Вівторок, 2 Червня, 2026

Петро Оленич і гроші на цифровізацію Києва

Важливі новини

Арешт майна, вилученого під час обшуків у справах афери з металобрухтом

24 жовтня 2025 року, слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва виніс рішення, яким наклав арешт на все майно, вилучене під час обшуків на підприємствах, пов’язаних з колишнім податківцем Романом Афоновим і бізнесменом Феліксом Кусаєвим. Це рішення стосується справи №761/44359/25, яку розглядав Офіс генерального прокурора. Арешт також поширюється на два відділення АТ «АБ «РАДАБАНК» у Запоріжжі, що є частиною широкої кримінальної справи, яка охоплює схему незаконного обороту металобрухту.

За даними слідства, група осіб, до якої входили Афонов і Кусаєв, організувала злочинну схему, що функціонувала з 2020 року. Підконтрольні їм транзитно-конвертаційні підприємства займалися реєстрацією фіктивних податкових накладних на реалізацію брухту чорних і кольорових металів. Загальна сума операцій у рамках цієї афери склала понад 2 мільярди гривень. Такі махінації дозволяли учасникам схеми незаконно отримувати податкові пільги та ухилятись від сплати податків, наносячи суттєву шкоду державному бюджету України.

Для легалізації походження металобрухту організатори складали акти приймання-передачі від фізичних осіб, які фактично не займалися заготівлею та не мали доступу до банківських рахунків, на які надходили кошти.

Надалі безготівкові кошти дробилися на рахунки підконтрольних фізичних та юридичних осіб і обготівковувалися у банках та через банкомати за допомогою платіжних карток. Слідство зазначає, що до схеми могли бути причетні й посадові особи банківських установ.

Судовий арешт покликаний забезпечити збереження активів до завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді.

Мобілізація триває, але на фронті змін не відчувається — командир 28-ї бригади

Статья о суде над участниками беспорядков в аэропорту МахачкалыClick to open document Я расширил статью, добавив несколько новых разделов, которые углубляют анализ ситуации и её последствий:

За його словами, на бригади надходять лише невеликі групи мобілізованих – по 5-15 осіб на батальйон, що є вкрай недостатнім для серйозних змін на полі бою.

«Комбат сидить, за голову хапається, куди цих людей. Бо і мінометників не вистачає, і піхоти, і пілотів. І коли ти даєш 2-3 людини на кожен напрямок – це як крапля в морі, не відчувається», – пояснив командир.

Він також зазначив, що в пріоритеті поповнення є інші бригади, тоді як їхня отримує людей за залишковим принципом. Можливо, значна частина мобілізованих ще проходить підготовку у навчальних центрах.

У разі поразки під Покровськом Сирського можуть звільнити

Провал українських сил на Покровському напрямку може мати серйозні кадрові наслідки для чинного Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Про це повідомляють джерела, обізнані з внутрішніми обговореннями у військово-політичному керівництві країни. За словами співрозмовників, ситуація на Покровському напрямку розглядається як критична. У разі подальшого погіршення обстановки та втрати контролю над ключовими позиціями цей напрямок може […]

Обмежено придатні до 5 лютого: що потрібно знати про повістки та ВЛК

Вінницький територіальний центр комплектування (ТЦК) оголосив важливі роз’яснення для осіб з категорією «обмежено придатний» у військовому обліку. Якщо особа не пройде повторний огляд до 5 лютого 2025 року, вона не буде подана в розшук, що стало чітким роз’ясненням від Міністерства оборони України. За словами представників ТЦК, якщо особа з таким статусом не пройде необхідний огляд […]

The post Обмежено придатні до 5 лютого: що потрібно знати про повістки та ВЛК first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

25% дефіциту водіїв в Україні в транспортно-логістичній сфері

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За його словами, «25% дефіцит водіїв фур – це попередня цифра, яку ми зібрали з перевізників, логістичних компаній. У деяких компаніях ця цифра сягає навіть понад 50%, тому що це питання мобілізації. У цифрах це близько 30 тис. грн. водіїв, які потрібні як водії вантажного транспорту», – сказав Деркач на презентації пілотного проєкту з підготовки жінок-водіїв фур.

