Нові функції в “Резерв+”: повідомлення про розшук і виправлення даних

Українська економіка в 2024 році стикається зі складнощами, пов'язаними з нестачею фінансування для важливої сфери — Збройних Сил України (ЗСУ). Голова податкового комітету Верховної Ради, Данило Гетьманцев, повідомив про дефіцит у бюджеті, який становить щонайменше 300 мільярдів гривень. Ця ситуація вимагає негайних заходів для забезпечення адекватного фінансування оборонних потреб країни.

Необхідно вжити ефективних заходів для поповнення бюджетних ресурсів, щоб забезпечити військову безпеку та суверенітет України. Розглядаються різноманітні стратегії, включаючи оптимізацію податкових процедур, залучення інвестицій та перегляд бюджетних призначень.

Крім того, важливо активізувати зусилля у боротьбі з корупцією та ефективно використовувати наявні ресурси для підтримки оборонної сфери. Забезпечення безпеки країни є пріоритетом, тому необхідно вжити всіх можливих заходів для збільшення обсягів фінансування Збройних Сил та забезпечення їхньої бойової готовності.

Урядові та парламенту потрібно спільно працювати над прийняттям та реалізацією ефективних стратегій, щоб впоратися з фінансовими викликами та забезпечити національну безпеку України.

«Яким чином можна зібрати такі гроші? Знову почекаємо пропозиції від КМ. Але так, їх неможливо забезпечити, минаючи основні податки. Тому зміни стосуватимуться бюджетоутворюючих прямих і непрямих податків, зокрема ПДВ, ВЗ і акцизів”, – пише Гетманцев.

Він визнає, що це погано для економіки, але «в альтернативі майно або життя ми однозначно вибираємо – життя», заявляє депутат.

За даними ЗМІ, законопроєкт про підвищення ПДВ і військового збору може бути проголосований у Раді вже цього літа.

Економіст Тимофій Милованов, відомий своєю діяльністю в уряді та керівництвом у низці державних структур, опинився під пильною увагою через інформацію про значні виплати, отримані ним у вересні 2025 року від двох великих державних підприємств. Дані, які активно поширювалися у ЗМІ та соціальних мережах, викликали жваву дискусію про рівень винагороди менеджерів держсектору, справедливість таких сум та баланс між компетентністю фахівців і суспільним очікуванням прозорості.

За поширеними відомостями, мова йде про зарплати та бонуси, які разом сформували вражаючу суму. Для частини суспільства це стало аргументом, що державні компанії нібито залишаються територією надмірно високих окладів для топменеджерів, попри складну економічну ситуацію в країні. Інші ж наголошують, що такі виплати нерідко визначаються контрактами, затвердженими наглядовими радами, та мають на меті утримання компетентних управлінців, спроможних модернізувати державні підприємства й вивести їх на прибутковий шлях.

Зокрема, у НАЕК “Енергоатом” він отримав 352 000 гривень як член Наглядової ради компанії (виплата відбулась 10 жовтня). Додатково від акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” (колишній “Укроборонпром”) Милованов отримав 290 000 гривень за членство у наглядовій раді.

Таким чином, за один місяць роботи у двох державних наглядових радах загальна сума виплат сягнула 642 000 гривень, що викликало резонанс серед громадськості та у медіа.