Субота, 18 Квітня, 2026

Пам’ять про Героя: Павло Петриченко – Незламний Воїн 59 ОМБр, Що Поклав Життя на Олтар Боротьби проти Російської Агресії

Важливі новини

Дмитро Коляденко розкритикував мовчання відомих артистів під час війни

Український хореограф і телевізійний шоумен Дмитро Коляденко різко висловився щодо трьох популярних діячів шоу-бізнесу — Олега Винника, Потапа (Олексія Потапенка) та Влада Ями. Артист обурений тим, що ці публічні особи, маючи значну аудиторію та вплив на суспільство, уникають чіткої позиції стосовно війни в Україні. Коляденко наголосив, що під час, коли країна переживає найтяжчі випробування, мовчання знаменитостей сприймається як байдужість, а подекуди — як відверта зрада.

На думку шоумена, популярність і любов глядачів зобов’язують кожного відомого українця відкрито підтримувати народ і армію, адже слово митця має величезну силу. Коляденко зізнався, що не зміг би потиснути руку тим, хто не висловлює свою громадянську позицію, бо вважає це проявом неповаги до всіх, хто боронить країну.

Шоумен вважає, що відомі виконавці і публічні обличчя мали би активніше говорити про війну Росії проти України та впливати на свою аудиторію, замість того, щоб «робити вигляд, ніби нічого не відбувається». Він додав, що українці з часом справді можуть пробачити багатьох артистів, які виїхали за кордон, але особисто він цього не забуде: «Українці добрі, вони щирі, вони можуть забути. Але я нагадаю», — сказав Коляденко.

Де зараз перебувають артисти, яких згадав Коляденко• Олег Винник після початку повномасштабного вторгнення виїхав до Німеччини. Сам співак заявляв, що перетнув кордон легально, оскільки має статус резидента цієї країни.• Потап після 24 лютого 2022 року різко втратив підтримку частини української аудиторії. Він виступає за кордоном під проєктом Slavic Balagan, розвиває бізнес поза Україною та час від часу приїжджає додому, але навколо нього постійно спливають гучні скандали. • Танцівник і телевізійний шоумен Влад Яма разом із дружиною та сином залишив Україну ще 24 лютого 2022 року. Родина живе у США, зокрема у Маямі. Він регулярно з’являється у соцмережах із роликами з відпочинку та вечірок, що неодноразово викликало хвилю критики серед українців.

Коляденко критикує не лише сам факт від’їзду артистів за кордон після початку повномасштабної війни, а насамперед мовчання або дуже обмежені публічні позиції щодо російської агресії. На уточнення ведучої, що Потап іноді висловлювався про війну, Коляденко відмахнувся: «Та що він сказав? Це він сказав через три роки?» — і повторив, що не поважає нікого з трьох.

Прогноз погоди в Україні на найближчі дні

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Прогноз на 27-28 листопада:

27 листопада в більшості областей країни опадів не очікується. Однак на сході, зокрема в Луганській та Донецькій областях, а також у Криму, синоптики прогнозують невеликі дощі та мокрий сніг. Водночас на дорогах західних, північних та Вінницької областей можливе утворення ожеледиці, що може ускладнити рух транспорту.

Температура повітря вночі опуститься до -2°…-8°, а на заході та південному сході країни буде близько 0°. Вдень температура коливатиметься від 3° морозу до 3° тепла, а в західних областях, на Одещині та в Криму стовпчики термометрів покажуть +1°…+7°.

28 листопада також буде без істотних опадів, за винятком заходу країни, де синоптики прогнозують дощ, а в Карпатах — мокрий сніг. Температура вночі варіюватиметься від 2° тепла до 4° морозу, вдень — 0°…+6°.

Упродовж 27-28 листопада у більшості регіонів України, окрім сходу та південного сходу, місцями може спостерігатися туман, що також може ускладнити видимість на дорогах.

Поради для водіїв: Через очікувану ожеледицю на дорогах, а також тумани та мокрий сніг, синоптики рекомендують водіям бути обережними та скоригувати швидкість руху для забезпечення безпеки.

Що робити, якщо заблокували пенсійну картку: поради юристів

В умовах воєнного стану українські пенсіонери ризикують зіткнутися з блокуванням своїх банківських рахунків. Причиною може стати заборгованість за комунальні послуги. Як пояснюють юристи, виконавча служба має право накладати арешт на рахунки боржників, навіть якщо на них надходить пенсія, субсидії чи інші соціальні виплати. Закон прямо не забороняє таких дій під час війни. Важливо уважно стежити […]

Офтальмологічні критерії придатності до служби: що варто знати кожній родині

У період активної мобілізації тема придатності до служби за станом здоров’я стає надзвичайно важливою для багатьох українських родин. Міністерство оборони визначило чіткі медичні критерії, які регламентують, хто може бути призваний, а хто отримує відстрочку чи непридатність. Наказ №402 містить детальний перелік офтальмологічних діагнозів, що є безумовною підставою для непридатності до військової служби, акцентуючи увагу на серйозних порушеннях зору, що обмежують можливість бачити або координувати рух очей.

