У Києві спалахнув земельний скандал навколо іподрому на вулиці Василя Касіяна

Сучасні наукові дослідження все більше підтверджують важливість харчових звичок для збереження здоров'я та продовження життя. Одним із таких важливих досліджень є робота науковців Орхуського університету (Данія), яка опублікована в журналі Earth. Цей науковий аналіз зосереджено на вивченні зв'язку між дотриманням скандинавських рекомендацій щодо харчування та зниженням ризику ранньої смерті. Виявилось, що правильне харчування не лише знижує ризик розвитку серйозних захворювань, але й значно збільшує тривалість життя.

Доцент Крістіна Дам та аспірантка Анна Бак Мерх протягом кількох років вивчали харчові звички понад 76 тисяч шведів, які почали фіксувати свій раціон і спосіб життя з 1997 року. На основі зібраних даних вчені дійшли висновку, що люди середнього віку, які слідують скандинавським рекомендаціям щодо харчування, значно знижують ризик розвитку серйозних хвороб, таких як серцево-судинні захворювання, діабет та онкологічні недуги.

Окремо вчені відзначають: найбільше скорочення ризику спостерігалось щодо смертності від серцево-судинних захворювань. Це підкреслює важливість харчування для профілактики хвороб серця незалежно від соціально-економічного статусу.

Авторами підкреслено, що ідея скандинавських рекомендацій — не суворі заборони, а баланс. Раціон має бути корисним для здоровʼя людини й водночас менш шкідливим для довкілля: менше тваринництва, більше рослинних продуктів, менше харчових відходів.

Це особливо важливо з огляду на вплив харчової галузі на клімат: за оцінками вчених, виробництво і споживання їжі відповідає приблизно за 30% світових викидів парникових газів. Скандинавські рекомендації враховують цей факт і закликають робити вибір на користь більш екологічних продуктів.

Велика Палата Верховного суду України ухвалила остаточне рішення у резонансній справі за апеляційною скаргою народного депутата та колишнього президента Петра Порошенка до чинного глави держави Володимира Зеленського. Скаргу було залишено без задоволення.

З кінця минулого року Порошенко намагався скасувати Указ президента від 23 січня 2023 року №27 «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану». Цим документом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони, згідно з яким Кабмін мав внести зміни до правил перетинання державного кордону для державних службовців, нардепів, суддів та прокурорів, дозволяючи виїзд лише у службові відрядження.

Порошенко вважає, що указ порушив його конституційне право на вільний виїзд з території України. Проте 1 грудня 2023 року прикордонники не пропустили його у відрядження до Польщі та США для участі в Саміті Міжнародного демократичного союзу. Речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив, що заборона на виїзд була пов’язана з тим, що Верховна Рада скасувала відрядження нардепа.

У своєму позові Порошенко зазначив, що прикордонники керувалися новими змінами, які набрали чинності після видання спірного указу президента.

Верховний суд спочатку повернув позов Порошенка, оскільки він пропустив термін, відведений для оскарження указу Зеленського. Згідно з законом, термін для оскарження становить шість місяців з моменту ухвалення документа, що вичерпався 25 липня 2023 року.

Не погодившись з цим рішенням, Порошенко оскаржив його у Великій палаті Верховного суду. Однак суд дійшов висновку, що указ від 23 січня 2023 року є актом індивідуальної дії, що не зачіпає прав позивача.

«Доводи позивача про те, що хоча указ не прийнятий безпосередньо щодо Петра Порошенка, проте він стосується його прав, свобод, а також встановлених законом гарантій діяльності народних депутатів України, є необґрунтованими», – йдеться у постанові суду.

Суд також підкреслив, що інцидент із забороною виїзду Порошенку в грудні 2023 року не є предметом цього спору. Постанова Великої палати набрала чинності 3 жовтня і оскарженню не підлягає.

Печерський районний суд міста Києва є одним із найбільш відомих та суспільно значущих судових органів столиці. Його діяльність охоплює розгляд кримінальних, цивільних, адміністративних справ, а також клопотань у межах досудового розслідування. Завдяки розташуванню в центральній частині Києва та юрисдикції щодо органів державної влади, цей суд часто опиняється в центрі суспільної уваги.

