Четвер, 16 Липня, 2026

Сергій Корецький: від охоронця до прем’єр-міністра України?

Важливі новини

Зростаючі ризики втягнення Білорусі у війну: Україна звернулася до ООН

Українська сторона висловила серйозну стурбованість з приводу можливого поглиблення...

Львівський суд виніс вирок «вуличній братві», яка вимагала гроши у підприємців

У Личаківському районному суді Львова завершився розгляд справи щодо шістьох чоловіків, які називали себе «вуличною братвою» та вимагали гроші у підприємців на території львівського «Радіоринку». Вирок суд виніс наприкінці червня, звернув на нього увагу проєкт «Судовий репортер». Група з шести осіб — Андрій Сало, Андрій Муранець, Роман Читайло, Михайло Рудка, Данило та Микола Антощаки — […]

Зростання смертності на дорогах України: трагедії та шляхи вирішення проблеми

Офіційна статистика за дев'ять місяців 2025 року вказує на тривожне зростання смертності на дорогах України. За період з січня по вересень загинула 1 968 осіб, що на 2,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це під час офіційного брифінгу повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Згідно з даними, за той самий період на українських дорогах сталося 16 423 дорожньо-транспортні пригоди з постраждалими, внаслідок яких понад 20 тисяч людей отримали травми та поранення різного ступеня тяжкості.

Основною причиною цієї негативної динаміки, на думку правоохоронців, є порушення правил дорожнього руху, зокрема перевищення швидкості, що є однією з головних причин аварій з фатальними наслідками. Крім того, велика частина ДТП трапляється через неуважність водіїв, недотримання дистанції та порушення правил обгону.

Упродовж року приладами TruCAM зафіксували майже 500 тисяч випадків перевищення швидкості. Автоматичні камери зафіксували близько 3 мільйонів порушень, а всього по країні винесено приблизно 3,5 мільйона постанов за порушення ПДР. За словами Білошицького, саме масове виявлення порушень камерами зумовлює як зростання адміністративних стягнень, так і необхідність системних змін у підходах до безпеки дорожнього руху.

Верховна Рада вже зареєструвала законопроєкт №13314, який пропонує істотне посилення відповідальності водіїв за перевищення швидкості. Зокрема, документ передбачає скасування нинішнього допуску на перевищення «менше ніж 20 км/год» і вводить нову шкалу штрафів: за перевищення понад 10 км/год — 340 грн; понад 20 км/год — 680 грн; понад 30 км/год — 1 360 грн; понад 40 км/год — 1 700 грн; понад 60 км/год — 2 720 грн; понад 80 км/год — 3 400 грн. Окремим положенням законопроєкт передбачає позбавлення водійських прав на термін від 6 до 12 місяців у разі створення аварійної ситуації через перевищення швидкості.

Представники патрульної поліції наголошують, що такі зміни мають на меті підвищити ефективність превентивних заходів і зменшити кількість летальних випадків. Водночас у відомстві визнають: для довгострокового зниження смертності потрібні комплексні заходи, включно з оновленням дорожньої інфраструктури, профілактичною роботою з водіями й модернізацією систем фіксації.

Окремо Білошицький спростував інформацію, яка раніше ширилася в мережі, щодо нібито штрафів, які камери виписують за відсутність автоцивілки. Він пояснив, що наразі немає законодавчих підстав для автоматичного стягнення штрафів камерами за відсутність полісу «автоцивілки», і такі повідомлення є хибними.

Зростання тарифів у мобільного оператора lifecell

З 2 квітня український оператор мобільного зв’язку lifecell планує...

26 грудня: день жіночої турботи та традицій в Україні

26 грудня має особливе значення для жіночої частини суспільства, адже цей день поєднує в собі міжнародні ініціативи, церковні традиції та народні вірування, що здавна асоціюються з турботою про жінок і дітей. Це свято, хоча і не має офіційного державного статусу в Україні, відзначається в різних культурах як день, коли акцентується увага на ролі жінок у суспільстві та їхніх важливих функціях в родині.

Історично цей день пов’язується з християнськими традиціями. В церковному календарі 26 грудня відзначається день святого Стефана, першим мучеником, що також є важливим для християнської спільноти. Цей день вважається добрим для молитви за мир у родині, за здоров’я жінок та дітей. Крім того, у багатьох країнах цього дня згадують святого Стефана як покровителя доброчинців і захисника слабких, що додатково підсилює акцент на милосердя та турботу.

У світі 26 грудня проходить під знаком добрих справ. Саме на цю дату припадає Міжнародний день подарунків, який заохочує дарувати увагу і презенти без приводу — друзям, знайомим або тим, хто цього потребує. Також цього дня відзначають День листів подяки, День карамельної тростини, День скаржників, День круп’є та День афроамериканської культури. Крім того, 26 грудня народилися відомі у світі постаті, серед яких поет Томас Грей, математик Чарльз Беббідж, письменник Генрі Міллер, актор і музикант Джаред Лето.

