Очільниця департаменту охорони здоров’я Києва прагне залишити Україну до офіційних звинувачень – джерела

У більшості випадків усі витрати на усунення пошкоджень опалювальної системи та ремонту внутрішніх елементів житла лягають на власників квартир або домовласників. Розрив труб, протікання батарей чи аварії, що спричиняють затоплення, часто потребують негайного втручання, а кошти на відновлення доводиться виділяти із власного бюджету. Водночас існують ситуації, коли частину витрат може покривати управитель будинку або страхова компанія, якщо пошкодження стали наслідком недбалості сторонніх організацій чи виробничого браку обладнання.

Важливо враховувати, що законодавство та правила експлуатації житлових приміщень визначають межі відповідальності кожної сторони. Наприклад, якщо аварія сталася через зношеність загальнобудинкових мереж, ремонтні роботи можуть фінансуватися з фонду утримання будинку. У випадку ж порушень правил експлуатації або самостійного втручання мешканців у систему опалення, відшкодування збитків повністю покладається на них.

Ліфлянчик пояснює, що організація такого обслуговування можлива кількома шляхами. Зокрема, через комунальне підприємство, яке обслуговує будинок за замовчуванням, через приватну обслуговуючу компанію, найняту за рішенням зборів мешканців, або через об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Водночас юрист наголошує, що не всі випадки масових аварій із трубами можна автоматично списувати на війну. За його словами, частина проблем пов’язана з недостатньою підготовкою місцевої та державної влади, а також теплопостачальних компаній до енергетичних ризиків.

У таких ситуаціях ОСББ або співвласники будинку мають право звертатися до теплопостачальної компанії з позовною заявою. Ключовим питанням у суді стане визначення причини аварії — форс-мажор чи недбалість.

Ліфлянчик пояснює, що якщо обладнання було пошкоджене безпосередньо внаслідок ракетного удару або атаки дрона, теплопостачальна компанія відповідальності не несе. Це кваліфікується як форс-мажорна обставина.

Натомість, якщо опалення зникло через відсутність електропостачання, а теплопостачальник протягом кількох років не забезпечив резервне живлення, ситуація може розцінюватися інакше. У такому разі мова йде вже не про форс-мажор, а про можливу недбалість, і виникають питання, чому компанія не підготувалася до очевидних ризиків в умовах війни.

Юрист підкреслює, що кожен випадок розглядатиметься індивідуально, а остаточне рішення щодо відповідальності ухвалюватиме суд з урахуванням усіх обставин аварії.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як зауважила в своєму дописі в Facebook голова Державного агентство розвитку туризму (ДАРТ) Мар’яна Олеськів, загалом зростання туристичного збору відмічено майже у всіх регіонах країни, навіть з урахуванням катастрофічного падіння в чотирьох областях, які найбільше страждають від російської війни – Херсонській, Харківській, Донецькій та Луганській.

Зокрема, в північних областях України туристичний збір за перші дев’ять місяців 2024 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зріс на 56%, в південних – на 41%, в західних – на 17%, в центральних – на 10%.

“Тож як бачимо, туристична галузь України попри війну та важкі виклики, які постали перед нею, демонструє стійкість, забезпечує робочими місцями українців та наповнює бюджети громад”, – зауважила Олеськів.

До лідерів за сплатою туристичного збору увійшли місто Київ та п’ять областей. При цьому найбільше туристичного збору надійшло до бюджету столиці – 34,4 мільйони гривень проти 21,2 мільйонів гривень торік. Втім, якщо порівнювати з 2021 роком, то турзбір до бюджету Києва скоротився вдвоє – тоді він становив майже 68 мільйонів гривень.

Водночас в деяких областях навіть спостерігалося збільшення надходжень до бюджету від туристичного збору порівняно з довоєнним 2021 роком. Так, бюджет Львівської області за січень-вересень 2024 року поповнився майже на 33 мільйони гривень, що на 42% більше ніж у 2021 році (майже 24 мільйони гривень), а в Івано-Франківській області сума туризбору зросла на 120% – до 22,7 мільйони гривень порівняно з 2021 роком (10,3 мільйони гривень). За результатами трьох кварталів торік турзбір регіону склав 14,7 мільйонів гривень.

При цьому сума турзбору в Закарпатській області цього року склала майже 16 мільйонів гривень, що зовсім трохи більше ніж торік (14,9 мільйонів гривень), але на третину більша ніж у 2021 році (11,7 мільйонів гривень).