Нерозірвані корупційні ланцюги в податковій службі Харківщини: системна бездіяльність та відсутність реальних змін

13 жовтня Рада Європейського Союзу планує ухвалити важливе рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, ці нові квоти будуть поширюватися на 21 з 34 товарних позицій, що наразі підпадають під обмеження. Очікується, що обсяги цих квот будуть значно більшими порівняно з тими, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій.

Це рішення є важливим кроком у контексті розвитку торгових відносин між Україною та ЄС, адже дозволить українським виробникам значно розширити доступ до європейського ринку для широкого спектру аграрної продукції. За інформацією Роксолани Підласи, нові квоти не лише покращать можливості для українських експортерів, але й стимулюватимуть економічний розвиток аграрного сектору в Україні. Важливо, що рішення набуде чинності через 15 днів після його ухвалення.

В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.

Директор комунального підприємства «Київтеплоенерго» В’ячеслав Бінд у декларації за 2024 рік вказав дохід у вигляді заробітної плати на суму 2,87 млн гривень. Він очолює підприємство з грудня 2018 року, а до цього з квітня того ж року виконував обов’язки керівника, фактично керуючи ключовим міським теплопостачальним оператором у період структурних змін.

У поданих відомостях зазначено, що основним джерелом доходу Бінда залишається саме заробітна плата, отримана на посаді директора комунального підприємства. «Київтеплоенерго» відповідає за постачання тепла та гарячої води мешканцям столиці, а також за експлуатацію й модернізацію теплових мереж, що робить посаду керівника однією з найбільш відповідальних у міській інфраструктурі.

З транспортних засобів у власності В’ячеслава Бінда Toyota Land Cruiser 200 (2017 р.в.) та водний засіб Finval 555 (2017 р.в.). Дружина керує Audi Q8 (2020 р.в.).

Серед фінансових активів декларанта – 510 акцій ПрАТ «АК «Київводоканал» (номінальна вартість 0,25 грн кожна). У готівкових коштах Бінд зберігає 403 тис. доларів США, 136 тис. євро та 863 тис. гривень, його дружина – 21,6 тис. доларів.

Декларація В’ячеслава Бінда викликала увагу через високий рівень зарплати та наявність дорогих активів, що підкреслює важливість прозорого контролю за корупційними тендерами на комунальному підприємстві.

За даними Інституту вивчення війни (ISW), російський диктатор Володимир Путін міг безпосередньо стояти за витоком інформації для агентства Bloomberg або ж особисто схвалити його. Йдеться про повідомлення щодо намірів Кремля активізувати удари по українській енергетичній системі та інших об’єктах критичної інфраструктури.

Аналітики наголошують, що Кремль має жорсткий контроль над інформаційним простором і не допускає випадкових повідомлень у західні медіа. Тому поява даних про стратегію Москви може бути навмисним кроком, спрямованим на формування потрібних наративів.

20 вересня видання Bloomberg з посиланням на джерела, близькі до Кремля, повідомило: Путін вважає військову ескалацію найкращим способом змусити Україну до переговорів на його умовах. Ті ж співрозмовники вказали, що російський лідер оцінив позицію Вашингтона як пасивну – зокрема, після зустрічі у серпні на Алясці він вирішив, що США не прагнуть активно втручатися у війну.

ISW підкреслює, що поширення таких даних може переслідувати кілька цілей Кремля:

посіяти страх серед українців напередодні зими;

підживити наратив про неминучість перемоги РФ;

використати розбіжності між США та ЄС у підходах до підтримки Києва.

Експерти наголошують, що витік ігнорує ключові проблеми самої російської армії, яка вже неодноразово демонструвала нездатність досягти поставлених стратегічних цілей.

«Військова перемога Росії в Україні не є неминучою. Україна, США та європейські партнери зберігають значний вплив на результат війни», – підсумували в ISW.

За останнім інформаційним джерелом, відомим нам, ситуація в Збройних Силах України (ЗСУ) щодо наявності боєприпасів може піддастися певній стабілізації до наближення літнього періоду. Чеська ініціатива щодо надання 800 тисяч снарядів має на меті тимчасово пом'якшити цю проблему. До цього моменту, наші війська продовжуватимуть втрачати людей, території та техніку. Проте, ще більше хвилює той факт, що на 2025 і 2026 рік не має жодних гарантій щодо поставок озброєння, навіть у найменших обсягах. Це занепокоюєче підтверджує тенденцію до подальшого погіршення ситуації. Фактично, наші партнери використовують нас у своїй глобальній стратегії, спрямованій на максимальне скорочення витрат для себе. Українські військові командири заявили журналу Der Spiegel, що ЗСУ не зможуть протриматися проти сил Росії на довгостроковій основі. Більшість українських офіцерів підтверджують, що через недостатнє постачання практично всі підрозділи змушені економити боєприпаси. Деякі підрозділи зараз здатні утримувати свої позиції, але лише до моменту, коли російська сторона не посилить атаки. Відсутність особового складу, зброї та боєприпасів робить неможливим тривалий опір у разі збільшення ворожих дій. Таким чином, українські військові змушені стикатися з труднощами, тоді як російські війська активно наступають на всьому фронті. Україна намагається дотримуватися стратегії активної оборони, проте замість контратак втрачає велику кількість важливого обладнання, яке надходить із західних країн. У зв'язку з цим, багато підрозділів незабаром застануться без достатнього обсягу боєприпасів. "Ми не зможемо тривалий час утриматися", — визнав командир української артилерії під Вугледаром, підкреслюючи надзвичайну серйозність ситуації.

• Ситуація з постачанням боєприпасів в Збройних Силах України (ЗСУ) є надзвичайно складною та напруженою.

• Наразі немає гарантій щодо поставок озброєння на 2025 і 2026 роки, що створює серйозні перешкоди для планування та проведення оборонних операцій.

• Відсутність достатнього обсягу боєприпасів може призвести до подальшого втрати територій, техніки та людей у складі ЗСУ.

• Українські військові стикаються з серйозними труднощами через недостатнє постачання боєприпасів та важкі умови бойових дій.

• Необхідно негайно звернути увагу на цю проблему та забезпечити ЗСУ необхідними ресурсами для ефективного ведення оборонних операцій та збереження територіальної цілісності України.