Новий законопроєкт Кабміну дозволяє поліцейським мати іноземне громадянство

Українська влада, відповідно до вимог екс-командира роти "Айдара" Євгена Дикого, активно працює над оновленням законодавства щодо мобілізації, спрямовуючи зусилля на посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку. Нові законодавчі ініціативи передбачають ряд заходів для забезпечення ефективності та обов'язковості виконання військових обов'язків. Влада зосереджує увагу на вдосконаленні механізмів виявлення та притягнення до відповідальності тих, хто ухиляється від служби, та забезпечує необхідність дотримання військового обліку. Окрім того, пропонуються нові заходи, такі як введення електронних повісток, санкції за неявку за повісткою, збільшення штрафів та кримінальна відповідальність за порушення правил військового обліку. Такий комплексний підхід спрямований на підвищення готовності та мобілізаційної потужності країни в умовах збройного конфлікту.

У результаті інтерв'ю з екс-командиром роти "Айдара" Євгеном Диким стало зрозуміло, що в Україні актуальним питанням є необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у контексті мобілізації. Нові законодавчі ініціативи спрямовані на удосконалення механізмів забезпечення обов'язковості виконання військових обов'язків та зміцнення обороноздатності країни. Важливою є впровадження електронних повісток, введення санкцій за їх невиконання, а також збільшення штрафів і кримінальна відповідальність за порушення правил військового обліку. Такий підхід має на меті підвищення готовності та ефективності військових структур країни в умовах загрози з боку зовнішнього ворога.

Міський голова Вишгорода Олексій Момот та директор підрядної організації опинилися під підозрою у заволодінні бюджетними коштами. Офіс генерального прокурора повідомив, що у межах кримінального провадження перевіряються факти розтрати понад 6 мільйонів гривень, які могли бути виведені через фіктивні роботи та завищену вартість закупленої техніки. Йдеться про контракти на постачання двох екскаваторів-навантажувачів, які міська рада придбала на початку повномасштабної війни для добровольчого формування. Згідно зі слідством, техніку закупили через підприємство, яке не мало необхідних ресурсів для виконання цього контракту, а вартість екскаваторів була штучно завищена, що дозволило зловживати державними коштами.

Ця ситуація викликає занепокоєння, оскільки йдеться про фінансові ресурси, які повинні були використовуватись на підтримку обороноздатності країни в умовах війни. За інформацією прокуратури, внаслідок таких дій бюджет міста поніс серйозні фінансові втрати, а також зниження ефективності витрат, що вкрай важливо в умовах кризових ситуацій.

Ще один епізод стосується оплати 5 млн грн за роботи з днопоглиблення водойми у Вишгороді. Підрядник нібито не виконав ці роботи, однак мер підписав акти приймання та ініціював виплату.

Олексію Момоту інкримінують заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 ККУ). Сам Момот у коментарях заперечив звинувачення, назвавши справу «політичним замовленням». Він стверджує, що закупівлі та роботи були законними, а всі акти — підписані підрядниками та службами нагляду.

Олексій Момот очолює Вишгород із 2015 року. У 2016 він уже потрапляв у гучний скандал — тоді його затримала СБУ за підозрою у вимаганні 1 млн євро хабаря. Суд відсторонив його, але згодом він повернувся до виконання обов’язків. У 2020 році Момот знову переміг на виборах, балотуючись від партії «За майбутнє».

Тепер мер знову опинився в центрі корупційного скандалу, який може завершитися кримінальною відповідальністю та втратою посади.

Останнім часом кібер-злочинці в Україні стали все більш винахідливими у своїх шахрайських схемах. Якщо раніше вони використовували підступні методи, маскуючись під співробітників банків для обдурювання пенсіонерів, то останнім часом вони вирішили використати навіть найбільш чутливу тематику — допомогу від ООН. Малозабезпечені верстви населення, здебільшого пенсіонери, стали головними жертвами цих кибер-аферистів.

За даними Національної поліції, зловмисники активізували свою діяльність у месенджерах, зокрема у Viber, розсилаючи масові повідомлення про міжнародну благодійну допомогу для населення України. У звичайних смс та у месенджері Viber потенційні жертви отримували пропозиції отримати фінансову допомогу від ООН на певну суму. Для отримання цієї допомоги, людям пропонувалося перейти за посиланням у повідомленні та зв’язатися з "уповноваженим працівником Ощадбанку". Зловмисники, виступаючи в ролі співробітників банку, просили потерпілих назвати персональні дані своєї банківської картки та CVV-код, після чого із зазначених карток знімали всі гроші.

Згідно з інформацією, надійшлою до столичної поліції, за останні дні до правоохоронців звернулися кілька потерпілих з Печерського району Києва, повідомивши про крадіжку грошей з їхніх банківських рахунків загалом на суму близько 60 тисяч гривень. У всіх випадках злочинці надіслали жертвам повідомлення про фінансову допомогу від ООН та надали посилання на сайт для подальших інструкцій. Після цього, під приводом перевірки особистих даних, шахраї, видаючись за співробітників банку, отримували доступ до банківських карток потерпілих та знімали гроші.

Національна поліція розпочала розслідування за статтею 190 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за шахрайство, вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки, навіть у воєнний час. У разі виявлення шахрайського call-центру, зловмисникам загрожує до 8 років позбавлення волі.

Висновки стосовно цієї статті є такі:

• Кібер-злочинці постійно вдосконалюють свої шахрайські схеми, використовуючи навіть найбільш чутливі теми, такі як благодійна допомога від ООН, для обдурювання малозабезпечених верств населення, зокрема пенсіонерів.

• Національна поліція активно розслідує подібні випадки та вживає заходів для припинення діяльності кібер-злочинців, оскільки це загрожує фінансовій безпеці громадя