Четвер, 16 Липня, 2026

Паливна криза у Севастополі: черги на АЗС та рекордні ціни на пальне

Важливі новини

Поради лікаря, які допоможуть швидше повернутися до робочого ритму після вихідних

Після перерви, відпочинку або свят багато людей відчувають труднощі при поверненні до звичного робочого чи навчального ритму. Відчуття розсіяності, втоми, або навіть стан «туману в голові» — це досить поширене явище, яке, хоч і не є хворобою, все ж свідчить про перевантаження або стрес. Це сигнал від нашого мозку, який потребує відновлення.

Когнітивна втома може трапитися з кожним. Це не свідчить про слабкість чи неспроможність, а радше є знаком, що мозку потрібен відпочинок. Слід сповільнитися, делегувати частину завдань та звернутися по допомогу, якщо вона необхідна. Важливо пам’ятати, що цей стан — тимчасовий.

Чітка рутина зменшує навантаження на пам’ять. Варто сформувати ранкові та вечірні звички — підготувати одяг, скласти план на день, подбати про сніданок. Це позбавить мозок від необхідності постійно приймати дрібні рішення.

Переповнений графік без відпочинку тільки погіршує «туман у голові». Короткі паузи на 5–10 хвилин допоможуть відновитися: можна розім’ятися, випити чаю або просто вийти на свіже повітря. Такі паузи дають мозку час перезавантажитися.

Намагання тримати в голові всі завдання часто призводить до хаосу. Календарі, списки справ і нагадування звільняють пам’ять від зайвого навантаження. Регулярні завдання краще автоматизувати — наприклад, заздалегідь планувати оплату рахунків чи встановлювати нагадування про щотижневі справи.

Дотримуючись цих простих рекомендацій, можна зменшити прояви «туману в голові» і швидше відновити продуктивність.

ПриватБанк блокує картки “Нацкешбеку”: як клієнтам розблокувати кошти

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Про це повідомляється на порталі “Мінфін”.

Державний “ПриватБанк” почав блокувати віртуальні картки “Нацкешбеку”, оформлені для участі в програмі “Зимова єПідтримка”, через виконавчі провадження. Одна з клієнтських скарг стосується ситуації, коли банк заблокував не лише віртуальну картку, а й інші рахунки клієнта.

Клієнт розповів, що відкрив картку “Нацкешбеку” для отримання 1 тисячі гривень фінансової допомоги, проте банк заблокував її, посилаючись на арешт через заборгованість, яку чоловік вважає безпідставною. Він також звинуватив банк у недобросовісності.

Скарга клієнта на ПриватБанк. Джерело: Мінфін

ПриватБанк відреагував на скарги, заявивши, що діє в межах законодавства та виконує вимоги щодо арешту коштів на підставі листів від виконавчої служби.

“Це означає, що у вас є заборгованість перед виконавчою службою. Зв’яжіться з виконавцем для вирішення цього питання,” — пояснили в банку.

В установі зазначили, що обмеження можуть бути зняті лише після отримання відповідного повідомлення про зняття арешту. За процедурою, банк має розблокувати рахунок протягом 3–10 днів після надходження документів.

Для зняття арешту клієнтам необхідно:

ПриватБанк нагадує, що керується постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, яка регламентує порядок виконання вимог виконавчих служб.

ДБР затримало керівництво виправної колонії за катування ув’язнених

Державне бюро розслідувань спільно з Офісом генпрокурора викрило та затримало керівництво однієї з виправних колоній у Харківській області. П’ятьох посадовців підозрюють у систематичних знущаннях та катуванні ув’язнених. За даними слідства, адміністрація установи примушувала в’язнів до безоплатної та понаднормової праці, супроводжуючи це приниженнями та погрозами. Для тиску на людей застосовували психологічні методи та залякування. «Крім того, […]

Медведєв попередив Європу про нові атаки дронів

Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки Росії та колишній...

Новий скандал із Денисом Пащенко: як чернігівський бізнесмен вів незаконні справи на міжнародному рівні

Нещодавно в мережі з’явилися нові відео та аудіозаписи, на яких людина, схожа на чернігівського бізнесмена Дениса Пащенка, обговорює із іноземними співрозмовниками схеми переправлення наркотичних речовин через Україну до Європи. У цих записах чоловік відкрито розповідає про «домовленості на високому рівні», хизується зв’язками з політичними елітами різних країн, що повинні створити враження його недоторканності.

Для більшості, хто слідкував за його діяльністю, це не стало справжнім шоком, адже біографія Пащенка завжди була переплетена з сумнівними справами. Його кримінальний шлях почався ще в 2004 році, коли в Україні він був засуджений за тяжкі злочини. Проте це не стало перепоною для його подальшого розвитку у бізнесі, що згодом, як виявилося, не обмежувалося лише легальними сферами.

Гучна слава прийшла після викрадення у Домініканській Республіці екс-мера Херсона Володимира Сальдо. Хоч і сам Сальдо зрадник України, але саме ця справа зробила Пащенко відомим у міжнародних базах. У 2017 році його оголосили у національний розшук, а вже наступного року — у міжнародний.

