Очікуване подорожчання пального в Україні: причини та наслідки

Згідно з повідомленням, оприлюдненим ЗМІ, віцепрезидент Федерації боксу України, Олег Ільченко, що на даний момент виконує обов’язки президента, та його колега Олександр Манчак, отримали визнання непридатними для проходження військової служби. Ця новина викликала серйозне занепокоєння серед громадськості та спортивного світу, адже обидва спортсмени мають великий авторитет в спортивній галузі. Ільченко та Манчак, будучи видатними спортсменами, вклали багато зусиль у розвиток боксу в Україні, та їхнє непридатність може суттєво вплинути на подальший розвиток цієї спортивної галузі в країні. Така неприємна новина стала об’єктом уваги не лише в спортивному середовищі, а й серед політиків та громадських діячів, які висловлюють своє стурбовання щодо цього рішення. Відомо, що обидва спортсмени активно зверталися до медичних фахівців та правозахисників для захисту своїх прав та інтересів у цій ситуації. Будь-яке рішення, пов’язане з їхньою непридатністю, може мати значний вплив на майбутнє їхньої кар’єри та участь у спортивних заходах як в Україні, так і за її межами.

Причиною цього стало рішення військово-лікарської комісії, яка призначена для медичного обстеження військовослужбовців та визначення їхньої придатності до служби.

Ільченко і Манчак зняті з військового обліку в місті Білгород-Дністровський Одеської області рішенням першого відділу Білгород-Дністровського ТЦК та СП в один день – 20 січня 2023 року. Ільченко та Манчак призовного віку і видимих проблем зі здоров’ям не мають.

Користуючись своїм високим статусом у спортивній Федерації, а також зняттям з військового обліку, Ільченко і Манчак вільно подорожують світом та зустрічаються із ворогами України. Наприклад, уже після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Манчак фотографувався з одіозним Умаром Кремльовим – очільником Міжнародної асоціації боксу (IBA) російським олігархом, прибічником Володимира Путіна, що відкрито підтримує війну проти України. Олександр Манчак з Умаром Кремльовим десь на морському узбережжі

Як писали ЗМІ, Олег Ільченко відомий у кримінальному світі на прізвисько «Бриня». У Житомирі його знають як покровителя наркотрафіку, контрабанди та торгівлі зброєю. Має дві судимості: за підроблення документів, шахрайство, привласнення, розтрату майна та перевищення повноважень працівником правоохоронного органу.

Ільченко також є фігурантом кримінального провадження від 12 липня 2022 року щодо незаконного володіння зброєю. Його дані вказані в реєстрі боржників. У ТОВ «НАДРА», засновником якого є Ільченко, наявні близько 10 відкритих виконавчих проваджень про стягнення коштів.

Манчака називають представником чеченського клану Сумайда Халідова в Україні. Халідов – функціонер російського боксу, член Виконавчого комітету Федерації боксу РФ.

Під час воєнного стану в Україні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) мають право оголошувати у розшук громадян, які ухиляються від виконання своїх військових обов'язків. Це стосується осіб, які підлягають мобілізації, зокрема призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не з’явилися у встановлені терміни для проходження медичної комісії, уточнення облікових даних або отримання повістки. Така практика є важливим елементом забезпечення боєздатності українських Збройних сил та мобілізаційних заходів в умовах війни.

Згідно з новими правилами, якщо особа, що підлягає мобілізації, не з'являється в ТЦК для виконання цих процедур, її можуть оголосити в розшук. Це особливо стосується тих, хто не з’являється на медкомісію або не отримує повістку, що є одним із основних етапів мобілізації. В такому разі правоохоронні органи можуть бути залучені для пошуку та затримання таких громадян, а також для забезпечення їх повернення до військових формувань або до виконання обов'язків за призовом.

