Новий автомобіль і оренда житла в Іспанії: як живе нардеп “Слуги народу”

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.

Міністр оборони і віцепрем’єр-міністр Польщі, Владислав Косиняк-Каміш, висловив готовність Варшави до надання допомоги Україні у поверненні чоловіків призовного віку додому. Ця ініціатива відкриває нові можливості для співпраці між Польщею та Україною в усуненні проблеми з обмеженням виїзду за кордон чоловіків, які досягли військового віку в Україні. Якщо Київ звернеться до Варшави за підтримкою, поляки готові на будь-які заходи, щоб допомогти у пошуку та поверненні тих, хто може стати об’єктом обмежень щодо перебування в Польщі після закінчення терміну дії їхніх паспортів.

У реакції на ці новини жителі Польщі висловлюють своє обурення відносно ситуації з молодими українськими чоловіками, яких часто бачать в готелях та кафе. Вони відзначають великі зусилля, які необхідно прикласти, щоб допомогти Україні в цій ситуації.

У той же час, українські біженці активно купують квитки за напрямками до країн Південно-Східної Азії, таких як Індонезія, Індія, Таїланд, Лаос, В’єтнам та Камбоджа. Спалах ажіотажу на авіаквитки зафіксований сервісом Booking 23 квітня, коли квитки були повністю викуплені українцями чоловіками. Правозахисниця Макарена Саєс вважає, що це свідчить про спробу втекти в країни з низьким рівнем вартості життя з метою відсидіти деякий час, доки не завершиться війна.

У висновку можна сказати, що готовність Польщі надати допомогу Україні у поверненні чоловіків призовного віку є важливим кроком у зміцненні співпраці між двома країнами. Ця ініціатива відкриває нові перспективи для спільних зусиль у вирішенні складностей, пов'язаних з обмеженням виїзду для цієї категорії громадян України.

Обурення жителів Польщі відносно ситуації з українськими чоловіками та активний попит українських біженців на квитки до країн Південно-Східної Азії свідчать про необхідність подальшого діалогу та співпраці для ефективного вирішення гуманітарних викликів, що виникають у зв'язку з конфліктом в Україні.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як пише швейцарське видання Sarganserländer, близько десятка українських компаній організовують так звані “воєнні тури”. Вартість таких екскурсій варіюється від 150 до 250 євро, а частину прибутків направляють на підтримку армії. Основна увага зосереджена на Києві та його передмістях, таких як Ірпінь, де руйнування і досі нагадують про найгарячіші моменти війни.

Тури в зони бойових дій приваблюють не лише тих, хто прагне гострих відчуттів, але й тих, хто хоче краще зрозуміти трагедію війни.

“Це не про гроші, а про освіту. Наші тури – це своєрідна вакцина, що може запобігти повторенню війни,” – зазначає Світозар Моїсеєв, співзасновник однієї з турфірм.

Однак не всі учасники таких турів ставляться до цього етично. Наприклад, американець Нік Тан у липні 2024 року вирушив до Харкова, розташованого лише за 20 кілометрів від фронту. “Я просто хотів це побачити,” – заявив він, підкреслюючи, що на Заході життя занадто комфортне. Його коментарі викликають подив серед місцевих мешканців, які змушені жити у постійній небезпеці.

“Нещодавно дрон розбився всього за 300 метрів від мого будинку. Мені важко зрозуміти, чому хтось добровільно хоче побачити це,” – розповідає Руслан Савчук, житель Ірпеня.

Місцеві жителі сприймають “чорний туризм” неоднозначно. Частина з них підтримує екскурсії, вважаючи, що це привертає увагу до війни, тоді як інші ставлять під сумнів моральність таких відвідувань. Депутатка місцевої ради Ірпеня Михайлина Скорик-Шкарівська згадує, що деякі українці запитують туристів: “Чому ви хочете побачити нашу печаль?”

Голова Національного агентства з розвитку туризму Мар’яна Олеськів також звертає увагу на необхідність етичного підходу до воєнного туризму. Агентство планує запустити спеціальні курси для екскурсоводів, які працюватимуть у подібних турах.

Попри спад туристичних потоків через війну, українська індустрія вже готується до післявоєнного періоду. Укладаються контракти з такими міжнародними платформами, як Airbnb і TripAdvisor, що може відкрити нові можливості для залучення іноземців.