У 2019-му його затримали у Швейцарії, восени екстрадували до України. Здавалося, історія закінчилася: людину з таким бекґраундом чекала реальна тюрма. Але система знову дала збій.

Замість тримання під вартою суддя відпустив його під особисте зобов’язання. Коли він намагався вилетіти з країни всупереч забороні, його зупинили прикордонники. Та й після цього отримав лише нічний домашній арешт. Так фігурант міжнародного розшуку, людина з кримінальним минулим, знову опинився на волі.

Паралельно він не полишав свого «бізнесу» — уміння обіцяти. З джерел нам стало відомо, що за гроші Пащенко обіцяв вирішити будь-які проблеми: знайти контакти, домовитися з суддями чи чиновниками, допомогти у «чутливих справах». Люди платили, але нічого не отримували. Це була його улюблена схема: взяти гроші, не виконати обіцянки й лишити співрозмовника ні з чим.

У 2014-му слідчі відкрили провадження щодо ухилення від сплати податків, і предметом розслідування стали не абстрактні «фірми-прокладки», а конкретні структури, які роками утворювали навколо Пащенка мережу для грошових і товарних маніпуляцій. Приватна фірма «ОПТІМА» (ЄДРПОУ 31221145) і ТОВ «ПАРІЛАЙН» (ЄДРПОУ 33172257) опинилися в епіцентрі справи: слідство стверджувало, що частину реалізації продукції просто не вносили в бухгалтерію, створюючи «чорні» надходження і залишаючи державу без податків.

Ця технологія — приховати реальний товарообіг на папері й отримати доступ до готівки поза контролем — виявилася надзвичайно ефективною. З часом до неї додалися борги перед банками та судові спори: підприємства Пащенка накопичували заборгованість, і ПУМБ змушений був вести претензійно-позовну роботу, щоб повернути кошти. Для зовнішнього спостерігача це виглядало як класичний бізнес-конфлікт; для того, хто знає схеми — як наступний крок у відпрацьованій процедурі: взяти гроші, не показати продажі, перекласти ризики на підставні рахунки.

Саме ці «репетиції» стали тими інструментами, які сьогодні можна використати для значно небезпечніших операцій. Компанія з імпортно-експортною специфікою, відпрацьована практика фіктивних або непоказаних угод, наявність юридичних документів і рахунків — усе це дає можливість оформлювати вантажі й змінювати їхню класифікацію на папері.

Але тепер стає зрозуміло, що масштаби шахрайства змінилися. Мова вже не про локальні афери, а про наркотрафік через Україну до Європейського Союзу. Пащенко розповідає про використання дипломатичних каналів, переконує партнерів у наявності політичного прикриття, демонструє міжнародні контакти — від Швейцарії до Еквадору. Це не приватна авантюра. Це спроба зробити Україну транзитною зоною для наркотичних речовин.

У схемах Пащенка особливу роль відіграють іноземні контакти. Це не випадкові знайомі з візиток, а люди, чиї імена створюють враження серйозності та глобальності.

У записах, що потрапили у відкритий доступ, згадується швейцарський політик Стефан Бруннер (Stefan Brunner). Його участь створює враження солідності та міжнародної легітимності. Присутність представника зі Швейцарії додає схемам Пащенка відтінку «респектабельності», адже ця країна асоціюється зі стабільністю, фінансовою надійністю та нейтральністю. Саме на такі асоціації і робить ставку бізнесмен, використовуючи Бруннера як «вітрину», що дозволяє прикривати тіньові домовленості. З відео стає чітко зрозуміло, що Бруннер погодився допомагати Пащенку з легітимізацією наркотичний речовин на території ЄС.

Інший фігурант у мережі контактів Пащенка — еквадорський політик Болівар Арміхос Веласко, що декілька разів балотувався на пост президента Еквадору. Він також був причетний до низки корупційних скандалів на своїй батьківщині. Його ім’я виникає там, де мова йде про маршрути з Латинської Америки, регіону, добре відомого як джерело наркотрафіку. Присутність еквадорця у схемі не виглядає випадковою: це додає версії Пащенка ваги в очах потенційних партнерів. Для нього Арміхос Веласко — це «доказ» доступу до джерела, що робить пропозицію українського бізнесмена більш переконливою і реалістичною. І з тих же відео ми можемо зрозуміти, що Болівар Арміхос Веласко також погодився допомогти у поставках наркотичних речовин до України, після чого товар буде реалізовано на території Європейського Союзу.

Але будь-яка схема потребує прикриття. Дружина бізнесмена, Алла Олександрівна (у різних документах також фігурує як Гулбіс або Василенко), формально є власницею ресторану «Ля Опера бар» в центрі Чернігова. Саме на неї оформлений бізнес, який у звичайному місті мав би бути просто закладом харчування, але в історії Пащенка стає частиною прикриття.

Ресторан із готівковою виручкою і контрактами на постачання — зручний майданчик для того, аби легалізувати доходи, джерело яких викликає запитання. Алла — не випадкова фігура, а ключовий елемент у тіньовій архітектурі чоловіка: її ім’я в реєстрах дозволяє йому залишатися в тіні, тоді як бізнес продовжує працювати.

