Невидима загроза для серця: чому популярні перекуси варто переглянути

На осінній сесії Україна запровадить механізм обміну інформацією про банківські рахунки своїх громадян з країнами Європейського Союзу. Цю важливу ініціативу оголосила народний депутат України Ніна Южаніна через свій телеграм-канал. Цей крок сприятиме покращенню міжнародної співпраці та підвищенню прозорості фінансових операцій, сприяючи більш ефективному контролю за обігом коштів та запобіганню фінансовим злочинам.

“ДПС отримає інформацію про стан банківських рахунків резидентів України за кордоном, а також цілу низку фінансової інформації про учасників міжнародних груп компаній у розрізі іноземних юрисдикцій зі сплати податків, обсягів доходів, видів діяльності, чисельності працюючих і багато іншого”, – заявила вона.

За її словами, це стало можливим після позитивного звіту Організації економічного співробітництва та розвитку про “зрілість” української системи фінансової безпеки.

Обмін інформацією розпочнеться зі 115 країнами, до числа яких входять члени ЄС, де живе понад чотири мільйони українських біженців.

Нагадаємо, що закон, який дозволяє такий обмін, був ухвалений і підписаний Зеленським у березні 2023 року.

Але торкнутися це може не тільки простих українців. За словами Южаніної, після початку обміну інформацією може з’ясуватися, що “дехто у владі не подав або подав не всю інформацію про контрольовані іноземні компанії”.

Вона припускає, що саме тому було скасовано відповідальність за неподання такої звітності до кінця воєнного стану і ще за півроку після нього.

Українська влада посилює відповідальність за ухилення від військової служби: чого очікувати від оновленого законопроекту.

Посилення відповідальності за ухилення від військової служби є актуальним напрямком для української влади.Оновлений законопроект містить ряд заходів, спрямованих на збільшення кількості призовників і вирішення проблеми добровольців.Вводяться суворі санкції за порушення правил військового обліку, що може вплинути на покращення військової мобілізації.Передбачено зниження вікової межі для мобілізації, введення обов'язкового повідомлення про перебування на лікарняному та інші заходи.Впровадження нових правил може допомогти забезпечити більш ефективну мобілізацію та зміцнити обороноздатність країни.

Поки тисячі киян намагаються пережити зиму в холодних квартирах, борючись із вогкістю, пліснявою та відсутністю стабільного тепла, у стінах Київської міської державної адміністрації демонструють зовсім інші пріоритети. Для багатьох мешканців столиці опалення стало розкішшю, яку не кожен може собі дозволити, а інші — змушені обирати між комфортом і сплатою рахунків за тепло, яке не завжди є надійним. В той час, як містяни втрачають надію на стабільність тепла у своїх домівках, у Київраді продовжують приймати рішення, що мало стосуються реальних потреб людей, зокрема у сфері житлово-комунального господарства.

Мешканці столиці змушені жити в умовах, де стіни їхніх помешкань просочуються вологою, а з кожним днем пліснява на стелях та стінах набирає обертів. Опалення, яке повинно бути основним джерелом комфорту в холодний період року, стало предметом постійних обговорень та протестів. На тлі цих проблем влада продовжує зосереджувати увагу на проектах, які не відповідають нагальним потребам киян, що стикаються з реальними труднощами.

Ключовою ланкою в освоєнні коштів стало комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке очолює Вячеслав Бінд. Підприємство уклало сім договорів на загальну суму понад 32,9 мільйона гривень із товариством «Нова Перспектива Люкс». Усі ці контракти викликають серйозні питання щодо доцільності та прозорості.

Найбільший із них — тендер на 17 мільйонів гривень на розробку проєктної документації — був сформований із відверто абсурдними вимогами. Замовник вимагав наявність у штаті виконавця кандидата історичних наук зі спеціальністю музеєзнавство для виконання суто технічних тепломеханічних робіт. Окремо прописувалася обов’язкова робота виключно в програмному комплексі АВК-5 та погодження кошторисів із внутрішніми підрозділами самого КП без чітко визначених строків. Сукупність таких умов фактично заблокувала участь будь-яких альтернативних підрядників і зробила тендер закритим для ринку.

Коли ж відкриті торги зривалися через відсутність учасників, «Київтеплоенерго» без зайвих пояснень переходило до практики прямих договорів — і знову з тією ж компанією. Така послідовність дій виглядає не як випадковість, а як відпрацьований механізм виведення бюджетних коштів.

На тлі цих багатомільйонних контрактів особливу увагу привертає майновий стан директора КП Вячеслава Бінда. Офіційна заробітна плата в розмірі близько 2,8 мільйона гривень на рік явно не пояснює наявність у родини будинку площею близько 300 квадратних метрів, столичної нерухомості, автомобілів преміумкласу та значних валютних заощаджень. Контраст між рівнем життя посадовця і умовами, в яких змушені виживати мешканці міста, виглядає як пряма ілюстрація системної корупції в комунальній сфері столиці.

У результаті кияни залишаються з холодними батареями та зруйнованою довірою до міської влади, тоді як бюджет Києва продовжує працювати на вузьке коло «обраних» підрядників і чиновників.

Кабінет міністрів України ухвалив важливе рішення про тимчасову заборону експорту необробленої деревини та дров до кінця 2025 року. Такий крок спрямований на підтримку внутрішнього ринку та стимулювання розвитку національних деревообробних підприємств. Водночас він є частиною стратегії зменшення екологічного навантаження, особливо у період наближення зими, коли попит на дрова зростає.

Згідно з повідомленням прем’єр-міністра Юлії Свириденко, цей захід має не тільки економічну, але й соціальну значущість. «Це необхідний крок для того, щоб забезпечити громадян доступом до необхідних ресурсів у зимовий період, зберегти робочі місця на вітчизняних підприємствах та знизити негативний вплив на навколишнє середовище», — зазначила вона. Влада України розглядає заборону як стратегічно важливу міру для зміцнення внутрішнього виробництва та забезпечення енергетичної безпеки.

Згідно з постановою, уряд вніс необроблену деревину (крім сосни) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та встановив нульову квоту на їхній експорт до кінця 2025 року. Обмеження охоплюють:

лісоматеріали необроблені, із видаленою або невидаленою корою чи заболонню;

лісоматеріали начорно брусані або небрусані, крім сосни.

Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування і стосується лише нових угод та операцій, укладених після цього.

Заступник міністра економіки Єгор Перелигін пояснив, що обмеження допоможуть збалансувати внутрішній ринок і стабілізувати роботу деревообробної галузі, особливо в умовах підвищеного попиту на паливні матеріали та деревину в зимовий період. Окрім того, заборона має важливе значення для забезпечення оборонних потреб країни.

Тимчасова заборона експорту необробленої деревини та дров дозволить зменшити дефіцит сировини, підтримати національного виробника та сприяти енергетичній безпеці України в умовах війни та економічних викликів.