Субота, 19 Квітня, 2025

Офіс Президента хоче придушити політичні телеграм-канали

Важливі новини

Україна втратила половину захоплених території у Курській області

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як розповів виданню командир артилерії 82-ї повітряно-штурмової бригади майор Іван Бакрєв, росіяни мають “величезну” перевагу майже в усьому – у людях, артилерії, машинах – і переключаються з механізованих на піхотні атаки з потужним ефектом.

Невдачі почалися, коли Україна поміняла елітні підрозділи на менш загартовані наприкінці вересня; це було помилкою, вважає майор. “Усі підрозділи в Курську перейшли до оборони”, – каже він.

Водночас українці тримаються, хоча умови стають дедалі похмурішими.

“Дощ, сльота, сніг, холод, бруд, жуки, черв’яки, щури і плануючі бомби”, – каже Руслан Мокрицький із 95-ї десантно-штурмової бригади. За його словами, росіяни можуть скинути до 40 таких бомб на одну позицію протягом кількох годин:

“У Курську смерть завжди поруч; вона практично тримає вас за руку”.

Водночас Мокрицький зазначає, що Україна поки що знайшла способи реагувати на нові виклики – навіть на російські хімічні атаки.

“Якби над нами з’явилася Зірка Смерті, ми б знайшли вихід”, – каже він.

При цьому солдати вважають, що контрнаступ на Курщині того вартий.

“Коли я ступив на Курщину, я зрозумів, що вони відчували, коли увійшли в Україну”, – каже Мокрицький. “Нехай вони помруть і згниють на своїй землі, і чим їх більше, тим краще”.

Що загрожує військовозобов’язаним, які ігнорують повістки

В Україні під час воєнного стану та загальної мобілізації військовозобов’язані чоловіки, які порушили правила військового обліку, можуть бути оголошені у розшук територіальними центрами комплектування (ТЦК). Такі особи підлягають затриманню працівниками поліції та доставленню до ТЦК. Фахівці юридичної компанії INSEININ пояснили, що мова йде не про кримінальний, а адміністративний розшук. Його головна мета – доставити військовозобов’язаного […]

The post Що загрожує військовозобов’язаним, які ігнорують повістки first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.

Журналісти розповіли про шахрайську схему з квартирами в Києві

У Києві може діяти шахрайська схема з привласнення відумерлої спадщини, в рамках якої квартири, що мали б перейти у власність громади, потрапляють у приватні руки. Відповідно до повідомлень на гарячу лінію редакції СтопКору, з’явилася інформація, що до цієї “квартирної афери” можуть бути причетні окремі державні нотаріуси і навіть представники правоохоронних органів. Інцидент, що привернув увагу, […]

The post Журналісти розповіли про шахрайську схему з квартирами в Києві first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Безперервний Захист: Українська Військова Картина “Лишайся Онлайн” у Форматі Скринлайф

Шанувальники українського кінематографу отримують виняткову можливість насолодитися новим трилером, який захоплює з перших хвилин і тримає в напрузі до самого фіналу. "Лишайся онлайн" – це українська військова картина, що вийшла на екрани країни, і відзначається особливим форматом зйомок – скринлайф. Це перша в Україні стрічка про війну, знята у такому форматі, і що робить її особливою, це унікальний підхід до відтворення подій на екрані ноутбука.

Сценарій картини був написаний навесні 2022 року, а зйомки розпочалися влітку того ж року. Здійснення такого проекту у форматі скринлайф вимагало потужної команди та великих зусиль. Проте, завдяки наполегливості та таланту кожного учасника знімальної групи, картину вдалося створити на високому рівні.

Кожна деталь у "Лишайся онлайн" відіграє важливу роль у створенні атмосфери напруження та реалізму. Саме це робить фільм таким захоплюючим та непередбачуваним для глядачів. Автори стрічки – Антон Скрипець та Єва Стрельникова – змогли передати на екрані невимовну атмосферу того часу, коли над Україною лунали обстріли та ракетні удари.

Незважаючи на труднощі та виклики, з якими зіткнулася команда фільму, "Лишайся онлайн" став переможцем українського кіно на міжнародному фестивалі "Фантазія" в Канаді. Це визнання свідчить про величезний талант та професіоналізм українських кінематографістів, а також про важливість і актуальність теми, яку вони висвітлили у своїй роботі.

Час дії картини "Лишайся онлайн" належить періоду російського вторгнення в Україну. За цією драматичною подією слідкує головна героїня, волонтерка Катя, що координує дії тероборони в одному з київських районів через мережу. Її брат Вітя та дядько Толік також беруть участь у територіальній обороні, проте їхній участь у війні залишається прихованою від матері, яка не відома про їхню діяльність у територіальній обороні.