Інший фасад — благодійний фонд «Місія солідарності». На папері — гуманітарні ініціативи, на ділі — ідеальний канал для міжнародних переказів. Що цікаво, серед його співзасновників — той самий швейцарський політик Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес Байрон із Еквадору. Скоріш за все саме через цей фонд переказуються гроші за послуги партнерам. Там, де мали б іти гроші на допомогу, ймовірно йдуть транзитом кримінальні надходження.

Якщо ресторан у Чернігові виконує роль локальної каси, то фонд із закордонними співзасновниками — це вже «міжнародний шлюз». Під виглядом гуманітарних вантажів через кордон можуть проходити будь-які товари. У мирний час це можуть бути одяг, продукти чи ліки, під час війни — генератори, медикаменти, амуніція. І саме в такому потоці легко «заховати» щось інше. Ніхто не буде ретельно перевіряти коробки з наліпкою «допомога», тим паче коли документи підписані міжнародними партнерами.

Тому ймовірність того, що фонд може бути використаний не лише для фінансових операцій, а й для фізичного транзиту наркотичних речовин під прикриттям гуманітарних поставок, виглядає цілком реальною. Для Пащенка це подвійна вигода: гроші заходять офіційно, вантажі перетинають кордон без зайвих запитань, а зовні все виглядає як прояв солідарності й турботи.

Пащенко вже був у міжнародному розшуку, і тепер знову опиняється у центрі скандалу. Якщо записи підтвердяться — маємо справу з мережою, що використовує ресторан і фонд як прикриття для транзиту наркотиків. Влада має дати публічні пояснення і почати розслідування.

Ситуація з постачанням пального в окупованому Севастополі різко погіршилася, викликавши дефіцит бензину та утворення значних черг на автозаправних станціях. В окремих випадках вартість деяких марок пального вперше перевищила 100 рублів за літр, що свідчить про гострі проблеми в містечку. З наявними запасами пального відбулися серйозні перебої, що супроводжуються адміністративними обмеженнями та зростанням панічного попиту серед населення.

Російські телеграм-канали і представники окупаційної адміністрації повідомляють про те, що з вечора 21 травня в більшості АЗС відзначається нестача бензину, а на окремих станціях почали з’являтися прочерки замість цінників або повідомлення про тимчасову відсутність пального. У зв'язку з цим, окупаційна влада вирішила ввести обмеження на продаж бензину — не більше 20 літрів на одну людину або автомобіль, що було оголошено заступником "голови" Севастополя Павлом Ієном. Він пояснив це рішення необхідністю контролювати ажіотажний попит, в той час як сам факт існування логістичних труднощів залишився без уточнень.

У станціях, що належать мережам "АТАН" та "ТЕС", ситуація є особливо критичною. Свідки повідомляють про черги з десятків автомобілів, а деякі АЗС змушені тимчасово призупиняти продаж окремих марок пального. У соціальних мережах з'являються тривожні повідомлення про різке зростання цін та нестачу базових видів бензину.

Попри намагання окупаційного керівника Севастополя Михайла Развожаєва заспокоїти місцевих жителів, заявляючи про наявність бензину марок АІ-92, АІ-95 та дизельного пального в місті, ситуація не покращилась. Він визнав, що дизель реалізується переважно за талонами, а нові постачання очікуються в найближчий час. Проте, фактичний дефіцит пального на заправках продовжує зберігатися.

Місцеві жителі зазначають, що ситуація швидко погіршилася: ще кілька днів тому паливо було доступне без суттєвих обмежень, але незабаром почалися перебої, які переросли у системний дефіцит. Водії намагаються заправитися "про запас", що ще більше ускладнює ситуацію.

Російські джерела вказують на те, що криза в постачанні пального має системний характер, пов'язану з проблемами в логістиці та перебоями в роботі нафтопереробної інфраструктури. Останнім часом в різних регіонах Росії відзначаються атаки на об'єкти нафтопереробки, що негативно впливає на виробництво пального.

Зокрема, в середині травня українські війська завдали удару по нафтопереробному заводу "Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез", що призвело до часткової зупинки його роботи. Пожежа на Сизранському нафтоперобному заводі, викликана атакою безпілотників, також погіршила ситуацію, адже це підприємство є важливим постачальником нафтопродуктів.

Експерти зазначають, що одночасні проблеми на кількох великих НПЗ ускладнюють швидку адаптацію ринку, оскільки резервні потужності не завжди здатні ліквідувати втрати. Це може призвести до подальших регіональних криз постачання, як це відбувається зараз у Криму та Севастополі.

У контексті цієї кризи введені обмеження на продаж пального розглядаються як вимушений крок для запобігання виснаженню запасів. Проте аналітики попереджають, що такі адміністративні заходи лише відстрочують рішення структурних проблем постачання. Таким чином, ситуація у Севастополі відображає загальну нестабільність російського паливного ринку, яка може погіршитися у разі затримки нових поставок чи нових перебоїв.

Останні новини