Нове депутатське обʼєднання очолив фігурант справи про корупцію Задорожній

Проблеми українського агросектору: від грошей до мобілізації

Складнощі з фінансуванням, пальним та мобілізацією посилюють негативний вплив на український аграрний сектор. За даними заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, фермерам України не вистачає обігових коштів для посівної, а також працівників через масову мобілізацію.

Нинішні ціни на сільгосппродукцію змушують фермерів розглядати зменшення посіву культур, як от кукурудзи та соняшнику. Проте, зростає інтерес до олійних культур, таких як соя та ярий ріпак, через їх високу маржинальність.

Уряд також передбачає зниження врожайності на 4-5% у 2024 році, що призведе до зростання вартості елеваторних послуг через підвищення цін на електроенергію. Очікується також підвищення орендної плати за землю на 5% до $125 за 1 гектар у зв'язку з відкриттям ринку землі для юридичних осіб.

У висновках можна зазначити, що український агросектор стикається зі складними викликами, такими як нестача фінансів для посівної та працівників через масову мобілізацію. Ці проблеми можуть призвести до зменшення посівів культур, таких як кукурудза та соняшник, але зростає інтерес до олійних культур через їх високу маржинальність. Прогнозується також зниження врожайності і збільшення вартості елеваторних послуг та орендної плати за землю. Уряду слід удосконалити політику та надати підтримку фермерам, щоб забезпечити стабільність та розвиток українського аграрного сектору.

Польща і Україна знаходяться в стані напружених переговорів щодо введення "дуже великих" обмежень на ввезення українського продовольства. Заступник міністра сільського господарства Польщі, Міхал Колодзейчак, у інтерв'ю RMF FM висловив своє незадоволення тим, що Київ затягує ці переговори. Він навіть визначив себе як "першого ворога" для української сторони на цих переговорах, хоча сам не брав участі в них.

Колодзейчак вважає, що Україна повинна швидше виконувати вимоги Польщі, і навіть рекомендує міністру сільського господарства України, Миколі Секерському, негайно вводити обмеження на ввезення деяких продуктів, які, на його думку, продовжують надходити до Польщі. Колодзейчак також підтримує ідею введення щонайменше 8% ПДВ на продукти харчування, імпортовані з України, в Європейський Союз.

У контексті цих напруг, Колодзейчак заявив про своє намірення посилити контроль на кордоні з Україною, стверджуючи, що "кордон буде більш щільним, ніж будь-коли раніше". Це висловлення приходить у зв'язку з протестами польських фермерів, які планують перекрити дороги по всій країні у зв'язку зі спірними питаннями торгівлі.

У підсумку, стаття відображає напружену ситуацію у торговельних відносинах між Україною та Польщею, пов'язану з можливим введенням обмежень на ввезення українського продовольства. Вимоги Польщі щодо цього питання стикаються з опозицією з боку української сторони, що може призвести до подальшого загострення ситуації.

Необхідно враховувати, що такі конфлікти в торгівлі можуть негативно вплинути на економічні відносини між країнами та загальний стан їхніх взаємовідносин. Однак вирішення конфлікту потребує компромісного підходу та взаєморозуміння між сторонами для забезпечення стабільності та розвитку усіх галузей співпраці.

У своєму виступі перед студентами у Чернівцях, президент Зеленський розглянув різноманітні ситуації, які можуть лежати в основі рішення військовослужбовців покинути свої пости. Відзначаючи, що кожна історія є унікальною, він підкреслив, що не можна узагальнювати всі випадки дезертирства. Зазначивши, що деякі військові можуть залишити свої місця через неприємності військового оточення, він підкреслив, що це не завжди виправдовує невиконання службових обов'язків. Однак Зеленський відзначив інші, більш серйозні сценарії, де самовільні дії військовослужбовців можуть мати трагічні наслідки для багатьох. Відомий випадок, коли певна група військових покинула свої позиції, призвівши до загибелі численних осіб через загрозу та паніку, підкреслив необхідність розуміння контексту індивідуальних вчинків. Таким чином, Зеленський аргументував, що загальна амністія для всіх дезертур не є відповідним рішенням у зв'язку з різноманітністю ситуацій та їхніми наслідками.

У висновку до цієї статті можна зазначити, що виступ президента Зеленського перед студентами в Чернівцях відобразив складність ситуацій, пов'язаних з дезертирством в армії. Підкреслено, що кожен випадок має свої власні причини та наслідки, і необхідно розглядати їх індивідуально. Зеленський підкреслив, що хоча деякі випадки можуть бути виправданими через невлаштовання у військовому колективі, існують і ситуації, коли дезертирство може призвести до серйозних та непоправних наслідків для інших військовослужбовців та цілого військового підрозділу. Таким чином, висновок полягає в необхідності індивідуального підходу до розгляду кожного випадку дезертирства і в уникненні загальних амністій, які не враховують всіх можливих наслідків та обставин.