До таких станів належать, зокрема, повна або значна втрата зору на одному або обох оках, тяжкі форми косоокості, що унеможливлюють бінокулярне бачення, а також складні патології сітківки або кришталика, які значно знижують здатність до орієнтації в просторі. У наказі окремо зазначено хронічні офтальмологічні захворювання, що потребують регулярного лікування та можуть прогресувати, створюючи ризик для безпечного виконання військових завдань.

– глибокі анатомічні зміни повік, орбіти чи кон’юнктиви, що впливають на зорову функцію;– прогресуючі ураження рогівки, склери, райдужки, кришталика та судинної оболонки;– важкі помутніння та рубцеві зміни, які стабільно знижують гостроту зору.

Окремі діагнози одразу ставлять крапку у питанні придатності. Будь-який розрив чи відшарування сітківки — незалежно від причини — автоматично означає непридатність. Так само і глаукома на будь-якій стадії.Не підлягають службі й ті, хто має тяжкі порушення склоподібного тіла, ураження очного яблука, неврит зорового нерва або паралічі очних м’язів, що викликають постійне двоїння.

Наказ також враховує низку інших патологій. Непридатними визнають людей зі:

– зрощенням повік;– тяжким рубцюванням після виразкового блефариту;– хронічною трахомою;– серйозними порушеннями слізних шляхів, що не піддаються лікуванню.

До переліку входить і птоз — опущення повіка. Якщо повіка закриває понад половину зіниці на одному оці або понад третину — на обох, і це неможливо компенсувати, людину не можуть визнати придатною.

Закон визначає й конкретні значення діоптрій, за яких служба неможлива:

– короткозорість або далекозорість від 12 діоптрій і більше;– астигматизм понад 6 діоптрій.

Проблемою стає і низька гострота зору:

– 0,2 і менше на обох очах;– нижче 0,1 — на одному;– або повна сліпота.

Якщо одне око не бачить або його немає зовсім, інше повинно мати гостроту не вище 0,3 — інакше призовника визнають непридатним.

Критичними також вважаються:

– спадкові дегенерації сітківки;– кератоконус III–IV ступеня на обох очах;– тяжкі ускладнення після кератопластики чи кератопротезування;– значні втрати периферичного зору, зокрема геміанопсія;– атрофія зорових нервів, підтверджена дослідженнями.

Наказ №402 залишається базовим документом, який визначає придатність до служби за офтальмологічними показниками. Він чітко окреслює, коли особа може бути мобілізована, а коли — ні, усуваючи простір для маніпуляцій та суб’єктивних рішень.

Доказова добрачність: Роберт Амстердам презентує звіт про напади на УПЦ та її духовенство

Адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, у відеозверненні розкрив вражаючі деталі свого звіту, який охоплює понад 250 сторінок доказів нападів на УПЦ, на її святині та духовенство. Він виступив проти законопроекту 8371, який, на його думку, є проявом мови ненависті та може сприяти поділу українського суспільства. Амстердам закликав уряд припинити подальший розгляд цього законопроекту та зосередитися на збереженні єдності. Він підкреслив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом та активно відмежовується від ідеології "русского мира". Амстердам наголосив, що УПЦ повністю підтримує державу Україну та закликає до її захисту від російської агресії. У своєму зверненні до американського суспільства, він зауважив критичну важливість підтримки України, яка є ключовою не лише для самої України, а й для міжнародного порядку.

У вищезгаданій статті адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, виклав ряд важливих позицій. Зокрема, він підкреслив необхідність зупинити розгляд законопроекту 8371, який може призвести до подальшого поділу суспільства та конфліктів. Амстердам також наголосив на неприпустимості нападів на УПЦ та її духовенство, а також висловив підтримку України у світлі російської агресії. Висновуючи, важливо підтримати принципи єдності, взаємовідносин та толерантності в українському суспільстві, а також активно захищати права релігійних громадян та їхню свободу віросповідання.

Павло Петриченко, сержант і громадський активіст перед вступом до Збройних Сил України, відзначався не лише своєю активною громадською позицією, але й безстрашністю у відстоюванні прав людини та боротьбі за справедливість. Його друзі та колеги згадують його як прямолінійного та чесного чоловіка, який завжди прагнув до того, щоб його співвітчизники могли жити гідно, зі смаком свободи, який вони заслуговують. Він не тільки виступав проти сваволі правоохоронців, але і активно підтримував ініціативи, спрямовані на зміцнення громадянського суспільства та захист прав людини.

