Один учасник і 163 мільйони: держава закупила шоломи у фірми з кримінальним шлейфом

У Вроцлаві стався інцидент, який привернув увагу правоохоронців та громадськості: група підлітків напала на 23-річного громадянина України, жорстоко побивши його. Згідно з повідомленням місцевої поліції та телеканалу TVN 24, з'ясувалося, що всі нападники також є українцями, і навіть більше того, вони були знайомі з потерпілим, мали спільне робоче, навчальне або житлове середовище. Цей факт надає ситуації ще більшої складності.

Правоохоронці вказують на те, що напад має всі ознаки самосуду, а його мотиви можуть бути пов’язані з ідеологічними переконаннями, що додає новий вимір до вже й так небезпечної ситуації. Виявлені такі тривожні елементи вказують на можливе розповсюдження екстремістських поглядів серед молоді, що викликає серйозні побоювання в суспільстві.

Троє з нападників уже отримали звинувачення у побитті, спричиненні тілесних ушкоджень та приниженні потерпілого. Решта, хто не досягнув 17 років, відповідатимуть перед судом у справах неповнолітніх.

Ця подія викликала значний резонанс серед української громади у Польщі та підкреслила важливість контролю за підлітковою поведінкою та профілактики насильства серед молоді.

У палких дебатах правосуддя та недоумливі коментарі стало відомо, що ВАКС випустив Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міноборони, під особисте зобов'язання. Звинувачення Лієва у змові з військовими контракторами для незаконного збагачення майже на півтора мільярда гривень викликало невпевненість у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький відзначив, що суд не зміг визначити об’єктивні докази Лієвого винуватості, що призвело до його звільнення. Однак усе це відбувалося за відсутності прокурора, який із загадкових причин не з’явився на засідання. Справу повернули у Національну поліцію, а НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування.

Адвокат поділився, що Лієва взяли під варту ще у лютому, але через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Термін тримання під вартою вичерпався, і він залишився без запобіжного заходу. ВАКС у своїй наступній сесії розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але відмовився його розглядати за згодою обвинувачення.

Це рішення породжує велике запитання щодо ефективності судової системи і впевненості в правовій безпеці громадян.

У світлі подій, що відбулися у судовій системі щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, виникає безліч запитань стосовно ефективності правосуддя та його здатності забезпечити правову безпеку громадян. Рішення суду про випуск Лієва під особисте зобов'язання відбулося в умовах відсутності прокурора на засіданні, що підносить питання про об'єктивність судового процесу. Нагадаємо, що НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування у справі. Такі обставини викликають серйозні сумніви у громадськості щодо прозорості та справедливості правосуддя в Україні.

Станом на вересень 2025 року середня заробітна плата в Україні склала 25,5 тис. грн, що на 500 грн більше, ніж у серпні. У річному вимірі темпи зростання ще виразніші — показник піднявся на 19% у порівнянні з вереснем 2024 року, коли середня зарплата становила 22 тис. грн. Такі дані наводить кадровий портал work.ua, який проаналізував понад 207 тисяч вакансій, розрахувавши медіану.

Найвищі зарплати традиційно отримують мешканці столиці: у Києві середня платня сягає 30 тис. грн. Львів посідає друге місце з показником у 27,5 тис. грн, далі йдуть Ужгород із 25,5 тис. грн та Одеса й Дніпро, де середній заробіток тримається на рівні 25 тис. грн. Водночас значні регіональні відмінності зберігаються — найнижчий рівень серед обласних центрів зафіксовано у Сумах, де зарплата становить близько 19 тис. грн.

Серед професій, де відбулося найбільше зростання заробітків, лідирують: дерматокосметолог — 60 000 грн (+100%), головний інженер — 50 000 грн (+54%), Python-програміст — 50 000 грн (+54%), керівник мережі магазинів — 45 000 грн (+50%), артдиректор — 40 000 грн (+60%), травматолог — 35 000 грн (+56%), асистент проєкту — 31 500 грн (+54%), заправник картриджів — 30 000 грн (+50%), маркувальник — 22 500 грн (+125%), паркувальник — 17 900 грн (+48%).

Прогноз розвитку зарплат на 2026–2028 роки визначено постановою від 6 серпня № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026–2028 роки”. За оптимістичним сценарієм, коли безпекова ситуація суттєво покращиться, середня номінальна зарплата складе: у 2026 році — 30 240 грн, у 2027 — 35 268 грн, у 2028 — 39 758 грн.

Песимістичний сценарій, що передбачає збереження повномасштабної військової агресії з боку Росії, прогнозує середню платню: у 2026 році — 30 032 грн, у 2027 — 34 808 грн, у 2028 — 39 436 грн.

За оптимістичним сценарієм також очікується покращення ситуації на ринку праці: кількість зайнятих економічною діяльністю осіб віком 15–70 років може зрости з 13 млн до 13,2 млн.