Науковці створили препарат, що може уповільнити старіння

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Свердловину глибиною 4202 метри пробурено в центральній частині родовища. За словами голови правління НАК “Нафтогаз України” Олексія Чернишова, до кінця 2024 року планується пробурити ще одну, а у 2025 році – чотири додаткові свердловини.

“Другий рік поспіль нам вдається нарощувати видобуток завдяки професійній роботі фахівців Укргазвидобування. Дякую всім за цей результат”, – зазначив Чернишов.

Успіх цього проекту став можливим завдяки 3D-сейсморозвідувальним дослідженням, які дозволили визначити перспективні горизонти та уточнити їхню потужність. Як пояснив т.в.о. очільника “Укргазвидобування” Сергій Лагно, правильний вибір місця буріння був ключовим фактором ефективності.

З початку 2024 року компанія “Нафтогаз” забезпечила видобуток 9,8 млрд кубометрів товарного газу. Це на понад 7% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, і перевищує операційний план на 2%. Однак ці результати все ще поступаються довоєнним показникам 2021 року, коли обсяг видобутку сягнув 13,7 млрд кубометрів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як Сформувалася Схема

В основі злочинної схеми лежить перепрофілювання та незаконне розподіл земель, що спочатку призначалися для наукових досліджень. Відповідно до даних НАБУ, посадовці НААН припинили право постійного користування дослідницьким господарством «Чабани» на 144 земельні ділянки в Гатному, що під Києвом. З цих ділянок 138 вже були переведені в приватну власність, ще шість перебували в процесі переоформлення на момент початку розслідування.

Ці землі були передані у постійне користування дослідному господарству «Чабани» ще у 2003 році, коли Києво-Святошинська районна державна адміністрація ухвалила відповідне рішення. Згідно із Земельним кодексом того часу, припинення права постійного користування та зміна цільового призначення могли бути здійснені лише за згодою Верховної Ради. Однак, згідно з версією слідства, НААН вдалося ухвалити такі рішення без необхідних процедурних погоджень.

Процес Виведення Земель з Державного Обліку

В рамках схеми до НААН надійшов лист від СБУ без підпису, в якому йшлося про необхідність припинення права постійного користування цими земельними ділянками для передачі їх Службі безпеки. Подальший лист, вже підписаний заступником голови СБУ, підтверджував це прохання. Незважаючи на те, що такі рішення повинні ініціюватися Кабінетом Міністрів, ці листи були використані як формальні документи для обґрунтування змін.

Директор дослідного господарства «Чабани» і директор Інституту землеробства НААН не заперечили проти виділення земельних ділянок. Після цього матеріали були направлені до президії НААН, яка, не маючи інформації про особливу цінність земель, ухвалила рішення про вилучення 15,12 га землі. Цей акт став основою для подальшого переоформлення земель у приватну власність.

Кому Достались Ділянки?

Згідно з результатами розслідування, новими власниками земель стали:

За оцінками НАБУ, державі завдано понад 42 мільйони гривень збитків. Незважаючи на численні підозри та розслідування, п’ять топпосадовців НААН, які були ключовими фігурантами справи, були виключені з переліку обвинувачених у січні 2020 року. Рішення про закриття справи стосовно цих осіб було прийнято через недостатність доказів їхньої корисливості, хоча генеральна прокурорка Ірина Венедіктова намагалася поновити провадження.

Наразі справа слухається в Вищому антикорупційному суді, і найближчі місяці можуть визначити остаточний вердикт. Земельні ділянки в Гатному перебувають під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року. Якщо суд визнає винними обвинувачених, ці землі можуть бути конфісковані.

Що Чекати Далі?

Питання залишається відкритим: чи буде справедливість відновлена, і чи понесуть покарання всі винуватці цієї масштабної земельної оборудки? Transparency International Ukraine продовжує моніторинг справи, адже тільки ретельний та прозорий розгляд може стати запорукою якісного правосуддя і відновлення довіри до державних інституцій.

Ця справа підкреслює важливість боротьби з корупцією та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами. Лише час покаже, чи зможе Україна витримати ці випробування і забезпечити справедливість для своїх громадян.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Зокрема, до 15 листопада зупинено можливість бронювання через додаток «Дія». Водночас Кабінет Міністрів ухвалив постанову про перегляд підприємств, які мають право на бронювання. Їхні критерії «критичності» перевірять, і статус багатьох з них може бути скасований. Як наслідок, працівники таких підприємств втратять право на бронь, що відкриє можливість для їхньої мобілізації.

Відзначимо, що перегляд бронювань розпочався після того, як президент Володимир Зеленський ознайомився з даними, згідно з якими кількість заброньованих громадян різко зросла і досягла 1,5 мільйона осіб. Це викликало занепокоєння, що частина цієї кількості може приховувати ухиляння від мобілізації. За результатами перевірок, поставлено завдання скоротити кількість заброньованих на мільйон осіб, а тих, хто втратить броню, відправити до територіальних центрів комплектування (ТЦК).

«План полягає в тому, щоб фірми позбавили права на бронь, після чого ТЦК отримає списки працівників і випише їм повістки», — зазначає джерело. Однак у реальності цей процес може наштовхнутися на кілька проблем.

На думку експертів, підприємства, які втратять статус «критичних», можуть намагатися уникнути втрат за допомогою корупційних схем. Деякі з них можуть спробувати «вирішити питання», щоб зберегти свій статус і, відповідно, право на бронювання своїх працівників. Це призведе до підвищеного тиску на підприємців і створення нових корупційних ризиків.

Крім того, очікується, що багато працівників, які втратять бронь, просто звільняться або перестануть виходити на роботу. Це може завдати серйозного удару по українській економіці, яка вже страждає від браку робочої сили через війну.

«Попри намагання мобілізувати мільйон осіб, у реальності цифра буде набагато меншою через системне коло вимагання. Однак економічні наслідки для країни будуть значними», — прогнозує джерело.