На практиці трапляються випадки непорозумінь. Один із військовослужбовців звернувся до юристів після того, як група оповіщення ТЦК під час перевірки документів повідомила його про нібито наявність у розшуку. Інформація про це, за словами працівників центру, була доступна в застосунку “Резерв+”. Адвокат Юрій Айвазян пояснив, що в додатку “Резерв+” справді може фіксуватися адміністративний розшук, однак він стосується виключно призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які порушили правила обліку. Якщо особа вже є чинним військовослужбовцем, то жодні подібні дії ТЦК до неї не застосовуються. Інший юрист, В’ячеслав Кирда, додав, що іноді подібні повідомлення можуть бути результатом технічних помилок або надмірної ініціативності працівників ТЦК. У будь-якому разі, навіть якщо чинному військовослужбовцю заявляють про його “розшук”, це не має жодної юридичної сили, і така особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з чинним законодавством, розшук ТЦК стосується виключно осіб, які перебувають на військовому обліку в територіальних центрах, але не виконують свої обов’язки. До цієї категорії належать: призовники, які ухиляються від призову; військовозобов’язані, які не уточнили дані чи не з’явилися за викликом; резервісти, які не прибули на службу. Чинні військовослужбовці, що проходять службу в Збройних силах України, не підпадають під цю категорію та не можуть бути оголошені у розшук ТЦК. Юристи радять у разі отримання повідомлення про розшук звертатися по роз’яснення до територіального центру комплектування або за правовою допомогою.

Раніше повідомлялося, що в Україні планують впровадити електронний Military ID для кожного військовослужбовця. Цей цифровий ідентифікатор дозволить обмінюватися інформацією між державними реєстрами без розголошення персональних даних.

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури Євген Бачурін звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому оскаржує рішення про скасування або відмову в продовженні встановленої раніше інвалідності. Розгляд справи здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір стосується правомірності дій органу, що ухвалював відповідне рішення, та захисту соціальних гарантій позивача.

Позов розглядає Кіровоградський окружний адміністративний суд. Головуючим суддею у справі визначено Г.М. Момонт. Суд має з’ясувати, чи були дотримані всі вимоги законодавства під час прийняття рішення щодо скасування або непродовження статусу інвалідності, а також чи враховано медичні висновки та інші докази, що підтверджують стан здоров’я позивача.

У матеріалах справи зазначено, що Бачурін оскаржує рішення Державної установи «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» (м. Дніпро) від 8 травня 2025 року № ЦО-15752. Імовірно, йдеться про скасування раніше встановленої інвалідності або відмову в її продовженні.

Суд звернув увагу, що у відзиві на позов відповідач посилався на копію медико-експертної справи №14932 позивача, яку надав Черкаський обласний центр МСЕ. Водночас ці документи фактично не надійшли до суду, що стало підставою для їх витребування в межах розгляду справи.

За наявною інформацією, Бачурін щонайменше з 2021 року отримує пенсію за інвалідністю.

Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заявляв про перегляд рішень щодо надання інвалідностей прокурорам. За його словами, ті працівники, які відмовлялися проходити повторний медичний огляд або у чиїх даних були виявлені недостовірні відомості, звільнялися рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Ситуація розглядається на тлі реформи системи оцінювання інвалідності, яка передбачає перехід із 2025 року до моделі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. У межах цієї трансформації суди дедалі частіше витребують оригінальні медичні та експертні матеріали для перевірки законності рішень, що оскаржуються.

Остаточну правову оцінку діям сторін має надати суд.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з інформацією, у алгоритмах формування повісток були виявлені певні проблеми. Зокрема, повістки формуються також на військовозобов’язаних, які мають оформлене бронювання чи відстрочку, а також на тих, хто вже призваний на військову службу.

На даний момент не зовсім зрозуміло, як саме працює механізм відбору повісток. Раніше повідомлялося, що процес може нагадувати “лотерею” — так званий “рандомайзер”, який випадковим чином обирає військовозобов’язаних, що відповідають вимогам мобілізації.

1 жовтня 2024 року стало відомо, що українці почали отримувати повістки через “Укрпошту”. Херсонська обласна військова адміністрація зазначила, що у разі отримання повістки військовозобов’язаний має 14 днів для того, щоб з’явитися до Територіального центру комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП).