Новий закон: НАЗК не зможе перевіряти спосіб життя ексчиновників

Напередодні в Україні наростає напруженість між двома ключовими антикорупційними органами – Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Інформація щодо дій прокурорів САП у рамках слідства, пов'язаного з НАБУ, викликала широкий резонанс не лише серед громадськості, але й у ЗМІ. Виникла необхідність уточнення та об'єктивного аналізу подій, що стосуються діяльності цих важливих структур.

Спочатку у ЗМІ пройшла інформація, що САП проводить слідчі дії в НАБУ з приводу витоку інформації з Бюро у корупційній справі про «велике будівництво». Як повідомлялося, дії ці проходили у детектива НАБУ Валерія Полюги та ексголови Броварської РДА Біркадзе. А витік інформації був на користь одного з фігурантів справи про «велике будівництво» Юрія Голика, якого вважали людиною, близькою до ексзаступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка.

Учора НАБУ виступило з різкою заявою з цього приводу. З одного боку – підтвердивши, що ведеться розслідування щодо витоку, але, з іншого боку, заявивши, що веде його саме НАБУ. І далі йшов наїзд на САП: «Повідомляємо колегам у САП: у НАБУ було і є достатньо ресурсу для здійснення розслідування. НАБУ завжди гарантує незалежне розслідування і чекає від наших основних партнерів такого ж підходу».

При цьому антикорупційні активісти, пов’язані із західними посольствами (зокрема, Шабунін і Ніколов), у конфлікті стали на бік САП, натякаючи на прийдешні проблеми у керівників НАБУ. Наприклад, у заступника голови НАБУ Гізо Углави. А джерела, близькі до керівництва НАБУ, заявили, що обшуків в Углави не було, і що все, що відбувається, – «вкидання» глави САП Клименка, який діє у зв’язці з Шабуніним.

Що відбувається?

Усе почалося ще 2022 року, коли з посади керівника НАБУ пішов Артем Ситник, який користувався підтримкою західних структур і пов’язаних із ними активістів. Новим керівником НАБУ став Семен Кривонос. Причому, активісти відразу до його кандидатури поставилися з підозрою, що вказувало – він не з їхньої «тусовки». На відміну від глави САП Клименка, який користувався їхньою повною підтримкою.

Далі в НАБУ важлива зміна відбулася 2023 року – звільнили голову управління детективів, праву руку Ситника, Калужинського. За неофіційними даними – через злив інформації у кримінальних справах олігарху Ігорю Коломойському.

Активісти це сприйняли в багнети.

А вже цього року, вони розкритикували Кривоноса і Гізо Углаву за реформу управління детективами в НАБУ, звинувачуючи їх у прагненні взяти під свій контроль слідство.

Тобто, судячи з усього, в НАБУ вирішили провести «чистку» людей Ситника, що і викликало таку гостру реакцію групи підтримки колишнього глави Бюро.

І тепер конфлікт вийшов у відкриту фазу. Ймовірна мета – «збити» керівництво НАБУ і відновити вплив активістів на цю структуру.

Вони користуються підтримкою з боку західних посольств.

Однак Офісу президента успіхи Шабуніна і Ко не потрібні.

Як повідомляють джерела, близькі до Банкової, останнім часом стосунки Зеленського і західних структур досить напружені. Це, зокрема, проявилося під час візиту до Києва держсекретаря США Блінкена, який, за даними джерел, виставив Зеленському низку вимог (включно з кадровими), які президент виконати відмовився і, своєю чергою, висунув претензії до посла США в Україні Бріджит Брінк, що підтримує тісні зв’язки з активістами на кшталт Шабуніна.

“У Зеленського позиція така: я спілкуюся безпосередньо з лідерами західних країн, вони нічого такого не вимагають. Тому, якщо якісь вимоги виставляють західні посли та інші клерки, і ми вважаємо ці вимоги неприйнятними, ми їх будемо ігнорувати”, – сказало джерело.

А якщо НАБУ і САП діятимуть як єдине ціле під контролем західних структур і під впливом активістів, то є ймовірність того, що, помстившись за «неслухняність», антикорупційні структури почнуть розслідування проти оточення Зеленського. Причому, за однією з версій, саме це і є головною метою нинішніх рухів проти керівників НАБУ.

Тому Банкову цілком влаштовує конфлікт НАБУ і САП, що зменшує для неї загрозу скоординованого удару з їхнього боку.

До речі, подібна ситуація вже була за Порошенка, коли почався конфлікт між керівництвом НАБУ і головою САП Холодницьким. Що частково паралізувало роботу антикорупційної вертикалі.

В Україні продовжується воєнний стан, а також триває загальна мобілізація чоловіків віком від 25 до 60 років, які мають бути готовими до служби у Збройних силах України. Цей захід є частиною загальнонаціональних зусиль для забезпечення обороноздатності країни на тлі загрози з боку агресора. Окрім обов’язкового призову, українці мають можливість добровільно укласти контракт зі Збройними силами України. Це надає їм шанс активно долучитися до захисту своєї батьківщини на професійному рівні.

Не так давно в Україні з'явилась нова можливість для тих, хто бажає служити на добровільних засадах, включаючи нові умови контракту, що значно полегшують процес залучення громадян до армії. Відповідно до нових змін, уряд спрощує вступ до війська, надаючи фінансові пільги та соціальні гарантії для контрактників. Це дозволяє громадянам з різними життєвими ситуаціями знайти можливість стати частиною захисників України, навіть якщо вони не підпадають під загальний мобілізаційний призов.

За оцінкою ChatGPT (модель GPT-5), скасування мобілізації безпосередньо залежить від припинення або суттєвого зниження інтенсивності бойових дій. Серед ключових факторів — стабільність лінії фронту, обсяг міжнародної військової допомоги, економічна стійкість держави та готовність сторін до реальних домовленостей.

ШІ вказує на три умови, за яких можливе скасування воєнного стану:стабільне припинення вогню;заморожування конфлікту з міжнародними гарантіями безпеки;завершення активної фази війни.

Станом на початок 2026 року, на думку моделі, жодна з цих умов повністю не виконана. Війна, за оцінкою алгоритму, має ознаки затяжного протистояння без стратегічної переваги жодної зі сторін.

ChatGPT вважає, що у 2026 році скасування мобілізації малоймовірне. Найбільш реалістичний сценарій, за версією ШІ, — поступове пом’якшення мобілізаційних заходів у 2027 році за умови стабілізації фронту та появи реальних міжнародних гарантій. Повне скасування можливе лише після обмеження масштабів призову та переходу до іншої моделі комплектування армії.

Водночас модель допускає і жорсткіший сценарій — збереження режиму воєнного стану до 2028 року і довше, якщо війна залишатиметься у фазі виснаження.

Інша система штучного інтелекту — Claude — утрималася від точних прогнозів, зазначивши, що не може передбачати майбутнє. Проте, аналізуючи поточну політичну ситуацію, вона оцінила ймовірність завершення війни до літа 2026 року на рівні 20–30%.

Серед можливих сценаріїв Claude називає укладення мирної угоди. У такому випадку, за умов досягнення домовленостей та гарантій безпеки, воєнний стан можуть скасувати через 3–6 місяців після підписання угоди. Мобілізація при цьому згорталася б поступово, із збереженням регулярного комплектування армії.

Водночас матеріал має виключно розважальний характер. Штучний інтелект здатен аналізувати відкриті дані та моделювати сценарії, однак його оцінки не є офіційними прогнозами чи підставою для прийняття рішень.