Нові вимоги МВФ: що чекає Україну?

Україна внесла важливі зміни до одного з ключових пунктів проєкту так званого «мирного плану», який останніми днями активно обговорюють у західних медіа. За даними The Wall Street Journal, що посилається на високопоставленого представника США, у початковій редакції документа містилася вимога здійснювати всебічну перевірку всієї міжнародної допомоги, яка надходить Україні. Такий механізм, на думку аналітиків, мав би на меті посилити контроль над фінансовими потоками та мінімізувати ризики корупційних зловживань у період масштабної підтримки з боку партнерів.

У новій версії проєкту цей пункт повністю зник. Натомість з’явилося положення про запровадження «повної амністії» для всіх сторін, які беруть участь у процесі врегулювання. Подібна зміна викликала жваві дискусії серед експертного середовища, адже питання амністії традиційно є одним із найскладніших в контексті врегулювання конфліктів. Спостерігачі зауважують, що запровадження такого підходу може стати політичним інструментом для зниження напруги, однак водночас породжує запитання щодо справедливості та відповідальності за вчинені злочини.

Американські посадовці, за даними WSJ, зазначають, що умови проєктованої угоди ще потребують остаточного узгодження з Києвом. Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що Рустем Умеров, секретар Ради національної безпеки і оборони України, позитивно оцінив “більшу частину плану” під час останніх переговорів.

Видання також зазначає, що європейські лідери працюють над власною зустрічною пропозицією щодо завершення війни. За словами дипломатів, ЄС прагне сформувати альтернативний документ, який, на їхню думку, буде більш вигідним для Києва. Європейську позицію намагаються донести Україні, але офіційний Київ поки що не взяв на себе зобов’язань підтримати нову ініціативу.

У статті підкреслюється, що Європа сподівається завершити роботу над своєю пропозицією “у найближчі дні”.

2023 рік став знаковим для української переробної промисловості, продемонструвавши її стійкість та потенціал до зростання навіть у складних економічних умовах. Згідно з даними Індексу Опендатабота, десять провідних компаній галузі досягли вражаючих фінансових результатів, що стало позитивним сигналом для всієї економіки країни.

Основну частину доходів серед лідерів переробної промисловості забезпечили компанії групи СКМ Ріната Ахметова. Незважаючи на значні суми доходів, чотири з цих компаній за підсумками року відзначились збитками. Найбільший чистий прибуток серед топ-компаній отримала «Рошен».

Топ-10 лідерів переробної промисловості очолює «Запоріжсталь», яка наростила дохід на 20%, досягши 56,4 млрд грн. Проте компанія вже другий рік поспіль зазнає значних збитків, які склали 4 млрд грн.

Друге місце в рейтингу посідає ще одна компанія з групи СКМ – «Камет сталь», з доходом 43,07 млрд грн, що на 14% більше ніж попереднього року. Незважаючи на це, «Камет сталь» зазнала збитків у 1,4 раза більше, досягши 950 млн грн.

Третє місце у рейтингу зайняло «Арселорміттал», відомий колишній «Криворіжсталь», з доходом 41,84 млрд грн, що на 5% менше ніж у попередньому році. Однак компанії вдалося суттєво зменшити свої збитки, які тепер складають 12 млрд грн.

Найбільший приріст чистого прибутку продемонструвала «Кока-Кола», яка збільшила свій прибуток в 37 разів, досягнувши 1,64 млрд грн.

Компанія «Рошен» Олексія Порошенка також відзначилась позитивними результатами, збільшивши прибуток до 5,64 млрд грн, що є найбільшим прибутком серед топ-10.

До десятки кращих компаній потрапили і два підприємства з групи МХП Юрія Косюка, з загальним доходом 61,57 млрд грн, що складає 19% від доходу всього рейтингу. Серед них:

«Українська бронетехніка» показала найбільший приріст доходу, який зріс у 2,5 раза до 32,42 млрд грн, а чистий прибуток виріс в 4 рази до 708 млн грн.

Компанія «Інтерпайп Ніко Тьюб» з групи EastOne Віктора Пінчука також досягла значного зростання доходу на 25%, до 20,5 млрд грн, з подвоєнням чистого прибутку до 4,95 млрд грн.

З рейтингу випали такі компанії як: