Основними питаннями позачергової сесії Київради 9-го жовтня стануть “розподіл бюджетів та посад” – джерела

Більшість людей уявляють сон лише як коротку «паузу», під час якої організм зупиняє активність і відновлює сили. Насправді нічний відпочинок — це складний і високорегульований процес, без якого неможливе повноцінне функціонування жодної системи тіла. Під час сну організм проводить детоксикацію, відновлює тканини, стабілізує гормональний фон і підтримує роботу імунної системи. Саме тому недооцінка важливості сну може мати серйозні наслідки для здоров’я.

Наукові дослідження підтверджують, що недосипання та поверхневе ставлення до сну є однією з головних причин хронічної втоми, зниження когнітивних функцій, депресивних станів і розладів концентрації. Крім того, систематичний дефіцит нічного відпочинку підвищує ризик серцево-судинних захворювань, порушень метаболізму та ослаблення імунної відповіді. Під час глибоких фаз сну мозок очищує себе від токсинів, накопичених протягом дня, що є критично важливим для профілактики нейродегенеративних процесів у майбутньому.

Під час нічного відпочинку активується глімфатична система — «сміттєпровід» мозку. Саме вона виводить токсини, зокрема бета-амілоїд, надлишок якого пов’язують з розвитком хвороби Альцгеймера. Якщо людина недосипає, мозок просто не встигає очиститися, і це напряму впливає на когнітивні функції.

У глибокій фазі сну формуються довготривалі спогади, інформація структурується та переноситься з короткочасної пам’яті. У фазі REM мозок «програє» емоції дня, нормалізує реакції на стрес, зменшує надмірні нейронні зв’язки. Саме тому після якісного сну ми мислимо чіткіше, легше навчаємося та реагуємо спокійніше.

До 90% гормону росту виділяється саме під час нічного відпочинку. У дорослих він відповідає за регенерацію тканин, тому спортсмени та люди після операцій одужують швидше, якщо сплять не менше 8–9 годин.

Уві сні регулюються гормони голоду й ситості — лептин і грелін. Недосип порушує баланс і часто веде до переїдання та набору ваги. Також змінюється чутливість до інсуліну, що збільшує ризик діабету 2 типу.

Імунна система працює активніше саме вночі: у цей період виробляється більшість Т-клітин і цитокінів. Доведено, що люди, які сплять менше ніж шість годин, у 4–5 разів частіше хворіють на застуди після контакту з вірусом.

Тиск і частота серцевих скорочень уночі природно зменшуються на 10–20%. Це необхідний «перепочинок» для серцево-судинної системи. Хронічний недосип порушує цей механізм і протягом років збільшує ймовірність гіпертонії, інфарктів та інсультів.

Недостатня кількість сну має не лише видимі наслідки — втому, погіршення концентрації чи дратівливість. Ризики значно глибші:

• після однієї ночі недосипання в мозку накопичується бета-амілоїд — ключовий фактор розвитку хвороби Альцгеймера;• люди, які сплять менше семи годин, частіше страждають на ожиріння;• короткий сон підвищує ризик серцевих нападів на 20%;• порушення сну — один із факторів інсультів;• недосип збільшує ризик травм, аварій та помилок на роботі.

Недостатній сон — це системна проблема, а не дрібниця, яку можна «надолужити кавою».

Фахівці наголошують: якість сну визначають щоденні звички. Найпоширеніші помилки:

• використання смартфонів і ноутбуків перед сном — яскраве світло екрана збиває вироблення мелатоніну;• робочі думки, новини й стреси активізують мозок та заважають засинанню;• кофеїн після обіду зміщує цикл сну на години;• нестача балансу між роботою й особистим життям сприяє підвищеному напруженню.

Дедалі частіше проблеми зі сном виникають у дітей та підлітків, що вже стало приводом для дискусій про зміну часу початку занять у школах.

Потреба у сні залежить від віку:

• немовлята: 12–16 годин;• дошкільнята: 10–13 годин;• діти шкільного віку: 9–12 годин;• підлітки: 8–10 годин;• дорослі: щонайменше 7 годин.

У новонароджених окрема норма не визначена, але зазвичай це 14–17 годин на добу.

Експерти радять орієнтуватися не тільки на стандарти, а й на власне самопочуття. Стабільний режим допомагає тілу визначити ідеальну тривалість відпочинку і підтримувати оптимальну роботу всіх систем.

