Онлайн-реєстрація шлюбу: новий цифровий етап у державних послугах України

Під час судового засідання, що стосувалося обрання запобіжного заходу для забудовниці Владислави Молчанової та її бізнес-партнерки, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури навів низку фактів, які свідчать про потенційний ризик впливу підозрюваних на медійний простір і, відповідно, на перебіг кримінального провадження. Прокурор заявив, що у матеріалах слідства є приватні листування, в яких Молчанова нібито обговорювала публікації на одному з відомих новинних ресурсів — сайті «Апостроф.Медіа». За його словами, Молчанова також дала згоду на вихід цих публікацій, що вказує на спроби формувати медійну картину подій на свій розсуд.

Одним із ключових моментів, на які звернув увагу прокурор, став інший діалог, у якому фігурував документ, що, ймовірно, стосувався змін у розслідуванні. За попередніми даними, цей документ міг бути використаний для маніпуляцій, зокрема для впливу на хід слідства чи на публічну думку. Прокурор наголосив, що такі дії підозрюваних можуть значно ускладнити об'єктивне розслідування та призвести до спроби втручання у правосуддя через контроль над інформацією.

САП вважає, що така можливість створює додаткові загрози для об’єктивності розслідування, оскільки медійний вплив може використовуватися для формування суспільного ставлення до справи або тиску на учасників процесу.

Додатковим інформаційним аспектом стали дані аналітичної системи YouControl. Згідно з ними, ТОВ “Апостроф Медіа” має зв’язок із фінансово-промисловою групою “Група родини Владислави Молчанової”. Зокрема, з початку травня 2024 року одним із кінцевих бенефіціарів видання став син бізнесвумен — Іван Молчанов, який отримав 23% статутного капіталу компанії.

Прокурор наголосив, що наведені обставини не є звинуваченням щодо редакційної політики медіа, але вони важливі для оцінки ризиків під час обрання запобіжного заходу. Суд має вирішити, чи можуть ці фактори вплинути на хід розслідування та на можливість стороннього впливу з боку фігурантів справи.

Трагедія розгортається перед очима жителів Чернігова. Керівник ОВА, В’ячеслав Чаус, у відеозверненні неслихано сповістив про страшне лихо: загиблі цивільні, численні поранені. Жахлива реальність затрясла місто. Але й усе це лише вершина айсберга, як стало відомо пізніше. В.о. міського голови Олександр Ломако засвідчив, що кількість загиблих збільшилася, вже відомо про чотирьох. У фоні Чаусового звернення лунали безжалісні сирени поліції і швидкої допомоги, нагадуючи про масштаби трагедії. Точну кількість постраждалих поки не називають, але звідомлення від Чернігівського обласного центру крові про виразну нестачу донорів на тлі «ситуації в місті» створює занепокоєння. Місцеві ЗМІ пишуть про потужні вибухи, які відчули на власній шкірі мешканці міста. Олександр Ломако зазначив, що об’єктами нападу стали соціальні інфраструктурні споруди, а відео, розміщені в телеграм-каналах, показують руйнування житлового району: розбите скло, розірвані зупинки. І коли місто ще не оговтується від першої хвилювань, надвечір місцеві кореспонденти надіслали вісті про вибухи в Одесі. Місцева влада мовчить, не дає пояснень. Раніше застереження про можливу загрозу балістичних ракет звучали у південних, східних та центральних областях, а тепер ці чорні передвістя стали реальністю.

У світлі подій, що відбулися в Чернігові та Одесі, очевидно, що Україна знову стикається з серйозною загрозою з боку Російської Федерації. Агресивні дії, що призвели до жертв серед цивільного населення та руйнувань соціально-економічної інфраструктури, свідчать про необхідність негайного та ефективного реагування з боку українських владних структур. Запит на донорську кров та необхідність надання медичної допомоги постраждалим підкреслює тяжкість ситуації та потребу у гуманітарній допомозі. У цей скрутний момент важливо, щоб українське суспільство та міжнародна спільнота об'єдналися у підтримці України в захисті її територіальної цілісності та безпеки громадян.