Після вступу Росії в агресивну війну проти України, Павло не залишився осторонь. Підтверджуючи свою громадянську позицію вчинками, він приєднався до 59 окремої мотопіхотної бригади для захисту своєї країни. Петриченко, як бувалого організатора та активіста, невдовзі виявився в рядах аеророзвідки, де його вміння літати на дронах та проводити успішні розвідувальні операції допомагали у визначенні позицій противника, відстеженні руху техніки та націлюванні артилерії.

Його сміливість і самовідданість в бою вражали навіть його найближчих друзів. Павло ніколи не відзначався самовихваленням, але його подвиги розповідали про нього самі за себе. Він виконував свої обов’язки не лише з відданістю, але й з розумінням того, що кожен його крок спрямований на захист своєї країни, на захист прав людей на життя у вільному та незалежному суспільстві.

Трагічна загибель Павла Петриченка на полі бою 15 квітня 2022 року стала не лише втратою для його рідних та близьких, але й для всього українського суспільства. Він залишив позад собою непогашений слід героїзму та самопожертви, який стане вічним символом боротьби за свободу та гідність кожного українця.

Павло Петриченко, здавалося б, мав перед собою багато часу для того, щоб продовжити свою боротьбу за права та гідність українського народу. Він вірив, що “передишка” перед наступним етапом боротьби буде досить тривалою, але його віра була не на 50 років, а на набагато менше. У 2022 році, розмовляючи з виданням lb.ua, він висловлював своє бажання побачити закінчення своїх зусиль, перш ніж передати естафету іншим.

Павло Петриченко народився 16 квітня 1992 року і проживав у Києві. Ще на етапі свого громадянського активізму він виявився відчайдушним захисником української мови та культури. Серед його перших акцій був протест проти відкриття російськомовної школи у Києві, що збирався здійснити міністр освіти Дмитро Табачник. Петриченко зміг зібрати підписи та організувати протести, що дозволило відмінити плани зробити школу російськомовною.

Відзначаючи активну участь у різноманітних громадських рухах, Павло був одним із організаторів акцій на підтримку активіста Сергія Стерненка, а також ініціатором руху “Хто замовив Катю Гандзюк”, спрямованого на розслідування замовлення та покарання вбивць української активістки. Його активність та готовність боротися за справедливість та права людини зробили його відомим у кругах громадських діячів та політиків.

Наприкінці березня 2024 року Павло Петриченко звернув увагу громадськості на проблему гральної залежності серед військовослужбовців, виступаючи з інтерв’ю та розповідаючи про шкідливі наслідки цього явища. Його активна позиція та здібність залучати увагу до важливих соціальних питань залишається важливим прикладом для наступних поколінь громадських активістів та захисників прав людини.

Павло Петриченко, визнаний своєю відданістю та сміливими кроками в боротьбі за справедливість, звернув увагу на проблему, яка дуже часто залишається поза увагою уряду та суспільства — це проблема азартних ігор серед військовослужбовців. Умови, в яких опиняються військові, надзвичайно стресові, а війна, обстріли та бої ще більше підсилюють цей стрес. У таких ситуаціях телефон може стати не лише засобом зв’язку, але й засобом для втечі від реальності через азартні ігри. Це може призвести до серйозних наслідків, зокрема до залежності та боргів, що негативно позначається на військовій ефективності та психологічному стані воїнів.

Петриченко не тільки відзначив проблему, але й взяв на себе відповідальність та ініціював петицію з вимогою заборонити доступ до онлайн-казино для військовослужбовців на період дії воєнного стану. Ця петиція набрала необхідну кількість підписів за один день, що свідчить про актуальність та важливість цього питання для військових та їхніх родин.

Своїми діями та ініціативами Павло Петриченко продемонстрував, що він був не лише відважним воїном на полі бою, але й справжнім захисником інтересів своїх товаришів по збройних силах. Він виявився людиною, яка завжди готова взяти на себе відповідальність та діяти в ім’я справедливості та гідності.

З його великою втратою справляється не лише його родина та друзі, а й увесь український народ, який втратив справжнього героя і захисника. Його пам’ять буде вічно жити серед нас, нагадуючи про важливість відданості, сміливості та безкорисливої любові до рідної землі.

У цій статті ми дізналися про активну громадську позицію та відданість Павла Петриченка, який не тільки виявив себе справжнім героєм на полі бою, але й став захисником інтересів своїх товаришів по збройних силах. Він був відчайдушним у боротьбі за справедливість та права людини, вказуючи на проблеми, які часто залишаються поза увагою суспільства. Його ініціативи, спрямовані на заборону доступу до онлайн-казино для військовослужбовців на час дії воєнного стану, показують, що він був готовим взяти на себе відповідальність за долю своїх товаришів та боротьбу за їхнє благополуччя. Втрата такої видатної особистості стала не лише втратою для його родини та друзів, але й для всього українського суспільства, яке втратило справжнього героя та захисника. Тому пам’ять про Павла Петриченка завжди буде жити серед нас як приклад відваги, відданості та любові до рідної землі.

Останні новини