все просто: є борг, він не може бути сплачений. Після цього йде процедура банкрутства, вилучаються активи. Щось вертається тим, хто давав кредити. У випадку держави цього зробити не можна. Принаймні, таких прецедентів не було”, – зазначив Золоторьов.

Це означає, що хоча зниження рейтингу й відображає складне фінансове становище України, механізми для управління таким становищем у випадку держави кардинально відрізняються від тих, що застосовуються для приватних компаній.

На думку Золоторьова, світова економіка вже йде до великого дефолту, що стосується не лише України, а й таких економічно розвинених країн, як США та Західна Європа. “Дефолт України на цьому тлі буде малопомітним”, – додає експерт, підкреслюючи, що загроза дефолту стає глобальним викликом.

Зниження рейтингу сталося після того, як український уряд домовився з міжнародними кредиторами щодо реструктуризації боргу на суму понад 20 млрд доларів. Це було необхідним кроком для підтримки фінансової стабільності в умовах війни. Однак, навіть за наявності таких домовленостей, рейтингові агентства продовжують оцінювати кредитоспроможність України на дуже низькому рівні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Він вкотре назвав своє звільнення з НАБУ “незаконним та замовним” і заявив, що про це свідчать чисельні порушення під час службового розслідування. Зокрема, за його словами, розслідування щодо державних службовців, віднесених до посад категорії “А” мають проводитися Комісією з питань вищого корпусу державної служби, склад якої затверджується Кабміном, а не дисциплінарною комісією НАБУ.

“Отже висновок Дисциплінарної комісії НАБУ щодо мене є таким, що винесено неналежним органом. І моє звільнення на підставі такого висновку – протиправне”, – зазначив Углава.

Він також наголосив, що директор НАБУ Семен Кривонос не мав права його звільняти.

“По-перше, через конфлікт інтересів, переслідування особистих цілей та через тиск на нього з боку зацікавлених осіб, а по-друге, через наявність у мене статусу викривача”, – підкреслив колишній заступник директора НАБУ.

За його словами, антикорупційне бюро “переховує” від нього та його адвокатів матеріали та висновок дисциплінарної комісії, зокрема протокол про розподіл голосів.

“Відтак, мої вимоги незмінні – скасування незаконних, винесених з порушенням процедур, результатів розслідування, які стали підставою для мого звільнення. Крапку в цій дискусії має поставити суд”, – наголосив Углава.

Гізо Углава понад 9 років займав посаду першого заступника директора НАБУ. 3 вересня 2024 року його звільнили з бюро, офіційною підставою стало порушення присяги держслужбовця та правил етичної поведінки.

Варто зазначити, що за кілька місяців перед звільненням він встиг зробити низку гучних заяв, які викрили потенційні проблеми в управлінні та процесах розслідування справ антикорупційними детективами.

Углава звинувачував керівництво НАБУ, зокрема директора Семена Кривоноса, у тиску, спрямованому на те, щоб змусити його піти у відставку. А також він звернувся із заявою до Національного агентства з запобігань корупції на директора НАБУ і отримав офіційний статус викривача.

Тоді ще чинний заступник директора НАБУ неодноразово натякав на те, що рішення в бюро ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.