Не всі інваліди підлягають мобілізації: що потрібно знати про ВЛК і відстрочку

Національне антикорупційне бюро України розпочало серію кримінальних проваджень, що стосуються ймовірних порушень у процесі будівництва фортифікаційних споруд на території Донеччини. Замовником робіт виступала Полтавська обласна військова адміністрація в період керівництва Філіпа Проніна. За інформацією, оприлюдненою керівником НАБУ Семеном Кривоносом в ефірі «Радіо Свобода» 19 листопада, детективи вже формують перелік посадових осіб, які могли бути залучені до можливих зловживань, серед них і колишній очільник ОВА. Нині Пронін займає посаду голови Державної служби фінансового моніторингу України, що надає ситуації додаткового суспільного резонансу.

У межах розслідування перевіряються документи, договори та кошториси, що стосуються закупівель матеріалів, планування робіт і фактичного виконання будівництва захисних споруд. Детективи вивчають можливі розбіжності між звітною документацією та реально виконаними роботами, а також аналізують, чи могла мати місце змова між посадовцями та підрядними організаціями для заволодіння бюджетними коштами.

Кривонос зазначив, що для розслідування справи необхідна допомога Держслужби фінмоніторингу, яка мала б сприяти розслідуванню з моменту публікації записів, проте цього не відбулося. За словами очільника НАБУ, структура Проніна є своєрідною «фінансовою розвідкою», яка повинна відстежувати підозрілі транзакції та рух коштів, однак на запити бюро надано «фактично ніякої релевантної інформації».

У вересні народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк заявив, що під час будівництва фортифікацій на Донеччині могли бути розкрадені близько 200 млн грн. За його словами, роботи імітували, а матеріали використовувалися низької якості, що нібито призводило до втрат позицій українськими військовими.

Філіп Пронін, викликаний до парламенту для пояснень, відкинув усі звинувачення та назвав інформацію про розкрадання недостовірною.

У 2025 році соціальні мережі ще сильніше впливають на те, як люди харчуються та піклуються про своє самопочуття. TikTok, Instagram і Reddit щодня продукують тисячі порад, лайфхаків і «чарівних» рішень для енергії, схуднення чи підвищення концентрації. Частина з них ґрунтується на реальних наукових підходах, однак значна кількість трендів є сумнівною або навіть небезпечною, особливо коли їх беззастережно копіюють мільйони користувачів.

Одним із найобговорюваніших феноменів стала так звана «заряджена вода». Блогери та фітнес-інфлюенсери активно просувають ідею додавати у воду електроліти, сиропи, фруктові екстракти чи ароматизатори, обіцяючи швидкий приплив енергії, покращення роботи мозку та загальне оздоровлення. Відео з яскравими напоями збирають мільйони переглядів, а бренди миттєво підхоплюють хвилю, випускаючи нові продукти з гучними обіцянками.

Дієта карнівор, а також її сувора версія «левова дієта», пропонують харчування лише м’ясом і водою. Науковці попереджають, що це незбалансований раціон: надлишок м’яса підвищує ризик серцево-судинних захворювань, високого холестерину та цукрового діабету. Дослідження 2025 року показало, що регулярне споживання переробленого червоного м’яса прискорює когнітивне старіння приблизно на 1,6 року на порцію.

Функціональні напої та кава з добавками, такими як ашваганда, гриби Lion’s Mane чи магній, остаточно увійшли в масовий ринок. Їхні властивості часто зумовлені ефектом очікування: віра у заспокійливу або стимулюючу дію справді впливає на мозок, проте наукових доказів ефективності більшості добавок небагато.

Тренд «bed rotting» — годинами лежати в ліжку, дивитися відео та перекушувати — має помірну користь для зняття стресу, проте постійне проведення часу в ліжку може сигналізувати про депресію і порушувати нічний сон.

Найбільш небезпечний тренд — домашнє відбілювання зубів перекисом водню. Використання 3%-ого розчину прямо на зубах може спричинити опіки ясен, підвищену чутливість зубів і навіть втрату зубів. Фахівці радять проводити відбілювання лише під контролем стоматолога.

Експерти радять обережно ставитися до популярних лайфхаків, уважно читати склад продуктів і не сліпо повторювати тренди без наукового підтвердження.