Субота, 4 Липня, 2026

Нідерланди у Вашингтоні закликали до активної підтримки України та посилення тиску на РФ

Важливі новини

Трамп: «Ми їх перевершили» — коментар президента США щодо зустрічі Путіна та Сі Цзіньпіна

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висловив свою думку стосовно...

Нацбанк планує ввести нові обмеження на карткові перекази

Національний банк України (НБУ) оголосив про можливе введення нових обмежень на P2P-перекази між рахунками фізичних осіб до завершення червня 2024 року. Згідно з цими нововведеннями, ліміт на перекази буде обмежений сумою в 100 тисяч гривень на місяць, а також до 30 транзакцій за місяць для кожного рахунку. Це рішення прийняте для забезпечення більшої фінансової безпеки та контролю над потоками коштів у країні. Зазначені обмеження будуть введені з метою запобігання можливих фінансових ризиків та недозволених операцій. НБУ планує ретельно моніторити виконання цих обмежень та, за необхідності, вносити коригування до встановлених правил. Водночас, ухвалення таких заходів передбачається для забезпечення стабільності та надійності фінансової системи України.

Нові обмеження вчора анонсував заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник.

Він пояснив їхню необхідність протидією нелегальному гральному бізнесу, де заведено ганяти кошти між рахунками фізосіб. А також протидією ухиленню від сплати податків.

«А ще так сподіваються перемогти відкриття карток на підставних осіб, що стало справжньою модою останнім часом – коли картки відкривають на людей похилого віку, студентів або ще когось, а потім передають у користування комусь іншому (третій особі), хто не хоче офіційно “світити” свої фінанси. Поки що йдеться про обмеження кількості та місячної суми транзакцій. Але якщо це не допоможе, створюватиметься реєстр імен (з податковими номерами) таких громадян України, які брали участь у схемах або були «підставними». Щоб усі банки знали цих схемників, і не відкривали їм рахунки. Вони просто не зможуть пройти фінансовий моніторинг на вході”, – розповіло джерело.

На ринку також говорять про ще одну мету, яку не афішують чиновники – про спроби побороти так звані «чорні зарплати». Колись їх називали «зарплатами в конвертах», але тепер це переросло в розкидання грошей по особистих рахунках людей. Податкові органи давно намагаються боротися з цим явищем, зокрема, залучаючи НБУ.

Але банкіри не дуже вірять, що обмеження в 30 вихідних транзакцій на місяць на 100 тис. грн зможе зупинити перекидання гральних або зарплатних грошей. Очікують, що українці, яким потрібно часто перераховувати великі суми, просто відкриватимуть більше рахунків у різних банках. Адже в одному банку поняття не мають, що їхній клієнт робить в іншому.

На поточний момент багато українців мають по 2-3 рахунки, і банківських карток на руках ставатиме тільки більше, оскільки максимальна кількість рахунків на одну фізособу не обмежена чинним законодавством.

На поточний момент Нацбанк ніяк не обмежує максимальну кількість переказів фізосіб між рахунками українських банків. Однак такі обмеження своїми внутрішніми правилами встановлюють самі банки в рамках фінансового моніторингу.

Наприклад, у Приватбанку уточнили, що в нього діє ліміт на 200 вихідних переказів для одного клієнта і 350 – для переказів, що надходять (зарахування коштів). За сумою діє місячний ліміт в 1 млн грн на зарахування і стільки ж на переказ грошей. Але починаючи з 400 тис. грн банк обов’язково запросить інформацію про походження коштів, і, якщо її не буде надано – транзакції зупинять, а рахунок заблокують.

У monobank (Універсалбанк) інші ліміти: 50 переказів (усіх) на день, 100 переказів – на 4 дні і 150 переказів – на місяць. Максимальна сума перерахування – 60 тис. грн на добу. А якщо говорити про місячні ліміти, то вони встановлені різні, залежно від виду банківської картки: MasterCard – до 400 тис. грн, VISA – до 1 млн грн. Але в кожному випадку також діє правило про надання даних про походження коштів при операціях від 400 тис. грн і вище.

Тіньовий вплив у стратегічній галузі: як старі енергетичні схеми пристосувалися до умов війни

На тлі публічних заяв держави про остаточний розрив енергетичної залежності від Росії та проголошення енергетики складовою національної безпеки, за межами офіційної риторики продовжують функціонувати добре знайомі механізми впливу. Попри зміну політичних обставин і початок повномасштабної війни, окремі групи зуміли не лише зберегти свої позиції, а й адаптуватися до нових реалій. Яскравим прикладом цього є діяльність структур, пов’язаних із сім’єю Кацуб.

