Операція ЗСУ в Курській області: Україна тримає позицію при наступі РФ

Ось унікальний розширений текст на українській мові:

Олег Синєгубов, голова Харківської Оперативної військової адміністрації, підкреслив, що російські війська продовжують свої активності в місті Харків, використовуючи його як плацдарм для тренувань з модифікованими боєприпасами. Ця ситуація підкреслює важливість посилення оборони та заходів безпеки на місцевому рівні, а також потребу в міжнародній підтримці для забезпечення безпеки жителів Харкова.

Російські війська, використовуючи Харків як базу для своїх навчань, створюють загрозу не лише місту, а й всій регіоні. За словами Синєгубова, такі дії відображають агресивну воєнну політику Росії та необхідність негайних заходів міжнародного співтовариства для стримування подальших провокацій і загроз мирному населенню.

Цей текст акцентує на загрозу, що створюється російськими військами в Харкові, та вимагає негайних заходів для забезпечення безпеки міста та його мешканців.

“Противник намагається адаптуватися, використовуючи всі доступні ресурси, збережені на їхніх складах, проти мирного цивільного населення. У нас був перший удар по місту Харків минулої неділі, в районі приватної школи. Використаний боєприпас КАБ-250 з крилами і GPS-модулем”, — повідомив глава ОВА.

Він також наголосив, що ці боєприпаси, зокрема УМПБ 30-Д, оцінюються приблизно в $100 тисяч, і намір противника використовувати їх стає все складнішим і дорожчим.

“Наприклад, ракети ‘Калібр’ коштують близько $10 мільйонів. Також С-400 обходяться майже у $2 мільйони, а С-300 — до $500 тисяч за ракету”, — додав він.

Синєгубов зазначив, що останнім часом Харків знову опинився під ворожим обстрілом, зафіксовано більше трьох влучань керованими авіабомбами. Він підкреслив важливість надання Україні сучасних систем ППО, сильної бойової авіації та далекобійної зброї для захисту міста і його околиць.

“Раніше заявили про можливе дозвіл США на відкриття вогню по території РФ уздовж всього кордону там, де ворожі війська намагаються перетнути кордон”, — підкреслили аналітики Інституту вивчення війни.

Малий київський банк «3/4», який у медіа пов’язують із чоловіком народної депутатки від «Слуги народу» Олени Шуляк, став об’єктом уваги правоохоронних органів у зв’язку з підозрами у незаконних валютних операціях. За даними міжнародного детективного бюро Absolution, яке посилається на власні джерела та матеріали слідства, банк фігурує у кримінальному провадженні, відкритому за ч. 2 ст. 200 та ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Слідство встановило, що фінансова установа могла проводити операції, які порушують встановлені державні норми щодо обігу іноземної валюти. Йдеться про значні суми коштів, які, за версією правоохоронців, могли переміщуватися поза офіційним банківським контролем, що створює ризик легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, або ухилення від оподаткування.

За версією слідства, кошти приймалися без належних документів про їх походження та з порушенням процедур фінансового моніторингу. В окремих випадках особи, від імені яких здійснювалися операції, фізично не могли бути присутніми в Києві.

Так, один із фігурантів, за матеріалами справи, 24 травня 2023 року обміняв 19,71 млн грн на 539 тис. доларів США, хоча за даними прикордонної служби перебував за кордоном і повернувся в Україну лише 4 червня. Інший учасник 11 серпня 2022 року обміняв 28,5 млн грн на 760 тис. євро, попри те, що того ж дня лише вранці перетнув кордон у пункті пропуску «Устилуг» і, за оцінкою слідства, фізично не міг дістатися Києва у робочий час. У провадженні зафіксовано ще кілька подібних епізодів.

Слідчі припускають, що проведення таких операцій протягом тривалого часу та в значних обсягах навряд чи могло відбуватися без відома керівництва банку.

Головою правління та єдиним бенефіціарним власником банку «3/4» у державних реєстрах зазначений Вадим Андрійович Іщенко, якого пов’язують із бізнесменом Олександром Шуляком — чоловіком народної депутатки Олени Шуляк, яка до грудня 2025 року очолювала партію «Слуга народу».

Центральний офіс банку розташований у Києві на вул. Кирилівській, 25-27 — у будівлі, що належить ТОВ «Енжіай Груп» Олександра Шуляка. Також повідомляється, що Олександр Шуляк користується автомобілем BMW X6, власником якого є Вадим Іщенко.

У 2017–2022 роках членом спостережної ради банку був фінансовий експерт Ерік Найман. Нині він є засновником інвестиційної компанії HUG’S. Інформації про його можливу причетність до описаних операцій не оприлюднено.

Окремо в публічному просторі раніше поширювалася інформація про можливе переміщення готівкових коштів за кордон у 2022 році, пов’язане з Олександром Шуляком та Олексієм Зарембою, однак офіційних судових рішень з цього приводу не повідомлялося.

Наразі досудове розслідування триває. Остаточну правову оцінку діям фігурантів має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в установленому законом порядку.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З цієї кількості нові автомобілі склали 60%, що незначно більше за 59% у минулому році. Лідером ринку гібридів серед нових легкових авто залишається Toyota RAV-4, кількість зареєстрованих автомобілів якого склала 280 одиниць. Другою найбільш популярною моделлю є Toyota Yaris Cross (79 авто), а третє місце займає Nissan Qashqai з 56 проданими автомобілями.

Серед імпортованих вживаних авто з гібридними силовими установками першість у Kia Niro — 54 одиниці. Друге та третє місця займають Ford Fusion US з 50 автомобілями та Toyota Prius з 49.

У вересні український автопарк також поповнився понад 4,2 тисячами електромобілів на акумуляторних джерелах живлення (BEV). Хоча попит на електромобілі зменшився на 0,2% у порівнянні з вереснем минулого року, ринок гібридів продовжує демонструвати зростання.

Крім того, минулого місяця на українських номерах з’явилося майже 17 тисяч вживаних легкових авто, які були ввезені з-за кордону. Середній вік цих автомобілів становить понад дев’ять років, що вказує на стабільний попит на більш доступні автомобілі.