Державне бюро розслідувань закінчило досудове розслідування у справі про масштабне викрадення паливно-мастильних матеріалів з військової частини у Львівській області. За даними слідства, злочинна група діяла з квітня по грудень 2024 року й щомісяця вивозила щонайменше 20 тонн пального. Організатором схеми виявився тимчасово призначений начальник складу пального. До справи він залучив ще п’ятьох осіб: начальника сховища, […]Кабінет Міністрів України вдруге представив проект нового Митного кодексу для розгляду Верховною Радою. Цей документ покликаний радикально змінити митне законодавство країни, адаптувавши його до норм Європейського Союзу, та спростити процедури для бізнесу, наближаючи Україну до єдиного європейського митного простору.
Про повторне подання законопроекту повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький, який зазначив, що уряд готовий активно співпрацювати з народними депутатами для детального обговорення кожного пункту документа в парламенті. За словами глави уряду, новий кодекс є одним з ключових етапів на шляху до євроінтеграції України, а його ухвалення має перетворити українську митницю на сучасний кордон, що відповідає європейським стандартам.
Варто зазначити, що повторне схвалення проекту не означає його зміну. Міністерство фінансів підтвердило, що нова версія документа є ідентичною попередній, але формально його довелося знову подати через оновлення складу уряду. Раніше проект був затверджений наприкінці травня 2026 року, але через зміни в Кабміні законопроекти, розроблені попередниками, вважаються відкликаними.
Незважаючи на юридичні формальності, робота над кодексом не зупинялася. Профільні комітети Верховної Ради продовжували аналізувати та готувати документ до першого читання, проводячи консультації з експертами та бізнесом. Після офіційної реєстрації нового законопроекту ця діяльність продовжиться в рамках оновлених парламентських процедур.
Запропонований новий Митний кодекс є частиною зобов’язань України в рамках переговорів про вступ до ЄС, зокрема в розділі «Митний союз». Адаптація митного законодавства до норм ЄС є важливою умовою для подальшого просування в цих переговорах.
Документ передбачає не просто внесення змін до існуючих правил, а їх повну переробку. Структура нового кодексу базується на логіці європейського митного законодавства, де перші дев’ять розділів відповідають європейським главам, а решта включає специфічні регламенти ЄС і національні положення. Загалом проект містить 781 статтю, які забезпечать перехід на європейську митну термінологію, перегляд системи авторизацій, процедур декларування та визначення митного боргу.
Для підприємств це означає поступове впровадження чітких та уніфікованих правил на зразок тих, що діють у Польщі, Румунії та Словаччині. Уряд запевняє, що існуючі дозволи не будуть скасовані, що дозволить компаніям адаптувати свої процеси без раптових перешкод у діяльності.
Також планується зберегти функціонування системи «єдиного вікна» та продовжити розвиток електронного декларування, інтегруючи національні системи з європейськими платформами. Розробка нового кодексу тривала близько двох років, у процесі чого залучали експертні групи з Мінфіну, Державної митної служби та європейських проектів.
Після передачі проекту Європейській комісії українська сторона провела ряд робочих зустрічей з європейськими експертами та бізнесом, враховуючи пропозиції компаній у фінальному варіанті документа. В Україні вже ухвалено низку законів, які наближають митне законодавство до європейських норм, а новий кодекс стане наступним важливим етапом у цій адаптації.
Серед основних складових реформи залишаються розвиток інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) і використання системи спільного транзиту NCTS. Статус АЕО надає компаніям митні пільги, а NCTS спрощує переміщення товарів між державами-учасницями.
Однак у Верховній Раді вже звертали увагу на існуючі проблеми, які потребують вирішення, зокрема щодо пріоритетного пропуску компаній зі статусом АЕО. Ці питання життєво важливі для того, щоб підприємці відчули реальні переваги нового законодавства на практиці.
Проект закону тепер потребує розгляду в профільному комітеті, першого читання, доопрацювання та голосування в другому читанні. Точні терміни ухвалення поки не визначені, але прем’єр-міністр сподівається на конструктивну співпрацю між урядом і парламентом.
Хоча повторне подання кодексу є швидше процедурним кроком, він залишає значимий слід в реформі зовнішньої торгівлі та євроінтеграції України. Від його остаточної редакції залежатимуть правила роботи імпортерів, експортерів та митників на найближчі роки.
