Оновлення даних через ‘Резерв+’ не гарантує уникнення доставлення на ВЛК

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Українські депутати ініціювали законопроєкт, що передбачає обкладення податком на додану вартість (ПДВ) державних і комунальних ритуальних послуг.

Про це йдеться у законопроєкті № 12189 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування надавачів ритуальних послуг», який зареєстрований в парламенті 8 листопада.

Якщо закон ухвалять, послуги з поховання та ритуальні товари, які надають державні та комунальні підприємства, більше не будуть звільнені від ПДВ, а це, ймовірно, призведе до зростання витрат на поховання.

Проєкт також скасовує можливість надавачам ритуальних послуг користуватися спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що збільшить податковий тиск на компанії в цій сфері.

Ці зміни пропонують разом із законопроєктом, спрямованим на реформування ринку ритуальних послуг і демонополізацію сфери. У пояснювальній записці зазначається, що нововведення допоможуть створити конкурентне середовище, де приватні підприємства зможуть відкривати кладовища, крематорії та колумбарії, а також забезпечать рівні умови для всіх платників податків.

Реформа, за словами авторів документу, має на меті привести сферу поховання у відповідність із вимогами ринкової економіки, однак на практиці вона зробить поховання дорожчим для населення.

Командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, звернувся до народних обранців з нагальною проблемою нестачі особового складу в армії. У своєму виступі перед парламентом він підкреслив, що цей недолік стає критичним для оборонної сили України. Згідно з викладеним ним матеріалом, стратегічне розміщення військ "Хортиця", під його командуванням, стикається з серйозними труднощами через дефіцит в особовому складі, що суттєво скорочує їхні можливості на передовій. Генерал роз’яснив, що зазвичай загони, що мають 8-10 військових, зараз часто обмежуються лише 2-4 бійцями. Це призводить до значного падіння ефективності оборони, особливо враховуючи нові загрози, такі як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він підкреслив, що основне брем’я лягає на механізовані та піхотні підрозділи. За словами командира, з нестачею військовослужбовців у військових частинах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він висловив своє обурення тим, що відповідні бригади повинні обороняти набагато меншу територію, ніж передбачено нормативами. Генерал Содоль закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для Збройних Сил та гарантувати ефективну оборону країни.

Виступ командувача Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковника Юрія Содоля, у парламенті на тлі проблеми недостатнього особового складу в армії виявився надзвичайно важливим. Його промова викликала серйозне обурення та вимогу негайних заходів для вирішення цієї кризової ситуації. Необхідно швидко прийняти конкретні заходи, включаючи законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідними кадрами та зміцнити оборонні можливості країни. Розміщення військ "Хортиця" та інших підрозділів під загрозою через дефіцит в особовому складі, що потребує негайного врегулювання. Збройні Сили України мають вирішальне значення для безпеки країни, тому необхідно докласти всіх зусиль для забезпечення їхньої ефективності та бойової готовності.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Нашим партнерам не однаково. Це (наявність кримінальних справ проти чиновників НБУ – ред.) впливає на атмосферу переговорів, і готовність до будь-якого якісного діалогу,

Він додав, що іноземним партнерам під час переговорів щодо виділення коштів Україні важливо відчувати стабільність Національного банку і наявність гарантійних механізмів. Зокрема, коли є відчуття, що інституцію підтримує влада, переговори просуваються набагато якісніше і ефективніше.

Якщо ж міжнародні партнери розумітимуть, що в Національному банку є плинність кадрів або певна підвішеність через кримінальні справи проти посадовців НБУ, за словами Кулика, вони будуть висувати більш жорсткі вимоги, більш чітко прописані правила, більше робитимуть ставку на зобов’язання, на якісь певні зовнішні гарантійні механізми тощо.

Така ситуація також призводить до того, що міжнародні фінансові установи не хочуть комунікувати напряму із керівниками структурних підрозділів НБУ, а роблять ставку на інституційний діалог.

Це з одного боку знімає особистий, емоційний фактор, як то кажуть, але з іншого боку не дозволяє нам більш ефективно проводити переговори з нашими зовнішніми партнерами в тому числі кредиторами та донорами. Оскільки всі наші запевнення або політичні заяви – вони розглядають як білий шум, а не як результат виконаної політики,

Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у кримінальному провадженні щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Національного банку України Олександром Зимою.