Суд здійснює правосуддя від імені держави, керуючись Конституцією України та чинним законодавством. Важливою складовою його роботи є забезпечення балансу між правами громадян і публічними інтересами. У провадженні можуть перебувати як резонансні кримінальні справи, пов’язані з посадовими особами, так і звичайні спори між громадянами щодо майна, трудових відносин чи захисту честі та гідності.

Про можливі зловживання стало відомо у 2023 році після викриття судді детективами НАБУ у справі про отримання неправомірної вигоди. Під час слідчих дій у нього було вилучено мобільний телефон із фото та відеоматеріалами з подорожі, а також листування, яке, за версією обвинувачення, стосувалося оформлення документів для виїзду.

Слідство вважало, що суддя міг отримати підроблений наказ про службове відрядження за сприяння адвоката. Крім того, йшлося про отримання заробітної плати за період, коли він фактично не виконував службові обов’язки. Дії кваліфікували як заволодіння коштами шляхом обману, підроблення документів та незаконне переправлення особи через державний кордон.

У лютому 2025 року матеріали справи передали до Печерський районний суд міста Києва для розгляду по суті. Суддею у провадженні була Світлана Шапутько. У травні 2025 року провадження щодо колишнього судді було зупинено у зв’язку з його мобілізацією на військову службу.

У вересні 2025 року суд завершив підготовче засідання щодо адвоката та розпочав розгляд справи. Однак згодом прокурор відмовився підтримувати публічне обвинувачення, подавши відповідну постанову, погоджену із заступником генерального прокурора. У документі зазначено, що досліджені матеріали не підтверджують наявність умислу у діях обвинуваченого, а отже, відсутня суб’єктивна сторона інкримінованих злочинів.

Окремо територіальне управління Державна судова адміністрація України повідомило суд, що як потерпіла сторона не наполягає на продовженні розгляду справи щодо адвоката.

З огляду на відмову обвинувачення підтримувати позицію у суді, провадження було закрито. Рішення може бути оскаржене в установленому законом порядку.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалила рішення про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва Сергія Нагорянського займаній посаді. Підсумки розгляду стали результатом комплексної перевірки, яка охоплювала питання користування службовим житлом, достовірності поданих декларацій, а також професійних стандартів здійснення правосуддя. Виявлені факти та їх сукупність, за оцінкою Комісії, свідчили про системні порушення, що не сумісні зі статусом судді.

Ключовим елементом перевірки стала історія зі службовим житлом. У 2020 році суддя отримав від держави квартиру, призначену для тимчасового користування у зв’язку з виконанням службових обов’язків. Однак майже одразу після цього було розпочато дії, спрямовані на її приватизацію. Такі кроки викликали сумніви щодо правомірності використання державного майна та відповідності поведінки судді принципам доброчесності. Комісія звернула увагу на обставини отримання житла, строки та підстави для подальших дій із ним, а також на пояснення, які надавалися під час перевірки.

Також викрито заниження у деклараціях. У 2017 році син судді придбав земельну ділянку площею 0,1755 га за 85 720 грн, тоді як ринкова ціна для цього району стартує від $467 за сотку, що майже в 2,5 раза вище за фактичну суму покупки.

У 2019 році Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Нагорянського адмінпротокол за несвоєчасне повідомлення про істотні зміни в майновому стані. Йшлося про 725 тис. грн суддівської винагороди. Суддя пояснював затримку тим, що «не звернув увагу на смс», а Печерський суд справу закрив.

Окремо Комісія зазначила сумнівну якість здійснення правосуддя: під час офіційного навчання Нагорянський ухвалив 132 рішення за 11 днів, що ставить під сумнів фактичну участь у процесі.

Дев’ять членів ВККС намагалися підтримати суддю, проте цих голосів виявилося недостатньо. П’ятеро членів проголосували проти визнання його таким, що відповідає посаді.

ВККС вирішила, що житлові схеми, проблеми з декларуванням та питання до якості правосуддя несумісні зі статусом судді. Наступним кроком Комісія внесе подання до Вищої ради правосуддя про звільнення Нагорянського з посади.