Вівторок, 3 Березня, 2026

«Не ховайте героїв у болоті»: скандал із військовим кладовищем під Києвом

Важливі новини

УПЛ: коли і де дивитися дербі “Шахтар” – “Динамо” 27 квітня

У неділю, 27 квітня, у Львові відбудеться центральний матч 26-го туру української Прем’єр-ліги — київське “Динамо” зустрінеться з донецьким “Шахтарем”. Поєдинок прийме “Арена Львів”, початок гри — о 18:00. Цей матч може стати вирішальним у чемпіонській гонці: “гірники”, які наразі відстають від киян на 10 очок, у разі поразки втратять навіть теоретичні шанси на “золото”. […]

Олександр Усик у п’ятірці найбагатших боксерів світу

Олександр Усик, неперевершений український боксер, офіційно увійшов до п’ятірки найбагатших спортсменів світу в професійному боксі, повідомляє портал GiveMeSport. За підрахунками експертів, його статки наразі оцінюються у 214 мільйонів доларів. Вражає не лише сама сума, але й те, що Усик здобув її, провівши всього вісім поєдинків у надважкій ваговій категорії за всю професійну кар’єру.

Найбільший внесок у фінансовий успіх принесли бої з британським чемпіоном Тайсоном Ф’юрі. Другий поєдинок із ним став рекордним у сенсі гонорару: Усик отримав приблизно 100 мільйонів доларів, що становить майже половину його загального капіталу. Не менш вагомими були зустрічі з Ентоні Джошуа, а також дебютний бій проти того самого суперника, який закріпив за Усиком статус чемпіона світу.

Незважаючи на 38 років, Усик продовжує виходити на ринг і перетворювати кожен бій на міжнародну фінансову подію. Портал підкреслює, що поєднання спортивної майстерності, стабільних перемог та надприбуткових контрактів дозволило українцю опинитися серед найбагатших боксерів в історії.

Лідером рейтингу є американець Флойд Мейвезер зі статками 400 мільйонів доларів. До топ-5 також увійшли Сауль Альварес (Мексика) — 300 млн, Джордж Форман (США) — 300 млн, Менні Пак’яо (Філіппіни) — 220 млн і Усик (Україна) — 214 млн доларів.

Українське супутникове мовлення під прицілом: агресія Російської Федерації

Телеканал "1+1" недавно повідомив про напад Російської Федерації на супутникове мовлення України, який призвів до припинення трансляції телебачення через супутник. Ця атака спрямована на транспондер Astra 4A 11766 H, на якому мовлять 39 телеканалів, серед яких і власні та партнерські канали медіагрупи 1+1, такі як 1+1 Україна, 1+1 Марафон, 2+2, ТЕТ, ПЛЮСПЛЮС, Бігуді, KVARTAL TV та інші. Згідно з офіційним повідомленням, трансляцію наразі тимчасово припинено до усунення проблеми.

Ця агресія РФ не є окремим випадком, оскільки початок березня супроводжується активним глушінням супутникового сигналу українських телеканалів. Такі дії спрямовані на створення дезорієнтації в українському суспільстві. Подібні провокації лише підкреслюють необхідність посилення заходів для захисту суверенітету та інформаційної безпеки країни.

Атака на супутникове мовлення України свідчить про зростання загрози інформаційній безпеці країни.Постійне глушіння супутникового сигналу є спробою дезорієнтувати українське суспільство та підривати його стабільність.Необхідно вжити додаткові заходи для захисту супутникових мереж та забезпечення інформаційної безпеки країни.Залучення міжнародного співтовариства до реагування на подібні атаки є важливим для забезпечення колективної безпеки та стримування агресивних дій.

Закупівля роботизованої хірургічної системи для Києва: новий етап модернізації медичної інфраструктури

Київська міська клінічна лікарня №3 24 листопада уклала договір із ТОВ «Міамед» на придбання сучасної роботизованої хірургічної системи вартістю 90 мільйонів гривень. Відомо, що інформація про закупівлю оприлюднена у державній системі «Прозорро», а поставку обладнання заплановано здійснити до 25 грудня.

Обрана система — ендоскопічна хірургічна платформа Toumai MT-1000SE, вироблена компанією «Shanghai MicroPort MedBot (Group) Co., Ltd.» (Китай). Комплект передбачає консоль для хірурга, платформу пацієнта, платформу візуалізації та спеціалізоване програмне забезпечення для управління роботизованими інструментами. Особливу увагу приділено безпеці та надійності роботи системи: передбачено резервне живлення для ключових компонентів, що дозволяє уникнути збоїв під час проведення складних операцій.

Система працює в режимі управління хірургом і призначена для малоінвазивних втручань у галузях урології, гінекології, загальної, торакальної та дитячої хірургії. Оплату замовник здійснить протягом 15 робочих днів після постачання. Джерела фінансування — власні кошти лікарні (40 млн грн) та кошти місцевого бюджету (50 млн грн) за класифікацією «Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню». Гарантійний термін — один рік.

