Середа, 3 Червня, 2026

Середня зарплата в Україні у вересні 2025 року: зростання на фоні регіональних відмінностей

Важливі новини

У справі про катування в’язнів у Полтавському СІЗО з’явилися нові фігуранти

Слідчі Державного бюро розслідувань повідомили про підозру ще двом працівникам установи — старшому по корпусу та молодшому інспектору відділу режиму і охорони. Їм інкримінують катування, що кваліфікується за ч. 3 ст. 127 Кримінального кодексу України. Як повідомили в ДБР, ці двоє посадовців долучились до тортур, під час яких одного з ув’язнених було прив’язано до ліжка […]

Колумніст Bloomberg вважає, що Захід скоро зрадить Україну

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Гастінгс звертає увагу на те, що європейські країни, які стикаються з внутрішніми кризами, можуть шукати шляхів завершення війни навіть шляхом компромісів, неприйнятних для України. Додатковий фактор — вибори у США, які, за його словами, можуть принести ще більше труднощів для Києва.

Колумніст попереджає, що можливе повернення Дональда Трампа до влади стане катастрофічним для України, оскільки колишній президент США неодноразово демонстрував прихильність до Володимира Путіна. Навіть якщо до Білого дому прийде інша адміністрація, наприклад, Камала Гарріс, тиск на припинення війни без перемоги України може залишитися пріоритетом.

Європейські країни, зокрема, можуть виявити втому від конфлікту через економічні проблеми та енергетичну кризу. Гастінгс зазначає, що вже сьогодні Україні стає важче переконувати міжнародних лідерів продовжувати надавати підтримку на рівні, який потрібен для успішного опору агресору.

Журналіст також наголошує на тому, що навіть якщо Росія не зможе повністю окупувати Україну, країна може залишитися в стані руїни, де важко жити чи інвестувати. Економічні втрати, мільйони біженців та загальна нестабільність загрожують тривалому відновленню.

Гастінгс підкреслює, що хоча членство України в НАТО могло б бути найкращою гарантією безпеки, це залишається малоймовірним варіантом через категоричну позицію Путіна, який відкине будь-яке врегулювання війни на таких умовах.

Попри все, автор закликає Захід до рішучіших дій, підкреслюючи необхідність різкого збільшення постачання зброї та фінансової допомоги Україні. Він критикує позицію деяких західних політиків, які вважають, що нинішня підтримка України достатня для того, щоб завдати Путіну втрат, стверджуючи, що це лише зміцнює переконання російського лідера у слабкості та роз’єднаності Заходу.

Верховна Рада розширила кількість працівників Прикордонної Служби

Верховна Рада України ухвалила законопроект, який передбачає розширення кількості працівників Державної Прикордонної Служби (ДПСУ) на 15 тисяч військовослужбовців. Згідно з прийнятим законом №11091, за яким проголосували 327 народних депутатів, протягом року після припинення чи скасування воєнного стану, чисельність ДПСУ збільшиться до 75 тисяч осіб, з них 67 тисяч будуть військовослужбовцями. В пояснювальній записці до цього закону відзначається, що розширення чисельності ДПСУ є важливим для створення та підтримання бойових резервів. Крім того, це надасть можливість службі ефективно контролювати державний кордон і забезпечити його належну охорону у післявоєнний період. Збільшення чисельності ДПСУ на 15 тисяч передбачається для:

Ухвалений Верховною Радою закон про збільшення чисельності Державної Прикордонної Служби свідчить про серйозне ставлення держави до забезпечення безпеки та захисту державного кордону. Збільшення персоналу ДПСУ на 15 тисяч військовослужбовців, зокрема для формування бойових резервів, є важливим кроком у підтримці обороноздатності країни. Це також підкреслює значення ефективного контролю над державним кордоном та його охорони у післявоєнний період. Така ініціатива спрямована на зміцнення національної безпеки та стабільності України.

Українські військові залишили Кринки, офіційної інформації поки не має

Острівні території Дніпра стали новим фокусом протистояння, що створює унікальні виклики для обох сторін. Ведення бойових дій у таких умовах вимагає специфічних тактичних підходів та логістичних рішень.

ЗСУ вийшли з Кринок, пише військовий паблік Deep State.

Він підтверджує інформацію видання «Слідство Інфо», що тепер бої перемістилися з лівого берега на острови Дніпра.

Також «Слідство Інфо» писало, що в Кринках гинули по чотири українські бійці щодня. Загалом 788 зникли безвісти і 262 визнані загиблими.

Як пише Deep State, відступ з лівого берега останніх бійців відбувся з великими втратами: 17 червня від прильоту по бліндажу загинули п’ять бійців. Шість відійшли на острів, але вижив тільки один, але і з ним було втрачено візуальний контакт.

Загалом евакуація з Кринок була «вкрай великим везінням», тому втрати були великі.

На сусідніх із Кринками островах тривають операції, але проблемою є значна концентрація живої сили РФ. «З часом вони займуть більшість островів або ту частину, яка менше прострілюється», – вважає DS.

Паблік вважає можливою спробу росіян створити плацдарм на правому березі.

«Плацдарм і більшість безглуздих наказів щодо утримання плацдарму в Кринках пов’язують із Содолем, нещодавно звільненим командувачем Об’єднаних сил. Плацдарм не посилювали, а тільки підтримували. Це означає, що рано чи пізно операція буде згорнута і ніхто не буде наступати на Перекоп. Власне, це і сталося в червні», – вважає Deep State.

