Німеччина відкриває двері для українських біженців із простроченими паспортами, повідомляє DW

Наталія Рудуха: від трьох банків до неплатоспроможності — аналіз її впливу на банківську систему України

Потужний вплив Наталії Рудухи на долю банків та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

• Наталія Рудуха, займаючи високі посади в банках, які потім були визнані неплатоспроможними, мала великий вплив на їхню долю та швидке вичерпання фінансових ресурсів.

• Перехід Рудухи до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) не завадив їй продовжувати впливати на банківську сферу.

• У ФГВФО Наталія Рудуха зайняла високу посаду заступниці директора-розпорядника, де має можливість розпоряджатися майном ліквідованих банків.

• Рудуха стала фігуранткою кількох кримінальних проваджень, але поки не понесла відповідальності.

• З цього випливає, що існує суттєве питання щодо прозорості та ефективності роботи ФГВФО, а також необхідності перевірки номінацій на посади в цьому фонді.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Жданов підкреслив, що єдиною структурою, яка має право визначати реальні потреби армії в людських ресурсах, є Генеральний штаб ЗСУ. “Тільки Генштаб може порахувати потреби на сьогодні, на зараз, або на півроку, рік, плануючи бойові дії,” — зазначив він, звертаючи увагу на непослідовність деяких пропозицій щодо мобілізації жінок.

Експерт також вказав на політичний аспект трудової мобілізації, яку Кабінет міністрів може запропонувати для затвердження на рівні Верховного головнокомандувача. Трудова мобілізація зазвичай вводиться у надзвичайних ситуаціях, як-от під час воєнного стану. Однак Жданов зауважив, що на сьогоднішній день в Україні бракує ефективного планування мобілізаційних заходів та підготовки економіки до тривалих військових дій.

Жданов висловив критику щодо відсутності системного підходу в державному управлінні. Він звернув увагу на те, що в Україні часто реагують на проблеми вже по факту їх виникнення, замість того, щоб передбачати їх заздалегідь. “Ми діємо суто за ситуацією, намагаючись гасити пожежу в міру її виникнення,” — зазначив він, наголошуючи на необхідності створення більш довгострокових планів.

Обговорення мобілізації жінок в Україні має також інші перспективи. Зокрема, адвокатка Євгенія Закревська заявила, що обов’язкова мобілізація жінок є актуальною, відзначивши, що чесним вибором громадянина є опір агресору. Юристка Тетяна Савченко нагадала, що мобілізація жінок нині відбувається лише на добровільній основі.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зокрема, Марко Заальфранк, глава відділу торгівлі в континентальній Європі в енергетичній групі Axpo, зазначив, що “цінова різниця недостатньо приваблива, щоб виправдати ризик закачування газу в зону бойових дій.” Цей вислів ілюструє загальну позицію європейських енергетичних компаній, які в умовах військових дій та непередбачуваності ситуації намагаються мінімізувати ризики.

Українські підземні сховища газу традиційно використовувалися європейськими компаніями як надійний спосіб зберігання палива, особливо в осінньо-зимовий період. Однак нинішня ситуація в Україні, пов’язана з війною, призвела до того, що компанії ЄС шукають альтернативні варіанти для зберігання енергоносіїв, навіть якщо це передбачає додаткові витрати.

Для України така тенденція може обернутися суттєвими фінансовими втратами. Доходи від послуг зі зберігання газу були важливим джерелом валюти для країни, особливо на тлі війни та економічної нестабільності. Втрата цих доходів може поглибити економічні проблеми, з якими вже стикається Київ.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як повідомляється, роботизований комплекс пожежогасіння – рухома гусенична платформа зі спеціальним устаткуванням для подачі води під тиском або спеціальної піни, що гасить полум’я. За допомогою пульта керування оператор із безпечного місця направляє робота до епіцентру загорання.

Зазначається, що потік рідини, яка подається на джерело горіння, можна регулювати дистанційно.

Робот-пожежник працює на відстані до 2 км від оператора на відкритій місцевості і до 400 м на пересіченій. Зображення з небезпечної ділянки, де відбувається ліквідація загорання, оператор отримує з відеокамери об’єктивного контролю, яка встановлена на платформі.

Як розповіли в Міноборонии, наземний роботизований комплекс початково розроблявся для потреб рятувальників, однак машиною зацікавились військові.

Такий робот потрібен, наприклад, на місцевості, де є боєприпаси, що не вибухнули, у наближенні до техніки, яка горить і в якій є ризик детонації боєкомплекту, а також в інших потенційно небезпечних випадках, пов’язаних із ризиком для життя і здоров’я військовослужбовців. На вимогу військових ця роботизована платформа отримала посилену ходову частину. Також збільшено дальність управління і час автономної роботи.

Завдяки гусеничному шасі цей робот-пожежник може долати складний рельєф місцевості, переїжджати палаючі уламки, працювати при екстремальних температурах і за допомогою свого водомета створювати так звану “водну стіну”.