Вівторок, 3 Березня, 2026

Новий законопроєкт Кабміну дозволяє поліцейським мати іноземне громадянство

Важливі новини

Звільнення голови суду Південноукраїнська: рішення Вищої ради правосуддя

2 жовтня Вища рада правосуддя ухвалила важливе рішення, звільнивши голову суду Південноукраїнська Олександра Савіна. Це рішення стало результатом розгляду подання Третьої дисциплінарної палати ВРП, яка визнала наявність серйозного дисциплінарного проступку та систематичного нехтування обов'язками суддею. Протягом тривалого часу Савін перебував під увагою правоохоронних органів, а також в центрі суспільного резонансу через низку інцидентів, пов'язаних з його поведінкою за межами суду.

Однією з основних причин, яка призвела до звільнення, стали численні випадки порушення ним правил дорожнього руху. Зокрема, суддя неодноразово затримувався за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що супроводжувалося накладенням адміністративних штрафів та позбавленням права керування транспортними засобами. Відомо, що одним із таких випадків став інцидент, що стався 14 березня 2025 року. Після цього ситуація з суддею Савіним загострилася, і дисциплінарні органи не змогли залишити його подальшу діяльність без належної реакції.

Третя дисциплінарна палата та ВРП оцінювали не лише окремі інциденти, а й систематичне нехтування суддівськими обов’язками, що стало підставою для остаточного звільнення. Суддя неодноразово оскаржував дисциплінарні рішення у встановленому порядку, однак його скарги були відхилені.

Рішення ВРП набирає сили в порядку, передбаченому законодавством; подальші коментарі у відомстві або від самого Олександра Савіна очікуються за потреби.

Росія оприлюднила статистику щодо кількості українців, які прибули через “Шереметьєво” за рік дії режиму фільтрації

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Москві заявили, що через аеропорт «Шереметьєво» в Росію за рік намагалися потрапити 107 тисяч громадян України, це єдиний пункт пропуску, через який у РФ можуть потрапити українці.

З них пропустили близько 83 тисяч, тобто, не впустили приблизно кожного п’ятого.

«Прибуло понад 107 тисяч громадян України. Пропущено на територію РФ понад 83 тисячі осіб зазначеної категорії», – повідомляла російському держканалу представник прикордонного загону в аеропорту Шереметьєво Оксана Міщенко.

Зазначимо, що за відгуками в соцмережах і тих, хто проходив фільтрацію, відсоток відмови у в’їзді набагато вищий за зазначені цифри. Хоча, природно, за коментарями в соцмережах важко отримати точне уявлення про частку тих, хто пройшов фільтрацію.

Втім, і достовірність названої росіянами цифри також неможливо перевірити. Відсоток тих, хто отримав відмову, могли свідомо занизити на тлі критики жорсткої фільтрації в Шереметьєво, яка інколи лунає і в самій Росії.

Нагадаємо, раніше низка українських нардепів і чиновників заявили про масове повернення біженців у підконтрольні РФ області. Днями від депутата Ткаченка прозвучала навіть цифра 150 тисяч осіб, хоча її потім спростував і він сам, і Банкова.

Але якщо правильною є названа росіянами цифра в понад 100 тисяч тих, хто намагався в’їхати за один рік, з жовтня 2023 року, то в реальності кількість тих, хто повернувся з 2022 року, може бути дійсно 150 тисяч і навіть більше. Тому що до жовтня 2023 року фільтрація не була такою жорсткою і в’їхати в РФ українці могли через усі пункти пропуску. А отже, і потік міг бути набагато більшим.

Інше питання, скільки з них реально залишилися жити на цих територіях або в Росії – а хто, розв’язавши свої питання, наприклад, отримавши громадянство РФ і продавши квартиру, виїхав до Євросоюзу або повернувся в Україну. Тут ніякої достовірної статистики немає.

У Польщі перші добровольці з “Українського легіону” підписали контракти із ЗСУ

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У польському місті Любліні, на базі рекрутингового центру при Генеральному консульстві України, перша група добровольців “Українського легіону” офіційно уклала контракти зі Збройними силами України. Про це повідомляє “Укрінформ”, у вівторок, 12 листопада.