Згідно з новоцерковним календарем, 26 грудня віряни відзначають Собор Пресвятої Богородиці. Цього дня християни звертаються з молитвами до Діви Марії, просячи про сімейне щастя, достаток і здоров’я дітей. Раніше за старим стилем цього дня вшановували кількох християнських мучеників, зокрема Євгенія, Ореста, Мардарія та Євстратія.

Народні традиції також надають цій даті особливого значення. З давніх-давен вважалося, що погода 26 грудня визначає характер січня. Похолодання обіцяло пізню й холодну весну, веселе щебетання синиць віщувало відлигу, а сороки, що риються в траві, — теплий Новий рік. День уважався сприятливим для жінок: у давнину було заведено молитися Богородиці, вшановувати породіль і повитух, дякуючи їм за народження дітей. Їм приносили пироги й вареники як знак поваги. Також існував звичай у цей день вперше стригти немовлят, вірячи, що це зміцнить їхнє здоров’я.

Разом із добрими звичаями існували й заборони. Жінкам не радили важко працювати, носити брудний одяг або користуватися посудом із тріщинами. Чоловікам, за повір’ями, не варто було відмовляти у проханнях вагітним. Крім того, день вважався невдалим для риболовлі.

На тлі анонсованого Володимиром Зеленським перезавантаження Кабінету Міністрів, Сергій Корецький, голова правління НАК «Нафтогаз України», став одним із найвірогідніших кандидатів на посаду нового прем'єра. За інформацією західних та українських ЗМІ, його прізвище розглядається як одне з провідних у кадровій гонці, хоча остаточне рішення президента та подання кандидатури до Верховної Ради ще не відбулося.

Корецький має значний досвід у паливно-енергетичному секторі, починаючи свою кар'єру з низових позицій у приватних компаніях і зрештою очоливши провідні державні компанії, такі як «Укрнафта» та «Укртатнафта». Якщо його призначать прем'єром, це свідчитиме про наміри Банкової обрати технократичного лідера з досвідом управління великими підприємствами. Проте, обов'язки на цій посаді охоплюють значно ширшу сферу, включаючи оборону, фінанси, соціальну політику, відновлення, євроінтеграцію та підготовку до зими.

Зеленський наголосив на необхідності урядового оновлення в контексті нової політичної стратегії, зокрема під час окремих зустрічей з Корецьким, де вони обговорювали плани для зміцнення стійкості України. Після цих розмов відзначається активне обговорення кандидатури Корецького, і деякі джерела вважають його основним претендентом на місце прем'єра.

Сергій Корецький народився в Луцьку і здобув освіту в галузі машинобудування, бізнес-економіки та видобутку нафти і газу. Його кар'єра в паливному бізнесі почалася в кінці 1990-х в групі Continuum, де він швидко просунувся до керівних позицій. Зокрема, під його керівництвом мережа АЗС WOG значно розширилася.

У 2018 році, після звільнення з WOG, Корецький заснував бренд Idealist Coffee Co. та став співзасновником швейцарського енерготрейдера Centurion Group SA. Перевагою його кандидатури є практичний досвід управління великими структурами, але критики зауважують на потенційних конфліктах інтересів через тривалу роботу в паливному бізнесі.

У вересні 2022 року Корецький очолив «Укрнафту» та «Укртатнафту», зокрема в умовах війни, коли було потрібно відновити контроль над фінансами та виробництвом. Його підходи до управління, включаючи відмову від непрозорих схем, сприяли покращенню фінансових показників компанії.

З квітня 2023 року Корецький очолює «Нафтогаз», де його завданням стало збільшення видобутку газу та підготовка до опалювального сезону. Хоча прибутковість компанії зменшилася, це пов'язано з підвищенням витрат в умовах війни, коли «Нафтогаз» виконує важливі соціальні функції.

У разі його призначення прем'єром, Корецький стане першим урядовцем з таким технічним бекграундом, що може задовольнити запити на технократичне управління з боку Зеленського. Проте обмежений досвід роботи в державних структурах та необхідність швидкого налагодження зв'язків з парламентом залишають відкритими питання щодо його здатності впоратися з новими викликами на посаді.

Паралельно з Корецьким, у розгляді інших кандидатів на посаду прем'єра фігурують Денис Шмигаль, Михайло Федоров та Ігор Терехов. Остаточне рішення про нового прем'єра ще не ухвалено, і наразі Корецький залишається одним із головних кандидатів, чия кар'єра зазнала значних змін на фоні актуальних викликів для країни.

Останні новини