Вівторок, 2 Червня, 2026

Обмін полоненими: Україна готує новий етап повернення громадян

Важливі новини

“Орєшник” не зможе збити жодна система ППО, що є в Україні

Україна активно застосовує ЗРК Patriot і SAMP-T для захисту від російських ракетних атак, і вони показали себе як ефективні засоби протидії балістичним і крилатим ракетам. Проте нова розробка РФ — ракета середньої та міжконтинентальної дальності “Орєшник” — може стати викликом, який ці системи не здатні подолати, повідомляє Defense Express. Основна проблема — роздільна бойова частина […]

The post “Орєшник” не зможе збити жодна система ППО, що є в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Салліван: Україні потрібні реформи для отримання запрошення в НАТО

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Основна ідея полягала в тому, що президент виклав на Вашингтонському саміті цього літа, а саме в комюніке, де йшлося, що місце України, майбутнє України в НАТО. Потрібно виконати роботу, щоб пройти шлях від нинішнього становища до цього, включаючи проведення реформ та виконання умов безпеки”, – сказав Салліван.

Він не уточнив, про які «умови безпеки» йдеться.

Нагадаємо, Зеленський наполягає на запрошенні України в НАТО ще до закінчення війни.

Перейменування проспекту Маршала Рокоссовського на проспект Віталія Кличка: ініціатива, що відображає сучасні цінності Києва

Нещодавно на сайті Київської міської ради з’явилася петиція, що пропонує перейменувати проспект Маршала Рокоссовського на проспект Віталія Кличка. Ініціатором цієї пропозиції став Андрій Слободян, який наголошує на важливості таких змін для іміджу столиці та збереження її сучасних цінностей. За словами автора петиції, це рішення стане кроком до оновлення образу міста, враховуючи, що Рокосовський, радянський воєначальник, не має безпосереднього зв’язку з історією чи розвитком Києва.

Основний аргумент, який висуває Слободян, полягає в тому, що Київ, як сучасне європейське місто, має відображати не лише свою багатогранну історію, а й сучасні досягнення та здобутки українців. Віталій Кличко — український боксер, багаторазовий чемпіон світу та міський голова Києва з 2014 року — є особистістю, яка безпосередньо пов’язана з розвитком столиці. Його внесок у політичне життя країни, а також у популяризацію України на міжнародній арені, робить його достойним кандидатом на таку високу честь.

На момент публікації петиція зібрала майже 80 голосів з необхідних 6000 для розгляду. Ініціатива викликала активне обговорення серед киян у соцмережах, де одні підтримують ідею увіковічнення сучасного мера, а інші наголошують на історичному значенні проспекту.

Подальший розвиток петиції залежатиме від активності громадян, адже для офіційного розгляду потрібно досягти мінімального порогу підписів. Міська рада раніше вже розглядала подібні перейменування, пов’язані з декомунізацією, що створює прецедент для цього процесу.

Фіктивне відрядження та відпустка за кордоном: нові деталі справи депутата Руслана Вишневецького

Історія з фіктивним відрядженням депутата Дніпровської міської ради Руслана Вишневецького отримує подальший розвиток після оприлюднення матеріалів Національної поліції України. Слідство встановило, що посадовець, який паралельно обіймає посаду керівника однієї з районних адміністрацій міста, у червні 2023 року використав службове становище для незаконної організації закордонної поїздки, замаскованої під офіційні робочі зустрічі.

За інформацією правоохоронців, Вишневецький подав документи на відрядження, свідомо вказавши неправдиву мету та маршрут. Формально він мав вирушити до Угорщини для участі в низці ділових заходів, однак фактичний маршрут виявився зовсім іншим. Після перетину українського кордону депутат змінив напрямок і поїхав до Австрії, де перебував кілька днів. Згодом він продовжив подорож на грецький острів Родос.

“Виїзд з України посадовець здійснив на підставі документів, що містили недостовірні відомості”, — зазначили у поліції.

На основі зібраних доказів слідчі повідомили Руслану Вишневецькому про підозру у службовому шахрайстві та зловживанні службовим становищем.

Україна збільшує вимоги до стажу для отримання пенсії

З 2017 року в Україні поступово підвищуються вимоги до стажу для отримання пенсії за віком. Це частина реформ, спрямованих на забезпечення стабільності пенсійної системи та підвищення рівня соціального захисту пенсіонерів.

Вимоги до стажу у 2024 році

У поточному році, щоб вийти на пенсію у 60 років, необхідно мати мінімум 31 рік стажу. Це підвищення вимог ставить перед багатьма громадянами виклик, оскільки їм необхідно буде довше працювати для досягнення необхідного стажу.

Плани на майбутнє

До 2028 року вимоги до стажу зростуть до 35 років. Це означає, що громадяни, які не зможуть накопичити необхідний стаж, будуть змушені працювати довше, досягаючи віку 63 або 65 років для отримання пенсії.

Вплив на громадян

Ці зміни мають значний вплив на громадян. Для багатьох людей, які не змогли забезпечити безперервний трудовий стаж через різні обставини, такі як тривала безробітність, необхідність догляду за сім'єю або проблеми зі здоров'ям, нові вимоги можуть створити додаткові труднощі. Людям доведеться переглядати свої плани на пенсійне забезпечення і, можливо, шукати додаткові можливості для працевлаштування.

