НАЗК приховало декларації заступника начальника Офісу Генерального прокурора

Двадцять сьомий день січня в усьому світі сприймається як день глибокої скорботи. Він пов’язаний із історичними подіями, що залишили слід у серцях людей різних поколінь. Водночас ця дата має і духовне значення: у церковних та народних традиціях вона наділена особливою символікою. Для віруючих це час молитов та духовного очищення, коли звертаються до святого покровителя, шукаючи захисту і сили для душі. Народні вірування підкреслюють значення вогню, який у цей день вважається особливо могутнім та здатним очищати від негараздів.

В Україні 27 січня не відзначається як святковий день. Це дата пам’яті та роздумів, коли люди віддають шану трагічним подіям минулого, об’єднуючись у спільному скорботному мовчанні. Вона не передбачає розважальних заходів чи урочистих святкувань, але є нагадуванням про важливість історичної свідомості та духовного зв’язку поколінь. День закликає задуматися над цінністю життя, людської гідності та необхідністю підтримувати пам’ять про минуле, аби подібні трагедії ніколи не повторювалися.

У всьому світі цього дня вшановують пам’ять жертв Голокосту — однієї з наймасштабніших трагедій ХХ століття. Йдеться про понад шість мільйонів євреїв, знищених нацистським режимом під час Другої світової війни. Для України ця дата має особливо трагічне значення, адже близько півтора мільйона жертв Голокосту загинули саме на її території. День пам’яті покликаний нагадувати людству про небезпеку ненависті, дискримінації та тоталітарних ідеологій.

Окрім скорботної складової, у світі 27 січня відзначають і кілька неофіційних тематичних дат. Серед них — Міжнародний день портвейну, присвячений відомому португальському кріпленому вину. Також цього дня згадують День шоколадного кексу, День управління робочим часом, День консерватора-реставратора та День подяки адміністраторам груп.

У церковному календарі 27 січня присвячене святителю Іоанну Златоусту — одному з найвидатніших християнських богословів і проповідників. Віряни звертаються до нього з молитвами про допомогу в навчанні, красномовстві, духовному зростанні та засвоєнні нових знань. У старій традиції цього дня також згадували рівноапостольну Ніну — просвітительку Грузії та покровительку жінок, до якої молилися про сімейне щастя та захист родини.

Народні вірування пов’язують 27 січня з наближенням потепління, але водночас застерігають від передчасного оптимізму. Наші предки уважно спостерігали за природою: відсутність зірок уночі віщувала морози, ранкове каркання ворони — негоду й ожеледь, мовчання півня — похолодання, а тріск льоду на річці вважали знаком ранньої весни.

Особливе значення цього дня надавалося вогню. Вірили, що він отримує цілющу силу, тому родини збиралися біля печі, готували їжу на вугіллі та намагалися зігріти хворих, сподіваючись на полегшення недуг.

Водночас 27 січня вважалося днем підвищеної обережності. Народні й церковні застереження радили не залишати вогонь без нагляду через ризик пожеж, а також уникати гострих і колючих предметів, оскільки рани, отримані цього дня, нібито довго гояться.

У контексті непідконтрольного Криму влада Російської Федерації вирішила "націоналізувати" майно ще 110 громадян України, серед яких видатна українська співачка Джамала та колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Ця звістка стала приводом для серйозного обурення та засудження з боку української громадськості та політичного співтовариства. Глибоко заслухані у громадському просторі, подібні дії ставлять під великий сумнів засади справедливості та міжнародного права. Вони свідчать про систематичне порушення прав людини і прагнення підтримати існуючий стан справ, що міжнародно не визнаний.

Про це заявив “глава кримського парламенту” Володимир Константинов російському пропагандистському агентству “РІА Новости”.

За його словами, активами експрем’єра, які потрапили під націоналізацію, стали навчальний корпус, гараж та велика земельна ділянка в Ялті.

Власністю в Криму Джамали окупанти назвали рухоме та нерухоме майно, а також дві земельні ділянки та житлову будівлю в Алушті, які були оформлені на її родичів.

Костянтинов додав, що активи Джамали та Яценюка потрапили до списку зі 110 об’єктів, що підлягають націоналізації в окупованому Криму. Йдеться про майно на південному березі Криму, у Ленінському районі, Феодосії, Керчі, Євпаторії, Сімферополі та Сімферопольському районі. Серед них — активи сім’ї екснародної депутатки України Лідії Котеляк, компанії “Ялтинська кіностудія” та холдингової компанії “Київміськбуд”.

Раніше російська влада Криму стверджувала, що виручила від продажу “націоналізованого” майна українських громадян у Криму 1,7 мільярда російських рублів.

29 грудня 2023 року голова російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив про “націоналізацію” 2600 об’єктів рухомого та нерухомого майна громадян України у Криму. Зокрема, до цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартира дружини президента України Олени Зеленської.