Понеділок, 28 Вересня, 2026

Російська пропаганда запустила новий фейк про українські вищі навчальні заклади

Важливі новини

Танки Abrams, Bradley та M-777: що українці залишили росіянам у Курщині

Українські війська організовано відступили з Курської області, залишивши росіянам частину техніки, включно з елітними західними зразками. Аналітики вважають, що цей крок може бути продиктований вимогами партнерів, зокрема США, хоча офіційного підтвердження цьому немає. Як пише військовий аналітик Forbes Девід Акс, ЗСУ при відступі діяли швидко, ймовірно, під покровом темряви. Але через обмежені можливості з евакуації […]

The post Танки Abrams, Bradley та M-777: що українці залишили росіянам у Курщині first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Залучення трудових мігрантів в Україні: нові можливості на ринку праці

В Україні з початку 2025 року спостерігається активне залучення трудових мігрантів для заповнення вакансій у різних секторах економіки. Це стало результатом високого попиту на робочу силу в умовах постійного розвитку ринку праці, відновлення економіки після війни та браку кадрів у низці галузей. За словами Дмитра Дегтяра, співзасновника HRD-club, іноземці займають основні посади різноробочих, а також працюють фахівцями з логістики, водіями та зварювальниками.

Однією з причин цього тренду є значний дефіцит робочих рук у деяких галузях, зокрема в будівництві, сільському господарстві, а також у сфері транспорту та інженерії. В Україні активно залучають іноземців для заповнення вакансій, де немає достатнього числа місцевих працівників. Найчастіше роботодавці запрошують громадян з Індії, Пакистану, Узбекистану, а також з інших країн Південної та Східної Азії, оскільки ці працівники готові виконувати важку фізичну працю і часто мають необхідні професійні навички.

“Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є”, — зазначив експерт.

Водночас бізнес стикається з труднощами, адже процес оформлення іноземних працівників є довготривалим і складним, займаючи в середньому близько шести місяців.

Нагадаємо, що навіть після відкриття кордонів для мігрантів до України їхати захочуть не всі. Також експерт пояснив, які країни найбільше хочуть залишити українські біженці.

Гранати посеред міста: у Львові затримали торговця боєприпасами-рецидивіста

У Львові затримали 35-річного жителя Львівського району, який займався незаконним обігом боєприпасів. Про це повідомили в обласному управлінні поліції. Чоловік вже мав судимість і, попри це, налагодив збут корпусів ручних гранат, підривачів до них та патронів різних калібрів. Правоохоронці задокументували кілька фактів незаконної торгівлі, після чого 5 червня затримали фігуранта на вулиці Залізничній у Львові, […]

Ізраїль не знайшов доказів у справі судна з українським зерном

Міністерство закордонних справ Ізраїлю відреагувало на запит України про...

Закритий ринок харчування для армії: як оборонні закупівлі втратили реальну конкуренцію

Незважаючи на декларовану відкритість і прозорість оборонних закупівель, система постачання продуктів харчування для Збройних сил України фактично сформувала замкнений механізм розподілу багатомільярдних контрактів між вузьким колом компаній. Центральну роль у цій схемі відіграє Державний оператор тилу (ДОТ), на який покладено відповідальність за організацію закупівель продовольства для потреб армії.

Аналіз даних системи Prozorro та матеріалів судових реєстрів за 2024–2025 роки свідчить про повторюваний сценарій. Формально ДОТ оголошує відкриті тендери, у яких перемогу здобувають реальні виробники або постачальники, зокрема компанії на кшталт ТОВ «Гарна Страва» чи ТОВ «Охтирка М’ясопродукт». На цьому етапі процес виглядає конкурентним і таким, що відповідає законодавчим вимогам.

«Міт Пром» починає масово оскаржувати результати тендерів у судах. Формальні підстави — площа складських приміщень, нюанси реєстрації потужностей, дрібні технічні деталі в документах конкурентів. Судові рішення у таких справах стають підставою для ДОТ дискваліфікувати переможців торгів і переписувати контракти на іншу компанію.

Таким чином, відкритий тендер у Prozorro фактично перетворюється на перший, формальний етап. Остаточний переможець визначається вже в судах.

