Середа, 1 Квітня, 2026

НБУ планує реформу доступу до банківської таємниці після інциденту з monobank

Важливі новини

Польща не виконала домовленості щодо створення робочої групи по Волинській трагедії

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Два тижні тому я надіслав листа до польського Міністерства культури та Польського інституту національної пам’яті із запитом, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи. Однак офіційної відповіді поки що не було», – зазначив Дробович.

Голова УІНП додав, що хоча інститут отримав запит від польської громадянки, це звернення буде включене до плану роботи на 2025 рік, навіть за відсутності офіційних звернень на державному рівні. Дробович також згадав, що Польща не виконала попередні домовленості про створення спільної робочої групи для координації пошуково-ексгумаційних робіт.

Крім того, очільник інституту наголосив на важливості дотримання угоди між Україною та Польщею від 1994 року та згадав про випадки вандалізму на українських могилах у Польщі. Він зокрема підкреслив, що братська могила воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир досі залишається зруйнованою.

«Це абсурдна ситуація, навіть польські політики не розуміють, чому законну могилу досі не відновлено», – зазначив Дробович.

Українська влада вже дала дозвіл на початок пошукових робіт на могилах поляків, загиблих під час атаки УПА в лютому 1945 року в містечку Пузники на Поділлі. Однак подальші кроки у цьому напрямку вимагають офіційного звернення Польщі.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що вирішення питання Волинської трагедії 1943 року є умовою для вступу України до Євросоюзу. Проте президент Польщі Анджей Дуда розкритикував цю заяву, наголосивши на важливості розвитку польсько-українських відносин.

Перевірка фіктивних інвалідностей серед прокурорів та принципова позиція керівництва Генпрокуратури

Генеральний прокурор Руслан Кравченко наголосив, що питання справедливості, відповідальності та дотримання стандартів доброчесності в органах прокуратури є фундаментальними й не можуть залишатися поза увагою. Він підкреслив, що проблема фіктивних інвалідностей серед працівників прокуратури роками перебувала під негласною забороною для обговорення: хтось свідомо не помічав очевидних порушень, хтось називав їх дрібними відхиленнями, а дехто відверто користувався можливістю уникати службових обов’язків або отримувати незаконні державні виплати.

Після свого призначення Кравченко ініціював комплексну та безпрецедентну перевірку всіх прокурорів, які мають статус інвалідності. Процедуру доручили Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, яка отримала повноваження проаналізувати обставини набуття цього статусу, відповідність медичних документів реальному стану здоров’я та дотримання законодавства під час оформлення. Особлива увага приділялася випадкам, коли прокурори, маючи офіційно встановлену інвалідність, продовжували вести активний спосіб життя, виконувати роботу без обмежень або брати участь у діяльності, несумісній із заявленими медичними висновками.

За інформацією Генпрокуратури, перевірка вже призвела до суттєвих кадрових рішень та дисциплінарних заходів:

74 прокурори звільнені з органів прокуратури;

66 посадовців увільнені з адміністративних посад;

290 дисциплінарних проваджень перебувають на розгляді.

Кравченко підкреслив, що кожен випадок розглядається індивідуально, адже серед прокурорів є люди, які дійсно мають підтверджені захворювання та законне право на статус особи з інвалідністю.

Генпрокурор наголосив, що звільнення з посад — лише перший етап очищення системи. Водночас правоохоронці розслідують кримінальні правопорушення, і вже кілька справ передано до суду. Серед них — провадження щодо заступника керівника Уманської прокуратури та колишнього очільника прокуратури Хмельницької області.

Ще один фігурант справи — колишній прокурор, який після восьми років роботи слідчим у Черкасах у 2019 році звільнився й вступив до Національної академії прокуратури. Паралельно він «оформив» собі інвалідність, отримавши від МСЕК ІІ групу з нібито втратою 80% працездатності — без огляду та навіть без особистої присутності.

Впродовж п’яти років чоловік незаконно отримував пенсію, перебуваючи на державному забезпеченні. У вересні підозри оголосили як самому прокурору, так і посадовцям МСЕК, які сприяли оформленню фіктивного статусу.

Нині справа вже передана до суду.

За словами Руслана Кравченка, прокуратура завершила лише перший етап боротьби з корупційними практиками у сфері встановлення інвалідності. Розслідування тривають, і ті, хто роками зловживав довірою держави, нестимуть відповідальність у повному обсязі.

