НАЗК викрило податківця Кондратюка, що приховав майно на 5,4 млн грн

Уночі перед четвергом, російські війська нанесли напад на Харків, випустивши 15 безпілотників, що призвело до трагічних наслідків. Глава Харківської обласної державної адміністрації, Олег Синєгубов, повідомив про пошкодження житлових будинків та загибель щонайменше чотирьох людей, а ще 12 отримали поранення. Найбільше постраждав Новобаварський район, де був пошкоджений багатоквартирний будинок, а під завалами загинула 69-річна жінка. Силами ДСНС намагалися врятувати постраждалих, проте російські війська нанесли повторний удар, внаслідок чого загинули три рятувальники, а ще шість осіб отримали поранення. Крім того, у іншому районі міста, будинок із балконами верхніх поверхів частково зруйновано внаслідок влучання дрону. Салтівський район також потрапив під обстріл, а в Лозові пошкоджена цивільна інфраструктура, згоріли п'ять автівок. Атака також охопила інші міста Харківської області, зокрема Чугуївський район, де, на щастя, постраждалих не зафіксовано.

У результаті російської атаки на Харків та інші міста Харківської області сталося значне руйнування житлових будівель, інфраструктури та втрата життів людей. Постраждали десятки мирних мешканців, серед яких є загиблі і поранені. Такі події є ще одним прикладом безжалісної агресії Російської Федерації проти України та її народу. Загальновідомо, що ці напади мають за мету налякати та пригнобити українське населення, проте вони лише зміцнюють внутрішню та міжнародну підтримку України у боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність. Насамкінець, подібні атаки підкреслюють необхідність подальшої міжнародної співпраці та об'єднання у зусиллях для протидії агресії та забезпечення миру та стабільності в регіоні.

Європейський Союз активно працює над розробкою механізму, який дозволить виділити Україні близько 140 мільярдів євро, отриманих від заморожених російських активів. За інформацією агентства Bloomberg, з посиланням на джерела в європейських інституціях, цей процес може бути завершений до квітня наступного року. Уже наступного тижня Єврокомісія планує провести переговори між лідерами країн-членів ЄС, з метою досягнення політичної згоди щодо цього питання.

Попри те, що підтримка цієї ініціативи в ЄС є значною, існують певні юридичні перепони. Бельгія, яка є головним управлінцем заморожених російських активів через депозитарну систему Euroclear, висловлює стурбованість щодо можливих юридичних наслідків такого кроку. Зокрема, бельгійська сторона занепокоєна тим, як це рішення може вплинути на міжнародні правові норми та потенційні судові процеси. У відповідь на ці побоювання, ЄС або група окремих країн готові запропонувати Euroclear необхідні юридичні гарантії, аби зняти ці ризики та забезпечити безперешкодне використання заморожених коштів на підтримку України.

У разі успішного погодження, юридична пропозиція щодо механізму передачі коштів Україні може бути підготовлена вже у другому кварталі 2025 року, який розпочинається у квітні.

Європейські лідери дедалі більше схиляються до думки, що використання заморожених російських активів є єдиним реалістичним способом забезпечити стабільне фінансування України. Інші джерела підтримки виснажуються, а Сполучені Штати відмовляються фінансувати військову допомогу. Тим часом низка країн ЄС зіштовхується з внутрішніми політичними та бюджетними труднощами, що ускладнює пряме виділення коштів.