НКРЕКП розглядає питання про коригування тарифів на електроенергію для домогосподарств

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з новими стандартами, українські олімпійці отримають наступні суми за медалі:

З урахуванням усіх бонусів і медалей українські спортсмени зароблять:

– 205 тисяч доларів: Ольга Харлан (фехтування, на фото); – 125 тисяч доларів: Олександр Хижняк (бокс), Ярослава Магучіх (стрибки у висоту), Юлія Бакастова, Аліна Комащук, Олена Кровацька (всі – фехтування); – 100 тисяч доларів: Парвіз Насібов (греко-римська боротьба), Людмила Лузан і Анастасія Рибачок (обидві – веслування), Ірина Коляденко (вільна боротьба), Сергій Куліш (стрільба), Ілля Ковтун (спортивна гімнастика); – 80 тисяч доларів: Жан Беленюк (греко-римська боротьба), Ірина Геращенко (стрибки у висоту), Михайло Кохан (метання молота).

Загальна сума виплат – 1,67 мільйона доларів.

Найбільші виплати на Олімпіаді у Китаю – по 770 тисяч доларів і безкоштовний проїзд громадським транспортом до кінця життя.

Під прикриттям масштабної інвестиційної програми, спрямованої нібито на модернізацію українського газовидобутку, в діяльності АТ «Укргазвидобування» протягом багатьох років функціонувала схема системного виведення державних коштів. За даними джерел у галузі, ключові управлінські рішення ухвалювалися керівництвом компанії у тісній співпраці з низкою афілійованих підрядників. Саме ці структури отримували багатомільярдні контракти без конкуренції, відкритих тендерів та будь-якого технічного підґрунтя, що дозволяло фактично монополізувати найприбутковіші напрямки робіт.

Одним із найпомітніших прикладів експерти називають проєкт буріння пошукової свердловини №888 на Шебелинському родовищі. Попри наявні у вихідній геологічній документації попередження про відсутність підтверджених покладів і вкрай низьку якість доступних сейсмічних даних, керівництво компанії схвалило реалізацію проєкту в максимально короткі строки. Усі етапи – від технічного обґрунтування до вибору виконавця – були проведені з грубими порушеннями, а підрядником стала компанія, що вже неодноразово отримувала контракти без прозорих процедур.

Координацію фінансових потоків забезпечували генеральний директор Сергій Лагно, директор із закупівель Роман Власенко, директор з геологорозвідки Максим Вітик та директор з безпеки Дмитро Ткачонок. Саме вони погоджували укладання низки непрозорих контрактів, зокрема шести договорів на постачання кабельної продукції вартістю 131,46 млн грн. Усі контракти були підписані у січні–березні 2025 року без проведення відкритих торгів, а реальні обсяги закупівель свідомо роздрібнювали, щоб уникнути контролю.

Порушення фіксувалися і в екологічному блоці діяльності підприємства. У першому кварталі 2025 року компанія повідомила про історичний рекорд — 107 136 метрів пробурених свердловин. Однак утворений у процесі буровий шлам замість спеціальної утилізації зливався просто на рельєф місцевості, що не лише порушує екологічні норми, а й створює загрозу хімічного забруднення.

Окремий епізод стосується аварії на газопроводі високого тиску у квітні 2024 року. Розслідування встановило, що причиною стала незаконна врізка перемички без проектної документації. Інцидент призвів до пожежі, збитків місцевій громаді та поставив під сумнів дотримання елементарних вимог безпеки на підприємстві.

Зібрані факти свідчать, що Укргазвидобування використовувалося як фінансовий плацдарм для непрозорих операцій, тоді як державні інвестиції перетворювалися на інструмент виведення коштів через підконтрольні структури.

Тривалі та повторювані відключення електроенергії, спричинені ударами по енергетичній інфраструктурі, змінюють повсякденні звички українців, зокрема у сфері харчування. В умовах, коли холодильник може не працювати годинами або навіть добами, питання правильного зберігання продуктів і безпечного приготування їжі стає критично важливим для здоров’я. Сімейна лікарка та терапевт загальної практики Людмила Сердюк звертає увагу на основні ризики та дає практичні поради, які допоможуть уникнути харчових отруєнь.

За словами медикині, найбільшу небезпеку в умовах відсутності холоду становлять продукти тваринного походження. М’ясо, риба, морепродукти та молочні вироби швидко псуються навіть за кімнатної температури, а влітку цей процес відбувається ще швидше. Особливо ризикованими є відкриті пакети молока, кисломолочні напої та м’які сири, зокрема бринза, моцарела й рікота. Вживання таких продуктів після тривалого зберігання без охолодження може призвести до серйозних проблем із травленням.

Страви на кшталт плову чи макаронів із соусом лікарка не радить зберігати понад 2–4 години. Повторне підігрівання, за її словами, не гарантує безпеки: навіть якщо їжа має нормальний вигляд і смак, ризик харчового отруєння зберігається.

Особливу небезпеку в умовах відключень електроенергії становлять традиційні святкові страви. Салати олів’є, «шуба», страви з м’ясом і яйцями, а також торти й тістечка з кремом без холодильника залишаються безпечними лише протягом 1–2 годин.

Людмила Сердюк нагадує, що зіпсовані продукти необхідно без вагань викидати. Ознаками псування є неприємний запах, слизька поверхня, здуття упаковки, кислий або гіркий присмак. Якщо є сумніви щодо якості їжі, лікарка радить не ризикувати здоров’ям.

Щоб подовжити збереження продуктів під час блекауту, фахівчиня радить якомога рідше відкривати холодильник. У зачиненому стані він здатен утримувати холод 4–6 годин, а морозильна камера — до 24 годин. Додатково можна заздалегідь заморозити воду в пластикових пляшках і покласти їх у холодильник під час відключення світла або винести продукти на балкон за низької температури повітря.

На період частих відключень електроенергії лікарка рекомендує спростити раціон. Найбезпечнішими є каші на воді, супи з консервів, макарони з тушонкою, печена картопля. Страви з молоком, салати з майонезом і багатокомпонентні рецепти не варто готувати «про запас».

Основний принцип харчування під час блекаутів — «купив і з’їв». Також варто мати запас питної води, консервів і сухих продуктів тривалого зберігання, зокрема круп і макаронів.