У Кринках для українських бійців творилося «пекло».

Про це пише видання «Слідство Інфо», аналізуючи втрати в херсонському селі на лівому березі Дніпра, звідки нещодавно вийшли ЗСУ.

Журналісти поспілкувалися з бійцями, які побували в Кринках, а також із родичами загиблих і зниклих безвісти.

Більшість тих, хто відповідав за евакуацію, говорять про те, що оборона Кринок від самого початку була «вкрай складним завданням при обмежених ресурсах». А вже з кінця зими утримання цих позицій стало для багатьох «дорогою в один кінець».

Човни часто не могли забрати поранених, і бувало, що солдати лежали з наспіх ампутованими кінцівками по десять днів, чекаючи евакуації. Під час евакуаційних рейсів рахунок загиблим йшов на десятки.

«Багато човнів не приходили, бувало, що хлопці лежали з відрубаними кінцівками по 10 днів, і човни не могли підійти до нас. У нас був дуже досвідчений лікар, він намагався всіх стабілізувати. Не вижили тільки двоє. Одного разу ми чекали на евакуацію, нас отруїли газом, ми всі вибігли, а медика не встиг вивезти, його отруїли газом, і він помер», – розповідає один із військових.

Тим часом сотні українців через соцмережі шукають своїх рідних, які воювали в Кринках.

За розповідями цих людей, командири ЗСУ їм заявили, що їхній син або чоловік зникли, і тіл їхніх не знайшли. За словами родичів, товариші по службі бачили їх загиблими, але забрати тіла з лівого берега не змогли.

Попри ці свідчення, загиблими офіційно багатьох зниклих у Кринках так і не визнали.

Одній із матерів командир частини, де служив її син, заявив: «Змирися, постав свічку, він помер». Хоча за документами військовий загиблим не значиться. Причому жінка розповідає, що їй «передавали привіти» від сина ще два місяці після того, як його кинули в Кринки і він перестав виходити на зв’язок.

«Два з половиною місяці його товариші надсилали мені від нього привіти, раз на тиждень мені дзвонив його командир і говорив, що в нього все добре, тому що телефон у нього вимкнений. Ми дзвонили, шукали телефони, нам усі говорили, що він живий. А 17 червня прийшов офіційний лист про те, що він зник безвісти. Принаймні тіла можна було б забрати звідти… ці Кринки – пастка», – заявила мати військового з позивним “Смурфик”.

Нагадаємо, за даними поліції, під час боїв за Кринки 788 військових зникли безвісти в селі Кринки з жовтня 2023 по кінець червня 2024 року. За цей самий період із Кринок у Херсонській області вдалося вивезти 262 тіла загиблих українських військовослужбовців.

Нагадаємо, офіційно ЗСУ заявляють, що Кринки ще утримують.

В Україні планують збільшити одноразову виплату при народженні дитини до 50 тисяч гривень

Міністерство соціальної політики України пропонує значно змінити механізм фінансової підтримки сімей після народження дитини. Відповідний законопроєкт вже передано на розгляд Кабінету Міністрів. Про це розповіла перший заступник міністра Дарія Марчак. За новою ініціативою, молодим батькам пропонують одразу виплачувати по 50 000 гривень при народженні малюка. Ця одноразова допомога буде доступна всім мамам незалежно від доходів […]

Станом на вересень 2025 року середня заробітна плата в Україні склала 25,5 тис. грн, що на 500 грн більше, ніж у серпні. У річному вимірі темпи зростання ще виразніші — показник піднявся на 19% у порівнянні з вереснем 2024 року, коли середня зарплата становила 22 тис. грн. Такі дані наводить кадровий портал work.ua, який проаналізував понад 207 тисяч вакансій, розрахувавши медіану.

Найвищі зарплати традиційно отримують мешканці столиці: у Києві середня платня сягає 30 тис. грн. Львів посідає друге місце з показником у 27,5 тис. грн, далі йдуть Ужгород із 25,5 тис. грн та Одеса й Дніпро, де середній заробіток тримається на рівні 25 тис. грн. Водночас значні регіональні відмінності зберігаються — найнижчий рівень серед обласних центрів зафіксовано у Сумах, де зарплата становить близько 19 тис. грн.

Серед професій, де відбулося найбільше зростання заробітків, лідирують: дерматокосметолог — 60 000 грн (+100%), головний інженер — 50 000 грн (+54%), Python-програміст — 50 000 грн (+54%), керівник мережі магазинів — 45 000 грн (+50%), артдиректор — 40 000 грн (+60%), травматолог — 35 000 грн (+56%), асистент проєкту — 31 500 грн (+54%), заправник картриджів — 30 000 грн (+50%), маркувальник — 22 500 грн (+125%), паркувальник — 17 900 грн (+48%).

Прогноз розвитку зарплат на 2026–2028 роки визначено постановою від 6 серпня № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026–2028 роки”. За оптимістичним сценарієм, коли безпекова ситуація суттєво покращиться, середня номінальна зарплата складе: у 2026 році — 30 240 грн, у 2027 — 35 268 грн, у 2028 — 39 758 грн.

Песимістичний сценарій, що передбачає збереження повномасштабної військової агресії з боку Росії, прогнозує середню платню: у 2026 році — 30 032 грн, у 2027 — 34 808 грн, у 2028 — 39 436 грн.

За оптимістичним сценарієм також очікується покращення ситуації на ринку праці: кількість зайнятих економічною діяльністю осіб віком 15–70 років може зрости з 13 млн до 13,2 млн.

Останні новини