Новий закон: українські банки будуть передавати Нацполіції інформацію про рахунки підозрюваних

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як повідомляє Опендатабот, у результаті фактичних перевірок накладено ще 8 983 штрафні санкції, що стало рекордним показником за останні п’ять років. Загалом, кількість рішень про накладання штрафів виросла, що свідчить про посилення контролю над обігом підакцизних товарів та дотриманням трудового законодавства серед підприємців.

При цьому середня сума штрафу у 2024 році зменшилась майже в 2,5 рази порівняно з 2021 роком, досягнувши рівня 14 700 гривень. Це вказує на те, що хоча перевірки стали більш регулярними, державні органи стали обережнішими у нарахуванні санкцій.

Для порівняння, у 2020-2021 роках у середньому ухвалювалося близько 5800 рішень на рік, а загальна сума штрафів досягала 210 мільйонів гривень. Минулого року кількість рішень залишалася стабільною, однак сума штрафів зменшилася в 1,5 рази.

Камеральні перевірки, що проводяться податковою службою, ґрунтуються на даних, зазначених у податкових деклараціях, і спрямовані на виявлення помилок у звітності, завищення або заниження податків. Такий підхід дозволяє фахівцям виявляти порушення ще на етапі подачі документів, не здійснюючи фізичної перевірки підприємця.

Варто зазначити, що найбільша кількість камеральних перевірок за останні п’ять років була проведена в 2020 році – 33 882 перевірки. Однак у 2021 році їхня кількість зменшилася майже вдвічі, але сума штрафів зросла на 1,6 рази, досягнувши 14,57 млн грн.

Загалом, у 2023 році податкова служба зафіксувала найбільшу суму узгоджених штрафів за результатами камеральних перевірок, яка склала 21,96 млн грн – на 1,5 рази більше, ніж у 2021 році.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Найкращі варіанти – це Запорізька чи Херсонська області з акцентом на Крим, можливий десант.

Запасний варіант – провокація на кордоні з ПМР.

Усі впевнені, що ЗСУ спробує знову піти саме на приазовському напрямку з акцентом на Крим. Зеленський збирає техніку і навіть ППО. Воює тільки живою силою.

Багато хто в кулуарах впевнений, що це чергова його помилка, як і Курська авантюра.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Видання наводить думку військових аналітиків, згідно з якою атака може бути спробою відвернути російські частини від лінії фронту, тим самим послабивши тиск на українські війська. Однак експерти також вказують, що російська армія має у своєму розпорядженні достатні резерви військ для участі в боях, і що атака ризикує ще більше розтягнути і без того менші за чисельністю війська України.

“З оперативної та стратегічної точок зору ця атака не має абсолютно ніякого сенсу. Це виглядає як груба трата людей і ресурсів, які так необхідні в інших місцях”, – заявив Пасі Паройнен, експерт із фінського аналітичного центру Black Bird Group.

Старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі написав у соціальних мережах, що попередні атаки “мало вплинули на перебіг бойових дій” в Україні і “не мали серйозних внутрішньополітичних наслідків для Путіна”.

Він також, як і інші військові експерти, наголосив, що якщо метою атаки цього тижня було відволікання російських військ з інших ділянок фронту, – то в неї мало шансів на успіх, зазначає NYT.

“У Росії вже є більш потужні сили і конвенційні можливості в цьому районі, краще командування і управління, і у неї є призовні підрозділи, які можуть бути розгорнуті, але які не використовуються в Україні”, – сказав Лі.

“Малоймовірно, що ця операція змусить Росію вивести значні сили з України”, – додав він.

Беатриса Греченюк: Від Закарпаття до Королівського Світу

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його близькі отримали кілька земельних ділянок у Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню місцевої ради, яка надала їм це право. Судові процеси щодо цих ділянок тривали до 2021 року, проте родина Греченюків зуміла захистити свої інтереси. Сам Микола Греченюк володіє чотирма земельними ділянками та будинком у Підвиноградові, а його дочка Беатриса має три ділянки та власний маєток. Окрім того, Микола Греченюк є засновником компанії ТОВ "Лігаспецбуд", яка успішно бере участь у державних тендерах. Дочка Миколи, Беатриса, активно демонструє свій розкішний спосіб життя в соціальних мережах, показуючи розкішні придбання та подорожі. Її чоловік, Андрій Петьовка, також відома особистість, який має бізнес та родинні зв'язки з іншими впливовими особами. Їхня родина, здавалося б, керує своєю землею з великим розмахом, навіть володіючи орендованим замком "Паланок" у Мукачеві. Беатриса також зацікавлена у дизайні інтер'єрів та володіє рестораном у Мукачевому, де пропонує розкішні страви та вишукані вина.

У 2022 році, в самому розпалі конфлікту між Росією та Україною, справа чоловіка Беатриси, Андрія Петьовки, виявилася в центрі уваги через низку подій, які викликали підозри та обурення. Його батько, нардеп Василь Петьовка, звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням надати синові перепустку на виїзд за кордон на три місяці, маючи підтримку від благодійного фонду "Наша паляниця". В список отримувачів перепусток увійшли також і його сват Микола Греченюк. Це викликало реакцію Національного агентства з питань запобігання корупції, яке склало на Петьовку адмінпротокол. Попри це, після обіцянок про повернення з волонтерською місією, на нього припинили звертати увагу.

У липні 2022 року, коли діяли вищезгадані перепустки, Беатриса Греченюк народила доньку. Проте, на її Instagram можна побачити, що у вересні 2023 року вона разом із донькою, та можливо, з чоловіком, відпочивала у Італії, не просто у готелі, а в справжньому палаці. Це розкриває парадокс, бо хоча вихідці з Закарпаття можуть вражати своїм тяжінням до розкошів, позолоти та інших дорогих речей, проте джерело їхнього достатку може бути під питанням.

Стрімка експозиція соціальних мереж дочки колишнього сільського депутата та дружини сина нардепа може здивувати навіть найвідоміших світських левиць. Це викликає підозру щодо можливої контрабанди, яка тоннами завозиться через Закарпатську область, лідера серед усіх регіонів України у поставках незадекларованих товарів.

У висновку слід відзначити, що викладені факти та події, пов'язані з сім'єю Греченюк і Петьовки, свідчать про можливі порушення законодавства та корупційні практики. Спірні дії, такі як отримання перепусток на виїзд за кордон через благодійний фонд та можливе зловживання державними тендерами, підкреслюють необхідність ретельного розслідування з боку відповідних правоохоронних органів. Також важливо звернути увагу на можливість причетності до контрабанди, яка може мати серйозні наслідки для стабільності та законності в регіоні. Варто провести детальну перевірку всіх фінансових та бізнесових зв'язків зазначених осіб з метою забезпечення прозорості, відповідальності та дотримання закону.