Катя постійно перебуває на зв'язку з іноземним волонтером Раяном, який забезпечує гуманітарну допомогу мешканцям Київської області. Координація їхніх дій відбувається через ноутбук, що був пожертвований компанією для потреб фронту. Неочікувано Катя отримує дзвінок від п'ятирічного хлопчика Сави, який плутає її з його батьком та прохає допомогти знайти його рідних. Під час евакуації з Бучі Сава втратився і тепер перебуває в Львові. Катя не може відмовити дитині і розпочинає пошуки його батьків, вивчаючи нюанси їхнього життя через соцмережі.

Паралельно з пошуками, Катя стикається з реальними небезпеками окупованої території, а саме, ракетними обстрілами та повітряною тривогою. Проте, незважаючи на це, вона продовжує намагатися знайти батьків для маленького Сави.

Картину "Лишайся онлайн" можна порівняти з американським фільмом "Пошук" (2018), де батько використовує ноутбук та соцмережі для пошуку своєї зниклої доньки-підлітка. Фільм нашого виробництва викликав фурор, збираючи значні кошти у прокаті та отримавши позитивні відгуки від глядачів та критиків. "Лишайся онлайн" пропонує глядачам добре прописані характери та незабутні емоційні моменти, а виконання головної ролі Єлизаветою Зайцевою додає картині особливого колориту.

У фільмі "Лишайся онлайн" обличчя головної героїні Каті є основним "інструментом", через який ми сприймаємо всі колізії, що відбуваються з персонажами. Навіть за такого обмеженого візуального сприйняття, як обличчя, працюють навіть плашечки та інші дизайнерські скрин-елементи. Навіть уповільнений рух курсору на екрані ноутбука вдало передає драматичні нюанси, що відбуваються з головною героїнею. Швидка зміна ситуацій утримує увагу глядачів, які реагують на події на екрані сміхом або сльозами. Фільм має непоганий екшн: перестрілки, погоні, а також високоякісні діалоги, які залишають враження.

Особливо слід відзначити персонажа Вітіка, виконаного Олександром Рудинським, який завоював серця глядачів своєю безпосередністю та легкістю. Його "цьомки-бомки" точно підкорять усіх. У картині чудово взаємодіють пара сестри та брата: вона — раціональна та вольова, він — імпульсивний бешкетник, але обидва мають твердий характер.

Образ Каті з її наповненими сльозами очима символізує Україну, яка переживає складний час, тоді як рудий Вітьок із своєю чарівною посмішкою уособлює справжніх козаків, які виставляють Батьківщину з лиха.

Недоліками фільму можна вважати використання штампів, які подекуди проскакують, наприклад, хвилювання мами героїні. Олеся Жураківська органічно втілює свою роль, проте її персонаж міг би бути більш розвинутим. Також стандартним видається образ першої матері російського окупанта, але в той же час Ірина Тамім, що грає іншу матір російського солдата, зіграла вражаючу роль, яка викликала бурхливу реакцію аудиторії. Автори вдало збалансували обидві матері, додавши картині глибини та напруження.

Додатковий недолік фільму полягає у зайвій кількості жертв серед позитивних персонажів. Особливо болісно впливає на глядача смерть одного з ключових героїв. Хоча головним завданням стрічки є пошук батьків хлопчика, а також вигнання окупантів з української землі, однак важливою метою героя стає і надання надії глядачеві. Він має стати символом боротьби і продовження опору, а не просто стерти землю від ворогів. Помітно, що так і сталося — ворога було відігнано, але додаткові трагедії тільки відволікали увагу глядача і виводили стрічку на межу мелодрами. Це порушувало первинну мету авторів — наголосити на необхідності міжнародної підтримки для України. Незважаючи на це, фільм варто визнати гідним, адже він утримує увагу глядача до самого фіналу. Заслуговує на повагу мужність авторів, які в тяжких обставинах зуміли створити складне кінематографічне творіння, що має особливе значення у сучасному світі.

У висновку можна відзначити, що фільм "Лишайся онлайн" має як позитивні, так і негативні аспекти. З одного боку, це цікава кінострічка, яка утримує увагу глядача до самого фіналу, має добре прописаних персонажів і насичений сценарій. З іншого боку, недоліком фільму є зайва кількість жертв серед позитивних персонажів, що відводить його від первинної мети й може перетворити на мелодраму. Однак варто відзначити мужність авторів, які в умовах складної ситуації зуміли створити важливе кінематографічне творіння, яке відіграє важливу роль у сучасному світі, акцентуючи увагу на необхідності підтримки України та засудження російської агресії.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

Литвин зазначив, що «першим завданням є, звичайно, протидія дезінформації». Він підкреслив, що інформаційний пункт може стати основою, з якої починається все.

«Якщо люди не розуміють, що відбувається, або якщо партнери не розуміють позицію України, то інші пункти буде складно реалізувати», – сказав Литвин.

У реалізації цього плану братимуть участь ключові структури, такі як Головне управління розвідки (ГУР), Служба зовнішньої розвідки та Служба безпеки України (СБУ). Це свідчить про серйозний підхід уряду до питання дезінформації, яка стала важливою складовою стратегії України у війні.

Останні новини