За наявною інформацією, ці бізнес-кола не втратили доступу до ключових сегментів паливно-енергетичного ринку. Навпаки, вони інтегрувалися у воєнну економіку, скориставшись підвищеним попитом на газ і нафтопродукти, а також особливостями державного регулювання в умовах надзвичайного стану. Через мережу формально незалежних, але фактично пов’язаних компаній зберігається контроль над значними обсягами торгівлі енергоносіями.

Ключову роль у збереженні цих схем відігравали рішення, що ухвалювалися на рівні енергетичного сектору. За період керівництва Міністерством енергетики Германом Галущенком та за сприяння колишньої міністерки Світлани Гринчук компанії, пов’язані з сім’єю Кацуб, мали стабільний доступ до державних ресурсів і контрактів без реальної конкуренції. Йдеться про такі структури, як «Нафтогазтрейд-Агро», «Компанія Трейд Ойл», «Газ-Альянс», «Альфа-Газ», «І.Б.К. Девелопмент» та низку інших. Дозволи й контракти оформлювалися через міністерства та державні підприємства, тоді як механізми контролю й санкційні ризики фактично ігнорувалися.

Окремим елементом цієї системи стало постачання російських енергоресурсів через посередницькі країни. Газ і нафтопродукти заходили через Білорусь, Казахстан, Туреччину, країни Балтії та Об’єднані Арабські Емірати. У супровідній документації змінювалося походження ресурсів, після чого вони реалізовувалися як «альтернативний імпорт». Реальна вартість закупівлі була суттєво нижчою за ту, що зазначалася в українських контрактах, а різниця осідала на рахунках компаній-прокладок і згодом легалізовувалася. Формальне дотримання санкцій замінило реальне припинення торгівлі з Росією.

Помітною є й роль державного підприємства «Укргазвидобування». У 2024–2025 роках компанія масово отримувала дозволи на викиди та експлуатацію свердловин. Офіційно — в межах чинного законодавства, неофіційно — під впливом третіх осіб, пов’язаних із сім’єю Кацуб. Ці дозволи відкривали можливості для комерційного використання видобутого газу через приватні трейдерські структури. Державні ресурси ставали частиною схем перепродажу, а антимонопольні обмеження обходилися без жодних наслідків.

Ще одним важливим активом у цій системі є Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат у Харківській області. Підприємство спеціалізується на видобутку піску, глини та каоліну — сировини, що використовується в промисловості та потенційно в оборонному секторі. За наявними даними, фактичний контроль над комбінатом здійснюють структури, пов’язані з Кацубами. У 2023 році дохід підприємства зріс до 150,9 млн грн, що майже вдвічі перевищує показники попереднього року. Це зростання збіглося з відновленням експорту через посередницькі фірми в країнах ЄС і Туреччини. За оцінками, частина продукції могла постачатися і на російський ринок, попри війну.

Історія Олександра Кацуби лише підкреслює системний характер цих процесів. У 2017 році суд визнав його винним у створенні злочинної організації, розтраті майна в особливо великих розмірах, замаху на таку розтрату та службовому підробленні. Після укладення угоди з прокуратурою він визнав провину, відшкодував 100 мільйонів гривень і отримав вирок у вигляді одного року та п’яти місяців позбавлення волі. Завдяки застосуванню так званого «закону Савченко» він фактично був звільнений у залі суду. Спроби зняти судимість і переглянути вирок у 2023 році були зупинені лише через громадський тиск і юридичну роботу — обвинувальний вирок залишився чинним.

Залізничний сектор України потребує підтримки міжнародних партнерів

Українська транспортна галузь вимагає від міжнародних союзників запровадження спеціального...

Конфлікт між виробником ліків та аптечними мережами: проблеми “Дарниці” у 2025 році

У 2025 році між одним з найбільших вітчизняних виробників ліків, компанією «Дарниця», і провідними аптечними мережами України загострився конфлікт, що призвів до значних економічних втрат для фармкомпанії. Протягом року компанія двічі змушена була призупинити виробництво — вперше на три тижні у березні, а потім на цілих шість тижнів у червні-серпні. Ці перерви серйозно позначилися на обсягах продажів, що в підсумку відобразилося на фінансових результатах підприємства.

