Нічна атака Росії на Київ 19 липня не стала рекордною, хоча й була серед найбільших за кількістю балістичних ракет. Про це повідомив Юрій Ігнат, начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ, спростувавши інформацію, що ширилася в соціальних мережах і Telegram-каналах про те, що це був найбільший удар за всю історію.

Нещодавно експертка з питань військової служби Марина Бекало зробила важливу заяву щодо можливостей для військовозобов'язаних осіб з особливими фізичними потребами. Зокрема, вона звернула увагу на ситуацію з особами, які перенесли ампутацію.

Наразі уряд має вакантні посади міністрів у п’яти відомствах: Міністерстві молоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкультури та інформаційної політики, Міністерстві ветеранів, Мінінфраструктури та регіональної політики.

Для кращого розуміння ситуації: Ростислав Карандєєв займає посаду в.о. міністра культури та інформаційної політики вже протягом року, тоді як Матвій Бідний, випробувальний термін якого мінув ще на початку цього року, залишається не призначеним на повноцінну посаду міністра спорту.

Відсутність кадрових призначень пояснюється не лише складністю пошуку кандидатур, але й відсутністю урядової реформи, яку прем’єр-міністр Шмигаль анонсував разом із президентом України.

В Офісі Президента та уряді, наразі в порядку денному залишається питання об’єднання Міністерства спорту з Міністерством культури та інформаційної політики. Проте на даний момент кандидата на посаду міністра культури ще не знайшли.

Джерела, близькі до Матвія Бідного, повідомили, що “все буде вирішуватись після Олімпіади”. Вони також уточнили, що планується проведення соціальних опитувань з метою кращої організації процесу злиття вказаних відомств.

За нашими даними, триває пошук кандидатів на посади у ще двох міністерствах — Міністерстві регіонального розвитку та Міністерстві інфраструктури, які після звільнення Олександра Кубракова було обіцяно роз’єднати.

Серед кандидатів на посаду керівника Міністерства регіонального розвитку є прізвище чинного заступника голови Офісу Президента Олексія Кулеби. У Міністерстві інфраструктури, як повідомляє депутат із керівництва СН, розглядають кандидатуру Олександра Перцовського. Він на даний момент очолює пасажирський напрямок та є членом правління “Укрзалізниці”.

Перцовський заявив, що має інші кар’єрні плани: “Я відповідаю за пасажирські перевезення УЗ і планую продовжити працювати в цьому напрямку”.

Слід відзначити, що попередній кандидат — Олексій Чернишов, голова правління “Нафтогазу”, був виключений зі списку потенційних претендентів через гучний скандал із НАБУ, розповідає джерело в уряді.

Нещодавно з’явилася інформація у ЗМІ, що Володимир Зеленський розглядає можливість заміни чинного прем’єра на першу віцепрем’єрку і міністерку економіки Юлію Свириденко. Це є одна з кандидатур, яка активно обговорюється в контексті можливих змін. Одне з джерел підтверджує, що призначення Свириденко вже вирішене питання, хоча представники президентської адміністрації заперечують цей інсайд.

Після відставки Олександра Кубракова і Мустафи Найєма розпочалася інформаційна кампанія проти Дениса Шмигаля. Поширюються чутки про незавершені фінансові розрахунки уряду з бізнесменом Максимом Шкілем, власником компанії Autostrada, яка спеціалізується на будівництві захисних споруд на енергооб’єктах. Шкіль звинувачує Шмигаля у зупинці фінансування захисту об’єктів енергетики третього рівня перед ракетними ударами.

У той час як офіційні представники президента закликають не звертати уваги на ці розмови, зазначаючи, що в уряді наразі немає обговорень щодо змін, деякі депутати натякають на те, що “диму без вогню не буває”.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За його оцінкою, у Штатів закінчуються і гроші, і зброя для допомоги Україні, а їй ще потрібно допомагати Ізраїлю і Тайваню. У Європи ресурсів ще менше, а сама Україна не впорається. Тому зростає ймовірність тиску з метою укладення мирної угоди.

Видання вважає, що Україні «доведеться змиритися з втратою частини своєї території», навряд чи отримає вступ до НАТО, але можливі якісь гарантії безпеки.

«У будь-якому разі, принаймні зараз видається вельми вірогідним, що обговорення розпочнуться у 2025 році, і коли це станеться, бойові дії можуть різко стихнути, аж до припинення вогню. Поки тривають переговори, може виникнути напівзаморожений конфлікт. Недосконалий, так, але набагато кращий, ніж те, як йдуть справи зараз», – резюмує The Economist.

Науковим керівником дисертаційного дослідження Сергія Мунтяна виступає не пересічний викладач, а фігура з помітним впливом у державному секторі — доктор юридичних наук, професор Національної академії внутрішніх справ та нинішній керівник Департаменту забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки Олексій Дрозд. Його ім’я пов’язують із розгалуженою мережею сімейних, професійних і бізнес-контактів, що роками формувалася у правоохоронній системі, сфері державних закупівель і регіональній політиці.

Кар’єрна траєкторія Олексія Дрозда тісно переплітається з біографією його батька — Юрія Дрозда, який понад чверть століття служив в органах внутрішніх справ. Після завершення служби він обіймав посаду проректора з економіки в одному з юридичних інститутів, а згодом кардинально змінив напрям діяльності, зайшовши у приватний бізнес. Саме через компанії «АПС-Київ» та «АПС-Кіровоград» він вийшов на ринок державних підрядів.

Зв’язки родини не випадкові. Юрія Дрозда називають кумом колишнього начальника управління МНС/ДСНС у Кіровоградській та Одеській областях Віктора Федорчака, який втратив посаду після серії трагічних пожеж та став фігурантом корупційних скандалів. Партнери Дрозда по бізнесу – вихідці з тієї ж системи, а Антимонопольний комітет виявляв змову між ТОВ «АПС-Кіровоград» і фірмою, записаною на сестру Федорчака. Конкуренцію на тендерах імітували, а гроші ділили.

Далі – прямий вихід у політику. Юрій Дрозд став радником голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, який пізніше потрапив під слідство СБУ за хабарництво, а згодом – депутатом обласної ради від «Слуги Народу» та головою облради. Хоча формально бізнес продано, впливові зв’язки залишаються.

Мати братів Дроздів – Валентина Дрозд – з 90-х працює у правоохоронних органах, наразі очолює консультативно-контрольний відділ Департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції.

У цій родинній конструкції Олексій Дрозд об’єднує роль професора НАВС, топчиновника БЕБ та наукового керівника дисертації Сергія Мунтяна. Така система не стільки спрямована на розвиток науки, скільки на інституціоналізацію клану: «свої» забезпечують «своїх» науковими ступенями, посадовими кріслами і статусами, закріплюючи контроль над ключовими правоохоронними та квазінауковими майданчиками.