Об’єднання в умовах війни: як конфлікт змінив українське суспільство

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку щорічної декларації за 2023 рік депутата Ірпінська міська рада Олександр Пікулик та зафіксувало суттєві розбіжності між задекларованими та фактичними даними. Загальна сума встановлених недостовірних відомостей становить 12,54 млн гривень. Висновки оприлюднено у звіті повної перевірки, який містить детальний аналіз майнового стану, доходів та зобов’язань посадовця.

Під час аналізу декларації фахівці агентства звернули увагу на інформацію щодо місця проживання депутата. У документі було зазначено адресу в Ірпені, однак перевірка показала невідповідність цих даних фактичним обставинам. Такі розбіжності мають принципове значення, адже від коректності зазначеної інформації залежить повнота контролю за можливими конфліктами інтересів і відповідність стилю життя задекларованим доходам.

У розділі про об’єкти нерухомості не було вказано земельну ділянку площею 758 м² у Бучі, яка перебувала в оренді. Її нормативна грошова оцінка становить 176 тис. грн. Також не задекларовано майно, яким користувалася дочка депутата.

Водночас у декларації були зазначені земельні ділянки та нежитлові приміщення, права на які були відчужені або припинені ще у 2021–2022 роках. Окремо зафіксовано неточності щодо вартості окремих ділянок, набутих у приватизацію або внаслідок поділу.

НАЗК встановило, що у декларації відсутні відомості про житловий будинок площею 315,8 м² у Бучі, розташований на орендованій земельній ділянці. За висновками експертів, мінімальна вартість цього об’єкта станом на кінець 2023 року могла становити 11 млн грн. При цьому враховувалися, зокрема, супутникові знімки, що підтверджують існування домоволодіння.

У розділі про доходи не зазначено 1,36 млн грн, отриманих у вигляді готівкових поповнень рахунків двох компаній — ТОВ «Промоальт» та ТОВ «Е.К.М.» — як поворотної фінансової допомоги. За даними перевірки, офіційних джерел доходу для накопичення таких сум у декларанта не встановлено.

Також у декларації відображено фінансові зобов’язання та позики, які, за висновком НАЗК, не підлягали декларуванню у такому вигляді станом на кінець звітного періоду. Крім того, не було вказано договір про надання поворотної допомоги на суму 356,4 тис. грн, що перевищує встановлений поріг для декларування.

Загальна сума недостовірних відомостей склала 12,54 млн грн, з яких 11 млн грн — вартість незадекларованого будинку, 176 тис. грн — орендована земельна ділянка та 1,36 млн грн — доходи з невстановлених джерел.

У НАЗК дійшли висновку, що в діях депутата наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації у значному розмірі.

Центральний районний суд розглянув матеріали кримінального провадження, яке викликало значний суспільний інтерес, та ухвалив процесуальне рішення після всебічного аналізу доказів. Судове засідання відбувалося з дотриманням норм чинного законодавства, із заслуховуванням позицій сторін обвинувачення і захисту, а також дослідженням письмових і речових матеріалів справи.

У ході розгляду суд встановив обставини події, оцінив роль кожного з учасників процесу та надав правову кваліфікацію діям, що стали предметом провадження. Окрему увагу було приділено доказовій базі, зокрема показам свідків, результатам експертиз і процесуальним документам, зібраним під час досудового розслідування.

Колишній прокурор категорично заперечував свою причетність до вимагання. Він пояснював, що гроші були передані як фінансова допомога для ремонту банкетного залу в ресторані родини оперативника, з яким у нього були довірливі стосунки. Захист також заявив, що матеріали негласних слідчих дій, відеозаписи та скріншоти листування були уривчастими та змонтованими.

Свідки підтвердили, що прокурор не вимагав гроші, а заяву про нібито хабар йому наказали написати співробітники СБУ під тиском. Також з’ясувалося, що оперативник поліції вже раніше брав участь у провокаційних операціях СБУ, пов’язаних із передачею неправомірної вигоди.

У 2020 році прокурора виправдали, однак у 2023 році апеляційний суд скасував вирок і справу розглядали повторно. За другим розглядом обвинуваченого знову виправдали. Суд не знайшов підтвердження, що гроші передавалися як хабар, і визнання їх поверненням боргу не було спростоване.

Рішення суду демонструє складність проваджень із використанням матеріалів негласних слідчих дій і значну роль доказової бази у справах про корупцію.

Заступнику начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Харкова висунуто підозру в зловживанні службовим становищем. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора України. За інформацією слідства, майор, використовуючи доступ до автоматизованої системи "Оберіг" та власний цифровий ключ, вчиняв незаконні дії, що мали серйозні наслідки для роботи системи обліку військовозобов'язаних.

Під час розслідування встановлено, що підозрюваний вносив неправдиві відомості щодо військовозобов’язаних, ставлячи їх на облік без їх фактичної присутності в територіальному центрі комплектування. Крім того, майор незаконно знімав з розшуку осіб, які не з’являлися на відповідні виклики до ТЦК та соціальної підтримки. Ці дії могли мати негативні наслідки для виконання державних оборонних зобов'язань та безпеки.

Правоохоронці встановили, що офіцер вніс неправомірні зміни стосовно щонайменше 29 військовозобов’язаних.

Наразі йому повідомлено про підозру, триває подальше досудове розслідування.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно зі звітом Моніторингової місії ООН з прав людини, минулого року російські атаки були спрямовані на енергетичні мережі, тоді як цьогорічна кампанія зосереджена на об’єктах виробництва електроенергії. Станом на червень 2023 року 73% теплових енергоблоків України вийшли з ладу. У такій ситуації збитки для України можуть мати стратегічно вагоміші наслідки, ніж повільний наземний наступ Росії.

Вашингтон Пост попереджає, що руйнування енергетичної інфраструктури може призвести до “20 чи більше годин темряви на добу” в умовах холодної зими, що може змусити Україну піти на переговори на невигідних умовах.

На жаль, Україна не має у достатній кількості засобів оборони, таких як ракети Patriot, але знаходить альтернативні методи боротьби з дронами. Наприклад, “Шахеди”, що зазвичай рухаються повільно, стають легкою мішенню для вертольотів, здатних знищувати їх гарматним вогнем. Вертольоти вже зафіксували збиття шести “Шахедів”.

Електронна боротьба також виявилася важливою складовою захисту. За даними ShahedTracker, у жовтні було збито 1185 “Шахедів” звичайною зброєю, тоді як 738 – засобами радіоелектронної боротьби. Застосування радіоелектронних засобів є значною перевагою, адже вони практично безкоштовні у використанні.

У відповідь на постійні загрози, Росія модернізує свої дрони, запроваджуючи нові технології, такі як супутниковий зв’язок Starlink для покращення стійкості зв’язку, що дозволяє проводити точні атаки. Серед російських дронів з’явилися менші моделі, які виконують роль приманок для відволікання української оборони.

В умовах обмеженої західної допомоги, Україна зосередилася на розвитку власної індустрії безпілотників, яка почала виготовляти дрони-перехоплювачі. Зокрема, дрони типу Shahed Killer, такі як квадрокоптер Sting, вже успішно використовуються для знищення російських розвідувальних дронів.