Як зазначають джерела, конфлікт був спричинений низкою факторів, серед яких — претензії до ціноутворення та маркетингових стратегій «Дарниці». Аптечні мережі висловлювали незадоволення щодо високих цін на деякі препарати, що призвело до скорочення їхнього продажу через мережі. Водночас, компанія прагнула захистити свої позиції на ринку і зберегти свою частку в умовах високої конкуренції та економічних труднощів в країні. Однак результатом таких переривів у виробництві стали значні фінансові втрати, зокрема, скорочення понад тисячі працівників, що стало необхідним кроком для збереження економічної стабільності компанії.

За його словами, у червні 2025 року продажі «Дарниці» впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, а до серпня падіння досягло 50%. Через це компанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Основною причиною спаду експерт називає конфлікт між виробниками фармпродукції та найбільшими аптечними мережами, які мають майже монопольний вплив на ринок. Зокрема, йдеться про протистояння між «Дарницею» та п’ятьма мережами аптек, які контролюють приблизно 70% українського фармринку: АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня.

Коріння конфлікту пов’язане зі змінами регуляторної політики. 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи зі зниження цін на лікарські засоби. Документ передбачав 30% зниження вартості найбільш вживаних 100 препаратів, а також заборону маркетингових платежів між виробниками та аптечними мережами. Попри це, наприкінці 2024 року компанія «Дарниця» підвищила ціни на свою продукцію на 120%, що стало точкою напруження у стосунках з аптечним сектором. З 1 березня 2025 року згадані аптечні мережі значно зменшили обсяги закупівель продукції «Дарниці», що і спричинило серйозне падіння виручки та ринкових позицій компанії.

Нагадаємо, що нещодавно Національна поліція України розпочала розслідування щодо можливого завищення цін в окремих аптеках, що також викликає суспільний резонанс на тлі змін у фармацевтичному регулюванні.

Під час нещодавнього офіційного візиту до США, делегація Нідерландів акцентувала увагу на важливості України як центрального елемента міжнародної політики. Міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен підкреслив, що підтримка Києва та посилення санкцій проти Росії були серед основних питань обговорення на найвищому рівні.

В інтерв'ю українським медіа Берендсен зауважив, що під час зустрічі з державним секретарем США Марко Рубіо він акцентував: Україна повинна залишатися у центрі уваги міжнародної спільноти. "Ми наголосили на критичній важливості продовження підтримки України, особливо в військовій сфері, а також на необхідності посилення тиску на Росію. Це питання стало ключовим у наших переговорах у Вашингтоні", — зазначив він.

Делегація Нідерландів провела численні зустрічі з американськими високопосадовцями, зокрема з президентом Дональдом Трампом, де також брали участь король і королева Нідерландів, а також прем’єр-міністр. Берендсен також зустрічався з представниками Палати представників обох партій — Республіканської та Демократичної.

Він розповів, що дискусії охопили широкий спектр тем, від війни в Україні до співпраці в рамках НАТО, а також ситуації на Близькому Сході, зокрема, питання безпеки в Ормузькій протоці. Міністр підкреслив, що трансатлантичні відносини залишаються надзвичайно важливими для глобальної безпеки. "Трансатлантичний альянс є основою нашої стабільності та добробуту", — додав він.

Контекст цих переговорів є критично важливим, адже західні союзники стикаються з серйозними викликами. Війна Росії проти України вимагає величезних ресурсів та зусиль для координації дій, а напружена геополітична ситуація на Близькому Сході ускладнює ситуацію.

Нідерланди залишаються активними партнерами України, забезпечуючи її військову та фінансову підтримку. Нещодавно країна оголосила про інвестиції у виробництво дронів для Києва та передачу військової техніки, зокрема, протимінного корабля «Генічеськ», що підвищить можливості Військово-морських сил України.

Експерти вважають, що такі візити є важливими для підтримки єдності західних країн у наданні допомоги Україні, в умовах змінюваних обставин війни та зростаючої потреби в довгостроковій підтримці. У США ж тривають дебати щодо масштабів підтримки України, тому позиція європейських партнерів, зокрема Нідерландів, має значний вплив на формування спільної політики.

Берендсен акцентував, що Україна повинна залишатися пріоритетом для міжнародної спільноти, адже наслідки цієї війни вплинуть на безпеку всієї Європи. Він також наголосив на необхідності продовження санкційного тиску на Росію як інструмента стримування агресії.

Таким чином, візит нідерландської делегації до Вашингтона ще раз підтвердив, що підтримка України залишається ключовим питанням на трансатлантичному порядку денному. Нідерланди переконані, що лише зусилля ЄС та США можуть забезпечити стабільність, зміцнити обороноздатність України та створити умови для досягнення миру.

Останні новини