Попри участь трьох учасників, контракт дістався саме «Міамеду». Двоє конкурентів, що подали нижчі цінові пропозиції, були дискваліфіковані.ТОВ «Медфлай» пропонувало систему Mantra 2.0 за 82 млн грн, однак після технічної перевірки замовник встановив невідповідність вимозі щодо конструкції маніпуляторів — мовляв, інформація в документах була неправдивою.Ще одна компанія, ТОВ «Едж Медікал Юкрейн», пропонувала систему MP1000 за 85,7 млн грн. Її заявка не відповідала низці технічних параметрів: відсутні дані про застосування в дитячій хірургії, резервне живлення, функцію зменшення диму, педаль блокування тощо.

ТОВ «Міамед» — столична компанія, якою володіє Іван Ковач із Закарпаття, а керує Людмила Мусієнко. Ковач також є співзасновником ужгородського стартапу «Сток Пульс», що входить до «Дія.Сіті», і має зв’язок із ТОВ «УжБезпека», оскільки як ФОП використовує той самий контактний номер.

Раніше засновницею та директоркою «Міамеду» була киянка Тетяна Москаленко, а до неї — Катерина Яцина з Ужгорода. Остання володіє київським ТОВ «Центр хірургічних інновацій», є ФОПом та співзасновницею харківської ГО «Українська спілка інтраопераційних нейрофізіологів».

З 2019 року «Міамед» отримав державних підрядів на 873,59 млн грн, що підтверджує стабільну присутність компанії на ринку держзакупівель медичного обладнання.

Український офіцер Буданов увійшов до широкої програми навчання ЦРУ

Підкреслено, що Кирило Буданов, як начальник української розвідки, виконав ряд вдалих операцій в тилу противника, за що привернув увагу американських спецслужб. Він був навчений американськими спецслужбами разом з елітним українським підрозділом "2245" для захоплення російських дронів і засобів зв'язку. Ці навчання стали важливим кроком у розвитку нового покоління українських розвідників, які успішно діяли у різних куточках світу, де була присутність російських сил. Дослідження газети "The New York Times" підтверджують, що Буданов був серед них. Навіть після поранення на Донбасі, його навчали й підтримували американські спецслужби. Останнім часом, журналісти The New York Times розповіли про захопливу операцію, під час якої він разом з іншими бійцями підрозділу висадився в Криму, що спричинило серйозне напруження у відносинах між Україною та Росією.

Стаття розкриває вражаючі дії Кирила Буданова, начальника української розвідки, який відзначився успішними операціями в тилу противника. Його участь у навчанні разом з американськими спецслужбами стала важливим кроком у розвитку українських розвідників. Виділяється його роль у висадці в Криму, що спричинила серйозне напруження у відносинах між Україною та Росією. Ці інформаційні джерела, в основі яких лежать інтерв'ю з численними чиновниками та дослідження газети "The New York Times", дозволяють краще зрозуміти важливість співпраці між Україною та американськими партнерами в сфері безпеки.

Під Києвом урочисто відкрили Національне військове меморіальне кладовище – об’єкт, який мав стати символом шани та вічної пам’яті для загиблих українських воїнів. Проте замість гордості та вдячності суспільство отримало хвилю скандалів, протестів і запитань без відповідей.

Ще за два тижні до відкриття жителі села Мархалівка та інших населених пунктів Гатненської громади публічно виступали проти обраної ділянки. Головна проблема – непридатність ґрунтів для поховань. Після дощів земля вкривається водою, перші викопані могили підтоплюються. Екологи ще на етапі проєктування попереджали: болотиста місцевість, високий рівень ґрунтових вод і відсутність системи дренажу роблять поховання неможливими.

У день відкриття напруга сягнула піку. Місцеві жителі знову вийшли на протест, тримаючи плакати «Не ховайте героїв у болоті». Однак замість діалогу протестувальників жорстко затримували й відвозили до відділків у автозаках.

Не менше запитань викликає і сама історія вибору землі під кладовище. Ділянка виявилася однією з найдешевших у регіоні, що дало змогу «зекономити» бюджетні кошти. Проте виникають сумніви, чи справді економія була в інтересах держави, а не окремих чиновників.

Скандал підсилила й ситуація з тендером на будівництво першої черги кладовища вартістю 1,8 млрд грн. Його переможцем став консорціум «Білдінг Юа», який був зареєстрований буквально наступного дня після оголошення закупівлі. Компанія не має ані спеціалізованої техніки, ані кадрів, ані досвіду реалізації подібних проєктів. Ба більше – її пов’язують із Юрієм Голиком, відомим як куратор президентської програми «Велике будівництво».

Таким чином, Національне військове меморіальне кладовище, яке мало б об’єднувати суспільство навколо пам’яті про полеглих, ризикує перетворитися на символ чиновницької недбалості, корупційних схем і зневаги до героїв.

Останні новини