Нутриціолог пояснила, чи можна їсти сухі сніданки

Україна стоїть перед складною енергетичною ситуацією навесні, коли дефіцит електроенергії загрожує країні навіть за сприятливих погодних умов. За даними експертів, понад половина електрогенераційних потужностей була втрачена через атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Відновлення цих втрат навіть у найближчі місяці вважається майже неможливим завдяки значним пошкодженням і технічній складності робіт.

З початку березня Україна зазнала п’яти масованих ударів Росії на енергетику. Останній з них, 8 травня, спричинив особливо великі руйнування, внаслідок чого було вимкнуто три електростанції. Гендиректор компанії ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що знищення і ремонт, які постійно чергуються, загрожують втратою всіх енергетичних ресурсів.

“Цикл руйнувань і відновлення можна зупинити, але лише при належній обороні”, – сказав він. У цьому році російські війська змогли завдати значних збитків українській енергосистемі, через затримки у міжнародній допомозі.

За словами члена наглядової ради “Укренерго” Юрія Бойка, зима буде складною, але можливо зменшити втрати енергії. Україна втратила приблизно вісім гігават електроенергії через удари Росії, що близько половини від необхідної потужності.

“Цей дефіцит можна скоротити, але не зменшити вдвічі. Це означає, що навіть при теплій зимі буде відчутний дефіцит”, – додав Бойко.

Тимченко оцінив витрати на відновлення обладнання енергосистеми в 350 мільйонів доларів, частково використовуючи європейське обладнання. Він сподівається, що зусилля українських енергетиків і підтримка Заходу дозволять країні уникнути катастрофи в наступну зиму.

Експерти з енергетики, включаючи Андрія Закревського, відзначають, що повний блекаут неможливий завдяки існуючій атомній генерації, але існує значний ризик аварійних вимкнень в Україні до кінця літа.

Західні аналітики тривожно попереджають про приготування Росією нового етапу наступу на північ Харківської області. Згідно їхніх висновків, російські війська, ймовірно, зосереджують свої резерви з метою створення Північного угруповання, наближеного до запланованої кінцевої чисельності. Звідома інформація від американського Інституту вивчення війни свідчить, що ці дії спрямовані на підготовку до подальшого наступу на північному напрямку області. Ця ситуація нараховує нових та напружених викликів для оборонної стратегії та мобілізації ресурсів з метою забезпечення безпеки та стабільності на території області.

Аналіз інституту показує, що російське командування, швидше за все, очікує на відповідний момент для активізації наступальних операцій та переходу до другої фази, адже їхні плани передбачають угруповання від 50 до 70 тисяч осіб. Очікується, що після захоплення Вовчанська російські сили розпочнуть другу фазу операції на північному напрямку, хоча українські контратаки можуть змусити їх здійснити ще один хвилюючий наступ для завершення цієї операції.

Наразі російські війська намагаються створити “буферну зону” на північ Харківської області та рухаються в межах досяжності ствольної артилерії Харкова. Однак щодо мети другої фази операції залишаються певні невизначеності, чи мають російські сили більш амбіційні стратегічні плани. Аналітики зазначають, що навіть при максимальній чисельності угруповання, російські сили відчуватимуть нестачу живої сили для успішного захоплення міста Харкова.

Щодо обстановки на фронті, за інформацією Генштабу, російські війська продовжують активні дії на Харківському напрямку. Українські війська успішно відбили шість з шести ворожих атак і тримають оборонні рубежі на Куп’янському напрямку. Опоненти також безуспішно намагаються покращити своє тактичне положення в районах М’ясожарівки та Новоєгорівки. Загалом, рівень штурмових дій на цьому напрямку зросла до 14, і половина з них була відбита українськими силами, ще сім тривають.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські втрати в цьому наступі перевищили у вісім разів втрати України.