Субота, 18 Квітня, 2026

Підозрюваному у спробі підкупу співробітника ДБР Гринкевичу знову зменшили заставу

Важливі новини

В Гостомелі не залишилося жодного працюючого дитячого садочка

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На зустрічі були присутні різні представники місцевої влади, які повідомили, що роботи з відновлення садочка знаходяться на етапі коригування проекту і продовжуються. Проте, на жаль, садочок «Веселка» не зустріне дітей і в 2024 році.

Це викликало занепокоєння серед батьків, адже жоден дошкільний навчальний заклад у Гостомелі не функціонує з моменту деокупації міста. Гостомель був одним з найбільш постраждалих населених пунктів Київщини під час російської агресії у 2022 році. Відтоді батьки постійно звертаються до влади з проханнями про відновлення інфраструктури, зокрема дитячих садочків.

Зібрання батьків стало важливою подією, яка відобразила бездіяльність Гостомельської військової адміністрації, що призвела до зупинки ремонтних робіт. Наближається початок нового навчального року, але перспективи відновлення дошкільних закладів у Гостомелі виглядають невизначеними.

Ця ситуація ставить під питання можливість нормального функціонування освітньої інфраструктури у постраждалому регіоні та потребує термінового вирішення з боку відповідальних органів.

Західні чиновники припускають повернення ядерної зброї Україні для стримування Росії — NYT

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Єдина гарантія безпеки, яку хоче отримати Україна, – це запрошення вступити до НАТО. Але вона не змогла отримати його за президента Байдена, і малоймовірно, що отримає його за президента Трампа.

Таким чином, офіційні особи США і Європи обговорюють стримування як можливу гарантію безпеки для України, наприклад, накопичення звичайних озброєнь, достатніх для нанесення карального удару в разі порушення Росією режиму припинення вогню.

Кілька офіційних осіб навіть припустили, що пан Байден міг би повернути Україні ядерну зброю, яку було вилучено в неї після розпаду Радянського Союзу. Це стало б миттєвим і потужним стримувальним фактором. Але такий крок був би складним і мав би серйозні наслідки»

Ага, ми стрімко втрачаємо людей і території, хоча мали кілька реальних можливостей встановити мир, натомість вперто продовжуємо мріяти про ядерну зиму.

У Києві сварка в магазині ледь не закінчилась вбивством

У Києві поліцейські затримали чоловіка, який під час конфлікту у магазині на вулиці Льва Ревуцького завдав ножового поранення іншому покупцю. Випадок, який міг завершитися вбивством, став приводом для відкриття кримінального провадження. Як повідомили в пресслужбі столичної поліції, конфлікт між двома незнайомими чоловіками почався зі словесної перепалки, яка переросла в бійку. У розпалі суперечки один із […]

The post У Києві сварка в магазині ледь не закінчилась вбивством first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Майнові декларації кандидата на посаду голови Держмитслужби викликали суспільний резонанс

Заступник начальника управління з питань запобігання корупції Державної митної служби Юрій Занік, якого розглядають серед потенційних претендентів на крісло очільника ДМС, опинився під пильною увагою громадськості та експертів через структуру задекларованого майна його родини. Йдеться не лише про значні фінансові обсяги, а й про спосіб оформлення активів, який породжує запитання щодо прозорості та відповідності антикорупційним стандартам.

Згідно з наявними даними, сукупна вартість активів, пов’язаних із сім’єю посадовця, становить щонайменше 7,7 мільйона гривень. Водночас аналітики не виключають, що ця сума може бути більшою з огляду на ринкову вартість нерухомості та можливі додаткові активи. Ключовим моментом є те, що значна частина майна оформлена не на самого Юрія Заніка, а на його близьких родичів.

Матір посадовця у 2019 році придбала будинок із земельною ділянкою під Львовом орієнтовною вартістю близько 88 тисяч доларів. Водночас вона є пенсіонеркою і, за відкритими даними, не мала доходів, які б дозволяли здійснити таку покупку.

У тому ж 2019 році в документах з’являється ще одна особа — Оксана Біляк. Спершу вона вказується як така, що користується квартирою батька, а вже у 2020 році Занік задекларував спільне проживання з нею. Того ж року Біляк придбала будинок площею 247 кв. м вартістю близько 1,2 млн грн. Згодом об’єкт перейшов у спільну власність, однак джерела коштів на його придбання в деклараціях не були чітко пояснені.

У 2023 році родина задекларувала придбання ще однієї земельної ділянки під Львовом площею 324 кв. м. На цій землі передбачено будівництво житлового будинку площею 376 кв. м та господарської споруди. За ринковими оцінками, таке будівництво може обійтися у кілька мільйонів гривень, що означає: задекларована на сьогодні сума майна у 7,7 млн грн, імовірно, не є остаточною.

У сукупності ці факти формують картину, за якої активи концентруються на родичах — батьках-пенсіонерах і близьких особах — без очевидних підтверджених джерел доходів. На цьому тлі особливої уваги набуває те, що Юрій Занік обіймає посаду саме в антикорупційному підрозділі митної служби та претендує на керівну роль у відомстві.

Питання походження коштів, повноти декларування та можливого приховування майна через родичів залишаються відкритими і можуть стати предметом перевірок з боку контролюючих органів.

Заступник керівника екопрокуратури викритий у недостовірному декларуванні

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднило результати повної перевірки декларації Олександра Малєєва — заступника керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора. Виявилося, що він не зазначив у своїй декларації низку суттєвих об’єктів і даних, що може стати підставою для притягнення його до відповідальності. За інформацією НАЗК, Малєєв не вказав квартиру площею 73,4 м², […]

Ігор Гринкевич, один із найбільш згадуваних постачальників Міністерства оборони у гучних розслідуваннях останніх років, залишиться під заставою в 156 мільйонів гривень щонайменше до серпня. Відповідне рішення ухвалив Шевченківський районний суд Києва ще 16 червня.

Гринкевич проходить у справі за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу — йдеться про спробу підкупу службової особи. За версією слідства, бізнесмен пропонував хабар у розмірі пів мільйона доларів США співробітнику ДБР, аби вплинути на хід розслідування.

З моменту відкриття кримінального провадження в 2023 році (№62023000000001135), сума застави, яка була обрана як запобіжний захід, неодноразово переглядалась. Спершу вона перевищувала 300 мільйонів гривень. Згодом її знижували поетапно — до 296 млн, потім до 218 млн, і далі — до 157 млн. Наразі вона становить 156 мільйонів.

Захист Гринкевича системно домагається зменшення суми застави, посилаючись на обставини справи, стан здоров’я та економічну ситуацію. Станом на середину 2025 року адвокатам вдалося знизити заставу майже вдвічі.

Незважаючи на обвинувачення у спробі підкупу правоохоронця, суд поки що не застосував жодного іншого запобіжного заходу, окрім застави. Хоча прокурори неодноразово наполягали на більш жорстких умовах, наприклад, домашньому арешті чи носінні електронного браслета, суд обмежився грошовим забезпеченням.

Ігор Гринкевич фігурує не лише у цій справі. Його ім’я вже звучало у контексті скандалів, пов’язаних із оборонними контрактами. Проте саме справа про спробу підкупу співробітника ДБР стала показовою — як через суми, що фігурують, так і через поступову зміну позиції суду щодо розміру застави.

Наразі слідство триває, а розгляд питання про подальшу долю запобіжного заходу запланований на серпень. Не виключено, що захист знову вимагатиме зниження застави або її заміни на більш м’яку форму. Утім, фінальне слово — за судом.

Останні новини