Адаптація до нових умов

Для адаптації до нових умов уряд і роботодавці повинні сприяти створенню робочих місць, які враховують потреби людей старшого віку. Це може включати гнучкі робочі графіки, можливості для перекваліфікації та підвищення кваліфікації, а також заходи з охорони праці, щоб зменшити фізичні навантаження на працівників.

Підтримка від держави

Держава також має забезпечити належну підтримку для громадян, які не можуть досягти необхідного стажу з об'єктивних причин. Це можуть бути соціальні програми, спрямовані на підтримку тих, хто перебуває у важких життєвих обставинах, а також заходи для покращення доступу до медичних і соціальних послуг.

Висновок

Підвищення вимог до стажу для виходу на пенсію є частиною ширшої стратегії з реформування пенсійної системи в Україні. Хоча ці зміни можуть створити додаткові труднощі для багатьох громадян, вони також спрямовані на забезпечення фінансової стабільності системи пенсійного забезпечення та підвищення рівня соціального захисту пенсіонерів у довгостроковій перспективі. Важливо, щоб держава та суспільство працювали разом для пом'якшення негативних наслідків цих змін і підтримки громадян у перехідний період.

Особливу важливість набуває не лише факт наявності стажу, а й платежі у пенсійний фонд заробітної плати протягом цього періоду. Для багатьох українців ця зміна вимог стала несподіванкою. Наприклад, мешканка Дніпра Світлана, яка працювала неофіційно в продуктовому магазині протягом 20 років, офіційно оформилася тільки в 2017 році.

«Мені не вистачить стажу. Що робити? Продовжувати працювати», – розповіла вона. Відповідно до її обчислень, якби вона не оформилася офіційно вчасно, їй довелося б працювати до 63 років замість 60, щоб отримати пенсію.

Наразі складно оцінити, скільки українців не зможуть вийти на пенсію у віці 60 років у 2028 році. Ситуація з пандемією коронавірусу та повномасштабною війною значно вплинула на ринок праці та пенсійну систему. Відповідно до попередніх підрахунків, у 2028 році пенсію у віці 60 років не зможуть отримати 45% українців, з них 5% будуть працювати до 65 років.

Однак старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко зауважує, що точних прогнозів щодо кількості осіб, які не зможуть набрати необхідний стаж, поки немає. Вона наголошує на складнощах прогнозування умов на ринку праці на наступні роки.

Нині спостерігається значне зменшення кількості пенсіонерів в Україні, що пов’язане не лише з воєнним конфліктом та окупацією, але й з загальним трендом до збільшення пенсійного віку.

В Україні розпочали підготовку до нового етапу обміну полоненими з Росією, який може відбутися вже найближчим часом. Про це повідомив Кирило Буданов, керівник Офісу президента України. Він зазначив, що процес активно триває, однак потребує певного часу через складність процедур.

Основними причинами затримок, за його словами, залишаються технічні та юридичні моменти, які необхідно узгодити між сторонами. Буданов пояснив, що як українська, так і російська сторони не завжди встигають справитися з усіма фізичними та юридичними процедурами.

Попри це, факт підготовки обміну підтверджений, хоча точні дати не розголошуються з міркувань безпеки. Раніше він також зазначав, що новий етап може відбутися в кінці тижня, якщо всі питання будуть вирішені.

Ця інформація з'явилася на тлі нещодавнього обміну, який відбувся 11 квітня 2026 року, напередодні Великодня, коли Україні вдалося повернути 182 особи, зокрема 175 військових та семеро цивільних. Серед звільнених були представники різних підрозділів Збройних сил, Національної гвардії та прикордонної служби, багато з яких перебували в полоні з 2022 року після запеклих боїв у Маріуполі та інших важливих зонах фронту.

Раніше українська сторона планувала провести ще більш масштабний обмін, проте через затримки з боку Росії було ухвалено рішення не відкладати вже узгоджений обмін задля повернення частини полонених додому.

У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими підкреслюють, що робота над поверненням українців триває безперервно. Кожен етап обміну пов'язаний зі складними переговорами, формуванням списків, перевіркою даних та узгодженням умов з іншою стороною.

Особливу увагу також приділяють поверненню цивільних осіб, яких незаконно утримують у Росії або на тимчасово окупованих територіях. Цей процес є ще складнішим через відсутність чітких механізмів, на відміну від військовополонених.

Експерти відзначають, що обміни полоненими залишаються одним із небагатьох гуманітарних каналів контакту між Україною та Росією під час війни. Вони залежать не тільки від політичної волі обох сторін, але й від ситуації на фронті та загального процесу переговорів. Важливу роль також відіграє міжнародний тиск і участь посередників, які допомагають досягти компромісів.

Таким чином, заява Буданова свідчить про продовження зусиль України у поверненні своїх громадян з полону. Незважаючи на труднощі та затримки, підготовка до нового обміну вже перебуває на фінальній стадії і може відбутися найближчим часом.

Останні новини