Четвер, 16 Липня, 2026

Нова банкнота номіналом 2000 гривень від НБУ

Важливі новини

Олександр Усик відмовився від всіх чемпіонських поясів

Абсолютний чемпіон світу з боксу в надважкій вазі Олександр...

Зеленський: Україна може програти війну, якщо США скоротять допомогу за президентства Трампа

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це він сказав в інтерв’ю американському телеканалу Fox News, коментуючи можливі зміни в політиці США після обрання Дональда Трампа президентом.

«Якщо вони будуть скорочувати, я думаю, ми програємо. Звичайно, у будь-якому разі ми залишимося і будемо боротися. У нас є виробництво, але його недостатньо, щоб перемогти. І я думаю, його недостатньо, щоб вижити. Але якщо таким буде американський вибір, ми вирішимо, що нам робити», – сказав Зеленський.

На запитання, чи зможе Трамп вплинути на Путіна і покласти край війні, Зеленський заявив, що «це буде непросто».

При цьому він сказав, що США сильніші за Росію і закликав Трампа знизити ціни на нафту.

«Я чув сигнал у ЗМІ від президента Трампа про те, що він думає знизити ціни на енергоносії, на нафту, і це потрібно зробити», – додав Зеленський.

Рекордні закупівлі та великі сумніви: мільярдний контракт у “Прозорро” опинився під прицілом уваги

У системі публічних закупівель «Прозорро» знову зафіксовано ситуацію, яка викликає серйозні запитання щодо прозорості використання бюджетних коштів. За тиждень було оприлюднено понад 72 тисячі закупівель на загальну суму майже 19 мільярдів гривень, однак особливу увагу привернула одна угода. Йдеться про 1,6 мільярда гривень, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що виглядає щонайменше нетипово для такого обсягу фінансування.

Формально предмет закупівлі визначено як «експлуатаційне утримання автомобільних доріг». У законодавстві цим терміном зазвичай позначають поточні та локальні роботи: прибирання узбіч, ямковий ремонт, розчищення снігу, встановлення дорожніх знаків або ліквідацію незначних пошкоджень покриття. Такі послуги, як правило, не передбачають масштабних витрат і реалізуються через відносно прості та конкурентні процедури.

За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.

Зірка “Тіней забутих предків” Лариса Кадочникова розповіла подробиці стосунків з новим коханим

Відома українська акторка Лариса Кадочникова, яка свого часу зіграла Марічку у легендарній стрічці “Тіні забутих предків”, вперше публічно поділилася подробицями свого особистого життя. Після гучного скандалу на початку року, пов’язаного з її відмовою переходити на українську мову, зірка опинилася в центрі нової уваги — тепер через особисте зізнання. 82-річна акторка зізналася, що вже шість років […]

Низькокалорійна, поживна і солодка: чому морква — ідеальний продукт для здоров’я

Морква давно стала символом здорового харчування — і недарма. Попри те, що ми звикли бачити її яскраво-помаранчевою, перші сорти були фіолетовими і жовтими. І хоча найчастіше ми споживаємо саме корінь моркви, її листя та стебла також їстівні й мають поживну цінність. Харчова цінність Одна порція моркви (80 г) містить усього 27 ккал, але водночас забезпечує […]

Національний банк України анонсував введення нової банкноти номіналом 2000 гривень, що стане найбільшою за історію гривні. Офіційний старт обігу нової купюри заплановано на 4 вересня 2026 року. У НБУ вважають, що поява цієї банкноти є реакцією на економічні зміни, які відбулися в країні за останні роки, а також сприятиме підвищенню ефективності готівкового обігу та зменшенню витрат.

Презентація нової купюри відбулася під час спеціального брифінгу, де представники НБУ розповіли про її призначення. Зокрема, новий номінал має на меті поліпшити роботу банківської системи, інкасаторських служб та підприємств, які працюють з великими обсягами готівки.

На лицьовій стороні нової банкноти зображено портрет Василя Стуса, який є знаковою постаттю української культури та боротьби за права людини. Його вибір на банкноті не випадковий, адже Стус став символом боротьби українців за свободу слова та незалежність. Важливою є й дата введення купюри: 4 вересня 1965 року під час прем'єри фільму "Тіні забутих предків" у Києві відбулася перша публічна акція протесту проти репресій радянської влади, в якій взяли участь Стус, Чорновіл та Дзюба.

Ця дата також пов’язана з трагедією: 4 вересня 1985 року Стус загинув у в'язниці, де був ув'язнений за свої переконання. В НБУ підкреслили, що нова банкнота матиме практичне значення, зокрема зменшить витрати на транспортування, обробку та зберігання готівки.

За оцінками НБУ, заміна частини банкнот номіналом 1000 гривень на нові купюри дозволить зменшити логістичні витрати приблизно вдвічі. У порівнянні з купюрами номіналом 500 гривень економія може скласти до чотирьох разів, а з банкнотами по 200 гривень — майже десять разів.

Зміни в економіці, які сталися після введення купюри номіналом 1000 гривень у жовтні 2019 року, стали ще однією причиною введення нового номіналу. Середня заробітна плата за цей період зросла втричі, а споживчі ціни — майже удвічі. Це свідчить про те, що для виплати середньої заробітної плати в 2026 році знадобиться вже понад тридцять банкнот по 1000 гривень.

Обсяг готівки в обігу також істотно зріс — з 390 мільярдів гривень у 2019 році до понад 970 мільярдів на середину 2026 року. Банкноти номіналом 1000 гривень нині складають більше 55% всіх банкнот в обігу.

Крім зниження витрат на логістику, нова банкнота має ще одну важливу перевагу: заощадження населення в національній валюті. Це, в свою чергу, підвищить довіру до гривні та зменшить використання іноземної валюти.

У НБУ зазначили, що введення нової купюри не позначиться на платоспроможності вже існуючих банкнот, оскільки всі наявні номінали, включно з купюрами по 1000 гривень, залишаться в обігу.

Останні зміни в номінальному ряді гривні відбулися 25 жовтня 2019 року, коли було введено банкноту в 1000 гривень. Сьогодні ж регулятор запроваджує новий найвищий номінал, аби відповідати сучасним економічним умовам та оптимізувати готівковий обіг.

Останні новини