День краси, ромів і карликового бегемота: які події святкують 8 квітня

Сьогодні в Україні та світі відзначають низку подій, як релігійних, так і світських. Цей день насичений пам’ятними датами, професійними святами та незвичними міжнародними ініціативами. Церковне свято У християнському календарі 8 квітня — день пам’яті апостолів Іродіона, Агава, Асинкрита, Руфа, Флегонта та Єрма. Вони належали до числа 70 учнів Ісуса Христа, яких він послав на проповідь. […]

Мільйонні переплати за електроенергію: У Дніпрі викрито посадовицю міськради

У Дніпрі поліція та кіберполіція викрили посадовицю міської ради, яка стала причиною мільйонних переплат за електроенергію для місцевих шкіл і дитячих садочків. Згідно з інформацією, наданою правоохоронцями, заступниця директора одного з департаментів міської ради підписала документи, через що бюджет міста втратив понад 7,5 мільйона гривень.

Все почалося з того, що посадовиця уклала договір із компанією на постачання електроенергії для освітніх установ. Однак, вже після цього підприємство кілька разів ініціювало додаткові угоди, в яких підвищувались ціни на енергію. Незважаючи на очевидні зміни у вартості, жінка підписувала ці документи без належної перевірки, що призвело до непотрібних фінансових витрат для міського бюджету.

Їй повідомлено про підозру за статтею про службову недбалість. Наразі правоохоронці вирішують питання про обрання запобіжного заходу.

Ця справа додається до низки гучних міських витрат: раніше мерія Дніпра витратила майже 32 мільйони гривень на ремонт водопостачання на вулиці Бехтерева, а також завершила утеплення будинку №118 на Перемозі за 85 мільйонів гривень. Тим часом «ПриватБанк» готується повторно виставити на продаж «Дніпро-Арену» та базу ФК «Дніпро» у Придніпровську.

Зловживання демонструють серйозні ризики недбалого підписання документів при роботі з бюджетними коштами, особливо у сфері освіти, де фінанси повинні спрямовуватися на потреби дітей і навчальних закладів.

Вчені виростять шкіру тиранозавра для розкішних аксесуарів

Унікальний науковий прорив: у світі буде створено першу шкіру тиранозавра, яку вирощуватимуть у лабораторії. Завдяки доісторичному ДНК та передовим технологіям генної інженерії вчені планують створити матеріали, які стануть основою для нових еко-дружніх продуктів, таких як сумки та куртки з шкіри вимерлих динозаврів. Проект, що вже привернув увагу усього світу, об’єднує геномну інженерію, тканинну інженерію та […]

Національний банк України анонсував підготовку нових законодавчих ініціатив, які визначать правила доступу до банківської таємниці в контексті судових розглядів. Ці зміни стали відповіддю на суспільний резонанс, викликаний ситуацією, що стосується monobank та його співвласника Олега Гороховського, а також зобов'язаннями України перед міжнародними партнерами.

Проект закону має на меті врегулювати процедури отримання судового доступу до інформації, яка є банківською таємницею, зокрема тієї, що надходить до НБУ від фінансових регуляторів Європи. Запропоновані зміни вимагатимуть коригування Цивільного та Господарського процесуальних кодексів.

Представники Національного банку підкреслюють, що нововведення діятимуть виключно в рамках цивільного та господарського судочинства, не поширюючись на кримінальні чи адміністративні справи, де вже існують свої механізми доступу до фінансової інформації.

Особливо важливим є той момент, що розкриття банківської таємниці, отриманої з-за кордону, можливе лише за згодою відповідних іноземних регуляторів. Це відповідає вимогам європейського законодавства і входить до зобов'язань України в рамках інтеграції до ЄС.

Голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що зміни не зменшать захисту банківської таємниці, а навпаки, забезпечать прозорість у процесах її розкриття, сприяючи зміцненню захисту даних клієнтів згідно з європейськими стандартами.

Ця ініціатива також є частиною угод з Міжнародним валютним фондом і входить до складу ширшого пакета реформ у фінансовій сфері.

Обговорення навколо питання банківської таємниці активізувалося після того, як Олег Гороховський опублікував фотографію клієнтки у соцмережах, що викликало дискусії про межі допустимого розкриття інформації про клієнтів. У зв’язку з цим Верховна Рада запросила голову НБУ для надання пояснень.

Очікується, що нові правила допоможуть не лише врегулювати ці спірні питання, але й підвищити довіру до банківської системи в умовах євроінтеграційних процесів.

Останні новини