Ситуація виглядає особливо контрастно, з огляду на те, що «Міт Пром» вже фігурує в розслідуваннях НАБУ та БЕБ. Зокрема, компанію пов’язують зі скандальними поставками продуктів для армії за завищеними цінами, у тому числі яйцями по 17 гривень за штуку, а також із можливим використанням «чорної каси» та ухиленням від сплати податків.

Попри це, фірма не просто не зникла з ринку, а навпаки — стабільно отримує нові оборонні контракти через механізм судових оскаржень.

Ключовим вузлом у цій схемі є керівництво Державного оператора тилу. За інформацією з рішень судів і тендерної документації, саме ДОТ використовує судові ухвали як формальний привід, щоб не підписувати контракти з переможцями Prozorro і укладати угоди з іншими постачальниками.

У період, коли ці механізми почали працювати системно, за оборонні закупівлі відповідали команда Міністерства оборони на чолі з тодішнім міністром Рустемом Умєровим, його заступником Михайлом Шевцовим та керівництвом ДОТ, зокрема т.в.о. генерального директора Арсеном Созанським.

Саме за цієї управлінської конфігурації судові рішення стали регулярним інструментом переписування результатів тендерів.

Формально компанії, які фігурують у кримінальних провадженнях, не повинні отримувати нові державні замовлення. Але на практиці це не працює.

Податкова, аудитори та інші контролюючі органи не заважають «Міт Прому» працювати з мільярдними оборонними контрактами навіть за наявності кримінальних справ щодо податкових зловживань та легалізації коштів. Це створює підозру в існуванні неформального консенсусу між учасниками схеми та державними інституціями.

У підсумку ЗСУ отримують не систему чесної конкуренції між постачальниками, а закритий ринок, де переможець визначається не ціною чи якістю, а юридичними маніпуляціями. Реальні виробники усуваються, а бюджетні мільярди концентруються у руках компаній-фаворитів.

Фактично, замість прозорих закупівель держава отримала судово-тендерну модель, у якій кожен контракт можна «переписати» під потрібну фірму.

В черговий раз російські інформаційні канали поширюють недостовірну інформацію, стверджуючи, що один з університетів Києва нібито проводить набір студентів для роботи в Силах безпілотних систем Збройних сил України. Центр протидії дезінформації спростував ці твердження, підкресливши, що вони абсолютно неправдиві, а опубліковане зображення було сфальсифіковано.

Фахівці Центру зазначили, що анонімні джерела в Росії активно розповсюджують фальшиве фото, яке нібито демонструє оголошення про набір до підрозділів безпілотних систем. Проте, жоден український університет не проводить таку кампанію, а само зображення не має нічого спільного з дійсністю.

В ЦПД акцентували, що виявити фальшиве повідомлення не складає труднощів, адже оформлення зображення не відповідає офіційному стилю рекрутингових матеріалів Сил безпілотних систем і не нагадує комунікаційні матеріали, що використовуються українськими військовими. Варто зазначити, що на момент поширення фейку вступна кампанія в українських вишах тільки розпочалася, тому жодних остаточних списків зарахованих студентів, як це показано на підробленому зображенні, просто не могло бути.

Експерти Центру підкреслили, що подібні інформаційні вкиди є частиною систематичної кампанії дезінформації з боку Росії, спрямованої на дискредитацію як української освітньої системи, так і Збройних сил України. Мета таких фейків — посіяти недовіру серед населення, викликати паніку та створити хибне враження про нібито примусове залучення студентів до військової служби.

Цікаво, що саме Росія залучає студентську молодь до своїх підрозділів безпілотних систем, застосовуючи методи тиску та маніпуляцій. Таким чином, Кремль намагається перекласти на Україну свої практики.

Центр протидії дезінформації закликає громадян критично ставитися до інформації з анонімних Telegram-каналів та інших неперевірених джерел. Рекомендується перевіряти факти через офіційні канали і не сприяти поширенню російських фейків.

Це не перший випадок, коли Росія використовує дезінформацію для впливу на українське суспільство. Раніше пропаганда поширювала фальшиві відео, намагаючись спровокувати конфлікти між українцями та поляками, а також виконувала неправдиві заяви про дефіцит пального на українських заправках. Фахівці вважають, що такі кампанії є частиною інформаційної війни, метою якої є дестабілізація ситуації в Україні та підрив довіри до державних установ.

Останні новини