Нова система оподаткування для українців, що працюють через цифрові платформи

Учора, 25 травня, відбувся черговий обстріл міста Харкова з боку російської армії. Цього разу мішенню агресора став будівельний гіпермаркет "Епіцентр", який отримав серйозні матеріальні збитки внаслідок прямого попадання снаряду. Територія навколо гіпермаркету перетворилася на поля бою, а місцеві мешканці були змушені шукати притулок у найближчих укриттях. Напад на мирне населення та інфраструктуру є грубим порушенням міжнародного права та підтвердженням загрози, яку становить російська агресія для безпеки і стабільності не лише для України, а й для всього регіону.

За попередніми даними, загинули принаймні 12 людей, повідомив глава Харківської обласної військово-цивільної адміністрації Олег Синєгубов. Ще 43 особи отримали поранення, з них двоє перебувають у важкому стані, а одну особу доставлено в опікову реанімацію. Також була прооперована 13-річна дитина.

Серед загиблих є працівники гіпермаркету. За інформацією представників “Епіцентру”, у момент обстрілу в будівлі перебувало близько 200 відвідувачів.

Наразі 16 людей вважаються зниклими безвісти. На місці події було розгорнуто штаб для ліквідації наслідків обстрілу, а також працює мобільна лабораторія для ідентифікації залишків ДНК.

Снаряд вразив приміщення, де зберігалися лакофарбові вироби, і викликав негайний вогонь, повідомив начальник поліції Харківщини Володимир Тимошко.

Мешканка Харкова, Анна Гін, свідчила про жахливу картину внутрішнього пекла, що розгорілось в “Епіцентрі”. Вона спостерігала з вікна свого будинку величезну пожежу.

“Це було справжнє пекло… Субота, там було багато людей… Горить п’ятнадцять тисяч квадратних метрів… Над містом пливе густий чорний дим… Фотографії поки що не можна оприлюднювати. Але вірте на слово, я все бачу з вікна”, – пише Анна Гін на своїй сторінці у Facebook.

Російські війська використовували авіаційні снаряди УМПБ Д-30 для обстрілу “Епіцентру”, повідомив речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко.

Ще один удар у суботу ввечері спустився на Центральний парк Харкова.

Постраждали 25 людей. Пошкоджено 7 багатоповерхівок, лікарню, магазин, будівлю науково-дослідного інституту, та автомобілі.

Сфера виготовлення державних номерних знаків для автомобілів в Україні протягом останніх років зазнала суттєвих змін, які фактично зруйнували принципи відкритої конкуренції. Формально всі закупівлі відбувалися через електронну систему Prozorro, однак на практиці цей механізм часто перетворювався на формальність, що не впливала на реальний вибір постачальника.

За даними учасників ринку та галузевих експертів, участь у тендерах у багатьох випадках носила імітаційний характер. Потенційного переможця визначали заздалегідь, тоді як інші виробники стикалися з бар’єрами ще на етапі подання пропозицій. Одним із найпоширеніших інструментів усунення конкурентів стали дискримінаційні вимоги тендерної документації, які могли відповідати параметрам лише однієї конкретної компанії.

Ключовою фігурою схеми був Юрій Смольянінов, колишній перший заступник керівника ГСЦ МВС. За його часів державні контракти регулярно передавалися ТОВ «СПЕЦЗНАК», незважаючи на невідповідність компанії виробничим стандартам, кадровим ресурсам та обсягам замовлень.

Фінансова звітність компанії свідчить про фіктивність господарської діяльності: у 2024 році дохід склав понад 14,4 млн грн, а чистий прибуток – близько 346 тис. грн. Кількість працівників становила від 13 до 18 осіб, що явно недостатньо для масового виробництва номерних знаків. Рівень зобов’язань компанії залишався мінімальним, що свідчить про транзитний характер фінансових операцій.

Паралельно діяла схема незаконного внесення даних до автоматизованої системи АРМ «Автошкола». Через підконтрольні автошколи та медичні центри в систему вносилися завідомо неправдиві дані про проходження навчання та медичних оглядів кандидатами у водії. Реального навчання та оглядів не проводилося, а документи оформлювали дистанційно. Ця схема використовувалася для відмивання доходів від масової видачі водійських посвідчень за гроші.

Незважаючи на численні докази, правоохоронці тривалий час не вживали заходів. Лише постановою Київського районного суду Полтави від 24 грудня 2025 року Територіальне управління БЕБ у Полтавській області було зобов’язане внести дані до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. У рішенні суду зазначено ознаки кримінальних правопорушень.

У схемі переплелися конкретні імена та структури: Юрій Смольянінов як посадова особа ГСЦ МВС, Ігор Грицуник як бенефіціар ТОВ «СПЕЦЗНАК», сама компанія як постійний отримувач контрактів, а також пов’язані автошколи та медичні заклади. Це не поодинокі випадки, а системна схема, де державні процедури використовувалися для перерозподілу коштів і повноважень. Подальше розслідування стане перевіркою здатності держави доводити справи до персональної відповідальності.

Український журналіст-розслідувач і ведучий телемарафону Євген Плінський висвітлив надзвичайно важливу проблему серйозних економічних втрат для бюджету України через нелегальну торгівлю тютюновими виробами. За його обчисленнями, розмір цих втрат складає приблизно 23 мільярди гривень щорічно. Плінський вказав на те, що проведені різними центрами дослідження, зокрема Kantar-Україна, “Економічна експертна платформа”, а також дослідження на замовлення антитютюнових організацій, згодні у показниках втрат через нелегальний тютюновий ринок. Плінський наголосив на тому, що два дослідження – Kantar-Україна та “Економічна експертна платформа” – показали, що близько 23-25% українського тютюнового ринку перебуває в тіні. Протилежно до цього, дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) на замовлення антитютюнової громадської організації “Життя” вказує на дещо нижчий рівень нелегального ринку – близько 13%. Плінський зауважив, що різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведених досліджень. Він підкреслив необхідність технічного аналізу цієї різниці в методологіях. Плінський додав, що в усіх дослідженнях консистентно зазначаються втрати бюджету на рівні близько 23 мільярдів гривень. Зазначено, що згідно зі звітом аудиторської компанії KPMG, Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, поступившись лише Франції. Згідно з останнім дослідженням Kantar, рівень нелегального ринку сигарет в Україні у 2023 році досяг 25,7% (станом на жовтень). В червні 2023 року цей показник становив 19,5%. Такий відсоток тіні є абсолютним рекордом за всю історію дослідження Kantar нелегальної торгівлі сигаретами в Україні, починаючи з 2011 року.

У висновках важливо підкреслити наступне:

• Нелегальна торгівля тютюновими виробами призводить до серйозних економічних втрат для бюджету України, щорічно складаючи близько 23 мільярдів гривень.

• Дослідження проведені різними центрами підтверджують високий рівень нелегального тютюнового ринку в Україні, що становить приблизно 23-25%.

• Різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведення досліджень, але усі вони згодні щодо обсягів втрат для бюджету.

• Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, що підкреслює важливість розгляду цієї проблеми на державному рівні.

• Застосування консистентних заходів для боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами є критично важливим для запобігання втратам бюджету та збереження громадського здоров'я.