НУ “Чернігівська політехніка”: фабрика “фіктивних студентів”, наукового плагіату та кримінальних справ

The Wall Street Journal розкриває умови мирної угоди між Україною та Росією: що вона передбачала та які пункти залишились невирішеними

Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну, оскільки це могло б обмежити можливості відповіді на агресію. Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася. Документ, який обговорювався, базувався на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини. Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, вони були припинені на ініціативу України, оскільки стало очевидним масштаб російських військових злочинів в Україні, а також покращилися військові успіхи України, підтримані постачанням зброї з боку Заходу. Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

• Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну через обмеження можливостей відповіді на агресію.

• Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася.

• Переговори базувалися на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини.

• Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, їх припинили на ініціативу України через масштаб російських військових злочинів в Україні та покращення військових успіхів України, підтриманих постачанням зброї з боку Заходу.

• Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про запуск цифрової екосистеми зайнятості «Обрій», інтегрованої у застосунок та портал «Дія». Цей інноваційний сервіс створений для того, щоб зробити процес працевлаштування, перекваліфікації та отримання державної допомоги максимально простим, зручним і прозорим для громадян.

За допомогою «Обрію» українці зможуть швидко та без зайвих бюрократичних процедур оформити статус безробітного, подати заявку на грошову допомогу, офіційно звільнитися навіть із тимчасово окупованих територій, а також подати документи для участі у навчальних грантах або підтвердження професійної кваліфікації. Всі ці послуги будуть доступні онлайн, що значно економить час і зусилля громадян, особливо у складних життєвих обставинах.

Як повідомили в Міністерстві цифрової трансформації, «Обрій» стане спільною платформою для державних структур, навчальних закладів і місцевої влади. Вона забезпечить автоматичну перевірку інформації через Пенсійний фонд, Державний центр зайнятості та інші офіційні реєстри.

У перспективі екосистема отримає підтримку штучного інтелекту. ШІ допомагатиме користувачам із профорієнтацією, підбором професій і навчальних курсів, а також аналізуватиме ситуацію на ринку праці й прогнозуватиме попит на фахівців.

Основна цільова аудиторія «Обрію» — повнолітні українці, які втратили роботу через війну, планують змінити професію або хочуть підтвердити свій рівень кваліфікації. Таким чином держава створює сучасний інструмент, який допоможе громадянам швидше повернутися до економічної активності та знайти себе у нових професійних умовах.

Запаси військового спорядження та боєприпасів для Збройних Сил України стрімко зменшуються, тоді як тиск на фронті посилюється. Підполковник ЗСУ, який командує окремим батальйоном спеціального призначення, Павло Куриленко, наголошує, що без нових поставок від західних союзників українські війська незабаром змушені будуть відступити до річки Дніпро. Він прогнозує, що до літа російські війська зроблять спробу атакувати у районі між Запорізькою та Донецькою областями, намагаючись просунутися в напрямку від Харкова до Полтави. Куриленко застерігає, що у такому випадку лінія фронту розшириться, а її глибина збільшиться, що призведе до втрат територій для України аж до Дніпра.

Підполковник наводить приклади надзвичайної нерівності в озброєнні: він отримує лише 20 снарядів на міномет на тиждень, тоді як один російський міномет може випустити до 50-60 снарядів на день по українських позиціях. Ця безперервна вогнева потужність російських військ вимушує українські війська не лише втрачати велику кількість особового складу та техніки, а й переводити все більше резервів на фронт. Втрати значно утруднюють будь-які наступні дії ЗСУ, крім місцевих контратак.

У висновку можна зазначити, що ситуація на фронті для Збройних Сил України стає дедалі складнішою через недостатність поставок зброї та боєприпасів. Відсутність необхідного спорядження та нерівність у вогневій потужності породжують серйозні труднощі для українських військових. Прогнозовані атаки російських військ у майбутньому підсилюють напруження на фронті, а нестача ресурсів ставить під загрозу обороноздатність країни. Однак необхідною умовою для успішного відстоювання є надходження військової допомоги від міжнародних партнерів та мобілізація всіх можливих ресурсів нації.