Олександр Усик визнаний найкращим боксером світу

Із настанням 2026 року для багатьох українців зберігається занепокоєння щодо можливого зростання вартості комунальних послуг. Тема тарифів залишається чутливою, адже безпосередньо впливає на сімейні бюджети в умовах економічної нестабільності. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко окреслив ключові фактори, від яких залежить, чи побачать громадяни вищі суми у своїх платіжках протягом року.

За чинними правилами, з 2022 року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ і теплову енергію для населення на період воєнного стану. Відповідно до базового сценарію, упродовж усього 2026 року ціни на природний газ для побутових споживачів мають залишатися на поточному рівні. Аналогічна ситуація прогнозується і щодо тарифів на опалення, які напряму залежать від вартості газу.

За словами Попенка, принципове рішення про можливе підвищення тарифів уже обговорюється на рівні урядових документів. Однак реалізувати його можуть лише після завершення парламентських і місцевих виборів. Йдеться про період листопада–грудня 2026 року. До цього моменту, на думку експерта, жодна влада не наважиться піти на підвищення комунальних платежів.

Наразі для переважної більшості населення діє фіксований тариф на газ на рівні 7,96 гривні за кубометр. При цьому обговорюється варіант підвищення ціни до рівня, який покриватиме витрати на видобуток газу. Остаточна цифра ще не визначена, але, за оцінками експерта, може йтися в середньому про близько 12 гривень за кубометр.

Вартість опалення безпосередньо залежить від ціни газу. За словами Попенка, газ становить близько 95% собівартості послуг теплокомуненерго. Тому будь-яке підвищення ціни на «блакитне паливо» майже автоматично призведе до зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Якщо нині опалення коштує в середньому 40–50 гривень за квадратний метр, то у разі перегляду тарифів сума може зрости до 70–80 гривень. Водночас остаточного рішення щодо цього питання наразі немає, і підвищення можливе лише після скасування воєнного стану.

Що стосується електроенергії, то вона не підпадає під дію мораторію. Нині тариф для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину і не змінювався з червня 2024 року. За словами Попенка, у 2026 році можливий перегляд ціни на світло, оскільки для цього достатньо окремого рішення уряду. При цьому експерт зазначає, що обговорюється сценарій щорічного підвищення тарифу приблизно на 20% упродовж кількох років, однак поки що це лише розрахунки, а не ухвалені рішення.

Окремо залишається питання тарифів на воду. Наприкінці 2025 року уряд закликав регулятора не підвищувати вартість водопостачання для населення. Попри те, що раніше комісія вже намагалася переглянути тарифи, ці рішення скасовувалися. Нещодавно було підвищено ціну на воду для бізнесу, після чого знову почалися спроби коригування тарифів для населення, але вони знову не були реалізовані.

За словами Попенка, на підвищенні тарифів на воду наполягають водоканали, однак уряд поки займає стриману позицію. Водночас експерт прогнозує, що до кінця 2026 року тариф на воду може зрости, але знову ж таки — лише після завершення воєнного стану та проведення парламентських виборів. Конкретних розрахунків щодо можливого зростання наразі немає.

Таким чином, базовий сценарій для українців у 2026 році передбачає збереження чинних тарифів. Реальне підвищення комунальних платежів можливе лише за умови завершення війни, скасування воєнного стану та після виборчого циклу наприкінці року.

Головною темою дискусії стали пропозиції щодо потенційного підвищення податків. Учасники зустрічі мали можливість обмінятися думками та аргументами стосовно різних аспектів цього складного питання.

Переважну частину зустрічі представники бізнесу зосередили на пропозиціях щодо альтернативних способів поповнення бюджету. Дві особи, які були присутні на зустрічі, зазначили, що обговорення було більше про альтернативні джерела доходів, ніж про податкові зміни.

Серед висловлених пропозицій, які озвучили члени Ради підприємців, були наступні заходи для детінізації економіки:

За словами одного з учасників, які були присутні на зустрічі, бізнесмени не надали конкретних розрахунків щодо того, як запропоновані заходи можуть вплинути на бюджет.

Також обговорювалася можливість скасування програми “українського кешбеку”, яка може обійтися бюджету від 1 до 3 мільярдів гривень у цьому році, залежно від моделі реалізації.

Державні службовці погодилися з необхідністю детінізації, але зазначили, що цей процес не дасть швидких результатів, тоді як фінансування армії потрібно вже зараз.

Хоча підвищення податків виглядає неминучим, питання щодо конкретних заходів залишаються відкритими, і дискусії продовжаться на рівні профільних комітетів. Однією з можливих альтернатив військовому збору розглядається підвищення ПДВ, але остаточні рішення ще не прийняті.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

З них:

– 1,2 млн уже мобілізовані або пішли на фронт добровольцями;

– 2,9 млн проживають на окупованих територіях;

– 1,3 млн виїхали за кордон;

– 600 тисяч заброньовано (невідомо, втім, звідки ця цифра, оскільки раніше були відомості, що в Україні заброньовано від одного до півтора мільйона осіб. Але скільки їх залишилося після нещодавнього аудиту Кабміну, поки неясно. ЗМІ повідомляли про десятки тисяч тих, хто втратив бронь, але офіційно це не підтверджувалося);

– 1,5 млн непридатні до військової служби.

Решту 3,7 млн становлять чоловіки, яких можна мобілізувати. При цьому 900 тисяч із них не зареєстровані в жодних реєстрах.