Керівник рекрутингового центру запросив кожного добровольця по черзі підписати контракт, із яким вони ознайомилися заздалегідь.

За словами представника центру Петра Горкуші, на сьогодні заявки на вступ до “Українського легіону” подали вже понад 600 осіб.

Цей добровольчий підрозділ ЗСУ створено в межах безпекової угоди, яку в липні підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у Варшаві. Одним із ключових пунктів цієї угоди є організація підготовки українських військових підрозділів на території Польщі.

Після підписання контрактів добровольців направлять на полігон поблизу Любліна для проходження базового навчання за стандартами НАТО. Навчальний курс триватиме 35 днів під керівництвом інструкторів з країн-членів Альянсу. Для тих, хто потребуватиме додаткового вишколу за спеціалізацією, передбачено подальшу підготовку в інших місцях.

Добровольці мають можливість підписати контракт на три роки або до завершення особливого періоду.

За домовленістю сторін, Україна забезпечує учасників Легіону військовою формою та медикаментами, тоді як Польща надає інфраструктуру, техніку та озброєння для навчання. Питання про повне оснащення підрозділу польською технікою й озброєнням для його подальшого відрядження до України все ще перебуває на стадії обговорення.

Нагадаємо, 3 жовтня Міноборони повідомило про початок прийому документів у Польщі від громадян України, які висловили бажання вступити до лав Сил оборони в “Український легіон”.

Уряд Чехії стежить за формуванням “Українського легіону” в Польщі та розглядає можливість участі в цьому проєкті.

ВАКС розглядає справу міністерки юстиції: слідство вказує на корупційний ланцюг у владі

Сьогодні Вищий антикорупційний суд провів чергове засідання у резонансній справі проти міністерки юстиції Ольги Стефанішиної. Її обвинувачують у розтраті державних коштів. За версією слідства, гроші Мін’юсту виводилися на фіктивну компанію, зареєстровану у квартирі, що належить чинному міністру енергетики Герману Галущенку. Поведінка самої Стефанішиної лише підсилює підозри. Міністерка систематично пропускає судові засідання, посилаючись на «міжнародні зустрічі». […]

Держава повернула собі оборонну нерухомість біля Львова після 22 років незаконного володіння

Господарський суд Львівської області задовольнив позов Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону і постановив повернути державі складські приміщення площею понад 1200 м² у селі Малехів неподалік Львова. Йдеться про об’єкт вартістю понад 24 млн грн, що свого часу належав Міністерству оборони України, але вибув із державної власності ще у 2003 році — незаконно та […]

Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроект №13716, яким пропонується змінити перелік підстав для звільнення поліцейських та обмежень щодо їх служби.

Зокрема, у статті 77 закону про Національну поліцію пропонується виключити підстави для звільнення через набуття іншого громадянства чи надання неправдивої інформації під час прийняття на службу.

Водночас стаття 61 пропонує встановити, що поліцейським не може бути особа, громадянство України якої припинено або яка набуває громадянство чи підданство іншої держави. У разі набуття іноземного громадянства проходження служби поліцейського припиняється наказами керівників із одночасним звільненням зі служби.

Ці зміни перегукуються з законом №4502-ІХ про множинне громадянство, який набуде чинності 16 січня 2026 року. Проте, як зазначає голова Державної міграційної служби Наталія Науменко, наразі ключові питання щодо множинного громадянства не врегульовані законом безпосередньо та потребують додаткових підзаконних актів.

За її словами, обміну інформацією між державами щодо набуття громадянства українцями не існує. Відомство не отримує дані про те, хто з українців має паспорти інших країн, оскільки це питання захисту персональних даних. Також законопроект не передбачає створення окремого реєстру для осіб із множинним громадянством.

Експерти зазначають, що відсутність обміну даними та реєстру ускладнить контроль за дотриманням нових правил у Національній поліції та створить правові прогалини при визначенні правового статусу поліцейських із подвійним громадянством.

Останні новини