У сучасних умовах, коли економіка України продовжує адаптуватися до нових реалій, підприємці стикаються з численними можливостями та викликами. Розвиток бізнесу в Україні, як і в будь-якій іншій країні, неможливий без врахування політичної та економічної ситуації. Проте завдяки ряду реформ і підтримці національних програм, сьогодні український ринок відкритий для нових інвестицій і створення конкурентних бізнесів.

Одним із головних аспектів, що допомагає розвитку малого та середнього бізнесу, є покращення законодавчої бази. Україна зробила значні кроки в напрямку спрощення процедур для реєстрації підприємств, зменшення бюрократичних бар'єрів та розвитку електронних послуг. Це дозволяє бізнесменам значно швидше запускати проекти, знижуючи витрати часу та грошей.

У ЦВК підрахували, що проведення парламентських або місцевих виборів може потребувати 4–5 млрд гривень. Перший тур президентських виборів оцінюється у 4–5 млрд гривень, а у разі проведення другого туру загальна сума зросте до 6,5–7 млрд гривень.

Близько 70% усіх витрат, за словами Дубовика, становить оплата праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці розрахунки не включають видатки органів місцевого самоврядування на підготовку приміщень для голосування, облаштування дільниць та матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу. Додатковим чинником зростання витрат може стати розширення мережі виборчих дільниць за кордоном для українців, які перебувають поза межами країни.

З урахуванням усіх складових, включно з витратами на президентські, парламентські та місцеві вибори, загальна сума може сягнути близько 20 млрд гривень.

«Якщо говорити про всі три види виборів і враховувати витрати органів місцевого самоврядування, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна, але реалістична цифра, і вона точно не є меншою», – зазначив заступник голови ЦВК.

Тема можливих виборів в Україні набула міжнародного резонансу після заяви президента США Дональда Трампа, який 9 грудня в інтерв’ю Politico заявив, що в Україні настав час для виборів, та звинуватив державу у браку демократії. Президент України Володимир Зеленський у відповідь неодноразово наголошував на готовності до виборчого процесу, підкреслюючи, що не тримається за президентське крісло.

20 грудня Зеленський також повідомив, що Міністерство закордонних справ України працює над підготовкою інфраструктури для голосування за кордоном, аби громадяни України за межами країни змогли взяти участь у виборах. Водночас президент наголосив, що проведення виборів на тимчасово окупованих Росією територіях є неможливим.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як зазначає український міністр фінансів Сергій Марченко, “тільки сильна економіка може створити сильну армію”. Проте Україна зараз стикається з серйозними проблемами у сфері робочої сили. Бойові дії та мобілізація призвели до того, що армія поглинула значну частину населення, мільйони українців виїхали за кордон, а інші ухиляються від призову, аби уникнути служби на фронті.

Мобілізація має суттєвий вплив на ринок праці. Внаслідок бойових дій та мобілізації багато людей отримують серйозні поранення. Після ампутацій та інших травм відсутність якісного та безоплатного лікування, реабілітаційних програм і соціальної допомоги змушує ветеранів шукати роботу, незважаючи на важкий фізичний стан. На жаль, держава поки що не забезпечила відповідну підтримку для ветеранів-інвалідів, що призводить до їхнього соціального та економічного занепаду.

На державних підприємствах значну частину чоловіків замінили жінки, які працюють і в важкій промисловості. Однак навіть цього не вистачає для забезпечення нормального функціонування економіки. Наприклад, у Павлодарі жінкам вперше дозволили працювати в шахтах через дефіцит робочої сили, хоча це є крайнім заходом від відчаю.

Українські сайти з пошуку роботи фіксують рекордну кількість вакансій, що свідчить про надзвичайно складну ситуацію на ринку праці. Київ розширює мобілізацію для поповнення лав ЗСУ, проте це ще більше ускладнює завдання для підприємств, які страждають від нестачі кадрів.

Влада намагається знайти рішення, наприклад, дозволяючи деяким галузям критичної інфраструктури отримувати “бронь” на частину своїх співробітників. Проте цей процес є надзвичайно бюрократичним і охоплює лише до 50% працівників чоловічої статі. Пропозиції депутатів про фінансову підтримку підприємств для утримання співробітників також викликають суперечки, адже оборона вважається пріоритетом.

Згідно з оцінками економістів, ще одна хвиля мобілізації може стати критичною для економіки України. Низькі податкові відрахування та дефіцит фінансів створюють додаткові труднощі для забезпечення обороноздатності та ефективного функціонування державних органів. Українська економіка, вже потерпаючи від наслідків війни, потребує термінових рішень і підтримки, щоб уникнути подальшого занепаду.