Oxford Economics оприлюднила рейтинг провідних міст світу — серед них є й українські

Ключові елементи військового обліку:

Загибла дитина та щонайменше 35 поранених людей у Харкові. Нічний удар ворога зруйнував підʼїзд багатоповерхівки. Розбір завалів ще триває. Ймовірно, під руїнами ще можуть бути люди. Поліцейські отримали повідомлення про 15-річного хлопця, який не виходить на звʼязок. Задіяні всі необхідні підрозділи для пошуку

З його слів, розгорнуто пункт надання допомоги та прийом заяв до поліції. З постраждалими продовжують працювати психологи ДСНС.

У ніч на 31 жовтня росія вдарила керованою авіабомбою по девʼятиповерхівці в Харкові.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними джерела, Росія значно збільшила обсяги виробництва своїх ракет у кілька разів. Це дозволяє Кремлю активніше застосовувати далекобійні боєприпаси в атаках по українських об’єктах, зокрема, по критичній інфраструктурі та військових цілях. Такі удари вже стали однією з основних тактик російської армії в агресії проти України.

Збільшення виробництва ракет означає, що Росія планує продовжувати кампанію з інтенсивними ракетними обстрілами, намагаючись зламати оборону України та послабити її економіку і енергетичну інфраструктуру.

Крім того, важливим фактором є постачання ракетних систем і боєприпасів від Північної Кореї, яке продовжує активно підтримувати Росію. За даними розвідки, КНДР надає Росії ракети та ракетні системи дальньої та середньої дальності, що дозволяє Кремлю нарощувати потенціал для більш масштабних атак на територію України.

Такі постачання можуть значно підвищити ефективність російських ударів, оскільки ракети з дальністю, що перевищує звичайні боєприпаси, можуть досягати глибших регіонів України та посилювати загрозу для її національної безпеки.

За період повномасштабної війни фінансовий стан голови Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка зазнав помітного та стрімкого зростання. Від часу його призначення на посаду задекларовані активи фактично подвоїлися, а ключовим джерелом збільшення стали державні виплати й зарплати, які Паюк отримував одразу у двох структурах, що працюють у сфері надрокористування.

Згідно з поданими ним деклараціями, уже в 2022 році доходи очільника Держкомісії виглядали доволі значними. У держпідприємстві «Надра України» він отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати, а робота в самій комісії принесла ще приблизно 1,27 мільйона. Разом це сформувало вагому частину річного бюджету родини, яка на той момент уже мала стабільні грошові резерви та низку заощаджень.

У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.