Кримінальна справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані “Конкордом” проти НБУ. У документі йшлося про чотири позови банку “Конкорд” до НБУ, у яких банк вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

Співзасновниця “АТ “АКБ “Конкорд” Олена Сосєдка заявила, що Національний банк України проігнорував пропозиції акціонерів банку “Конкорд” перед його ліквідацією, а потім ще й за вказівкою регулятора їх позбавили права на справедливий суд.

Степан Хмара: життя, боротьба та спадок борця за свободу

Українська політична сцена втратила видатну особистість – Степана Хмару, який відомий своєю багатолітньою боротьбою за ідеали і свободу. У віці 87 років він пішов із життя, залишивши позаду слід своєї невтомної діяльності.

Степан Хмара був відомим дисидентом і антикомуністом, який ніколи не втомлювався у своїй опозиційній діяльності. Його політичний шлях пролягав через радянську диктатуру та незалежну Україну, де він продовжував боротьбу за ідеали свободи та демократії.

Він завжди підтримував оптимістичний погляд на життя, не зупиняючись на своїх зусиллях у боротьбі за краще майбутнє України. Хоча він ніколи не бачив реалізації своїх мрій про кращу країну, йому було важливо залишатися активним і допомагати у будівництві демократичного суспільства.

У своїй діяльності він був редактором та видавцем самиздату, а також активним учасником українського дисидентського руху. Його статті та твори розкривали проблеми репресій та порушень прав людини в радянському суспільстві.

Степан Хмара неодноразово потрапляв під прес, був засуджений та перебував у в'язниці через свою політичну діяльність. Проте, навіть під час ув'язнення він не втрачав віру у перемогу ідеалів свободи та гідності.

Його життєва історія стала символом непохитної вольової відваги та принциповості. Степан Хмара залишиться в пам'яті не лише як політичний діяч, а й як символ боротьби за свободу і справедливість.

Символ боротьби та гідності: життєвий шлях Степана Хмари

У 1990-му році він увійшов у парламент та став активним учасником національної революції разом із іншими націонал-патріотами. Його ім'я звучало разом з авторами Декларації про державний суверенітет України та інших законів, спрямованих на конфіскацію майна Компартії та департизацію державних установ.

Степан Хмара завжди підтримував студентські протести та страйки, борючись за права інтелектуальної молоді та відставку уряду. Його активна участь у голодуваннях та протестних акціях була свідченням непохитної віри у перемогу ідеалів свободи та гідності.

Навіть у віці Хмара залишався вірним своїм переконанням і продовжував активну політичну діяльність, не зупиняючись на досягнутому. Він був яскравим прикладом стійкості та відданості ідеалам, за які він боровся.

Степан Хмара був нагороджений найвищими державними нагородами за свою активну участь у національних рухах та революціях. Його внесок у формування сучасної України важко переоцінити, і його ім'я завжди буде пов'язане з боротьбою за свободу та гідність.

Портрет відданого патріота: політична діяльність Степана Хмари

Степан Хмара, який пройшов складний політичний шлях, відзначався рішучістю та послідовністю у захисті національних інтересів. Він активно боровся проти відмови України від ядерного статусу та виступав проти домінування Росії. Степан Хмара вніс важливий внесок у створення Конституції України та боротьбу за суверенітет країни.

Його гостра критика влади, навіть на тлі подій у Криму та на Донбасі, свідчила про його незламну відданість принципам. Він відверто виступав проти російської агресії та закликав до рішучих заходів, включаючи виведення російських військ з українського території.

Степан Хмара не боявся виражати свої погляди навіть у найважчі часи для країни. Його активна участь у протестах та глибоке переконання у необхідності боротьби за справедливість робили його важливою фігурою на політичній арені України.

Степан Хмара залишиться в історії як відданий патріот і гідний захисник національних інтересів, який відстоював свої переконання навіть у найскладніші моменти для країни.

У висновку можна сказати, що Степан Хмара був видатною постаттю української політики, яка відзначалася великим внеском у боротьбу за національні інтереси та захист суверенітету країни. Він виступав проти будь-яких спроб посягання на незалежність України і активно працював над зміцненням державних засад. Степан Хмара залишиться в пам'яті як символ відданості своїм переконанням та великий патріот, який віддавав усі сили заради майбутнього своєї країни.