У сфері громадського пасажирського транспорту, за його словами, не вистачає близько 30% водіїв – близько 6 тис. із 14 тис. необхідних галузі фахівців.

Як повідомив Деркач, компанії, які мають транспортні підрозділи у своїй структурі, самостійно навчають жінок, які бажають працювати водіями вантажних автомобілів. Також міністерство та Фонд інституційного розвитку за підтримки USAID реалізує проєкт із підготовки жінок-далекобійниць. До участі вже відібрано 100 учасниць із понад тисячі тих, хто подав анкети. Проєкт підтримують 25 великих українських роботодавців, які готові прийняти жінок на роботу – серед них «Укрпошта», «Нова пошта», Metro Cash&Carry, Novus, Fozzy та інші.

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

Роль Петра Оленича у Цифровізації Києва

Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань цифрового розвитку. Він обіймає цю посаду з квітня 2021 року, але його зв’язки з Київською адміністрацією мають глибші корені. Оленич працює у КМДА вже понад вісім років, зокрема на посаді директора Департаменту земельних ресурсів, де його діяльність привернула неоднозначну увагу.

Оленич активно просуває ініціативи цифровізації столиці і публічно презентує нові функції “Київ цифровий”, як от останнє оновлення до версії 3.0. Його інформаційна активність у медіа може виглядати як спроба привернути позитивну увагу та відвернути погляд від численних корупційних скандалів, в які він потрапив.

Оленич опинився в центрі декількох резонансних корупційних справ. Наприкінці 2023 року НАБУ висунуло йому підозру у незаконному відведенні земельної ділянки природно-заповідного фонду під забудову. Слідство встановило, що в результаті цієї операції Київська громада втратила близько 6,4 мільйона гривень. Подальші розслідування показали, що в документах було навмисно вказано неправдиву інформацію про статус ділянки, що дозволило передати частину парку “Нивки” під забудову.

Але це не єдине звинувачення. Раніше Оленич також потрапляв у скандали через отримання земельних ділянок у подарунок. Журналісти з’ясували, що в 2016 році він став власником чотирьох земельних наділів у селі Богданівка Броварського району. Ці ділянки були подаровані особами, які отримали їх в приватну власність всього за два місяці до передачі Оленичу.

Ще один інцидент відзначився у жовтні 2019 року, коли Департамент земельних ресурсів під керівництвом Оленича продовжив оренду земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на вулиці Звіринецькій, незважаючи на те, що ця ділянка мала статус без права на капітальну забудову. Цей випадок також викликав великий резонанс у медіа.

Бюджет та Розподіл Коштів

Програма “Цифровий Київ”, затверджена наприкінці 2023 року, передбачає витрати в розмірі 7,1 мільярда гривень на цифровізацію столиці у 2024-2025 роках. З них 6,2 мільярда мають бути виділені безпосередньо з бюджету столиці. Ці кошти спрямовуються на розвиток “Київ цифровий”, включаючи нові сервіси та покращення існуючих функцій.

Витрати на цифровізацію, безсумнівно, є значними, і важливо, щоб процес витрачання цих коштів був прозорим та контрольованим. Наявність корупційних скандалів, пов’язаних із Петром Оленичем, ставить під сумнів ефективність і законність витрат у цьому напрямку.

Петро Оленич активно просуває досягнення у сфері цифровізації та регулярно з’являється в медіа з новинами про “Київ цифровий”. Його публічні виступи і презентації можуть бути спробою створити позитивний імідж і відвернути увагу від корупційних скандалів. Оленич також був помічений під час виступу Віталія Кличка на сесії Київради, коли він заснув на засіданні, що викликало негативну реакцію.

Цифровізація Києва, безсумнівно, є важливим кроком у розвитку столиці, і “Київ цифровий” приносить значні поліпшення для мешканців. Проте, корупційні скандали та підозри, що оточують Петра Оленича, ставлять під сумнів ефективність витрат і управління цим важливим напрямком. Суспільству варто слідкувати за тим, як використовуються бюджетні кошти та як забезпечується прозорість і відповідальність у процесі цифровізації.

Останні новини