Вживання запліснявілої їжі може мати серйозні наслідки для здоров’я, попереджають лікарі. За словами дієтологині, грибки цвілі є всюди, однак активно розмножуються лише у вологому середовищі, створюючи небезпеку для людини. Фахівчиня зазначає, що міцний імунітет дозволяє організму витримати невелику кількість патогенів. Наприклад, шматок хліба, який лише почав вкриватися пліснявою, не стане смертельним для здорової людини. Однак […]
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який позбавляє російську мову статусу мови, що підлягає захисту згідно з Європейською хартією регіональних або міноритарних мов. Це рішення стало підсумком законодавчого процесу, розпочатого наприкінці 2025 року, після відповідного голосування у Верховній Раді. Про цей важливий крок повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук.
Цей закон викликав широкий резонанс у суспільстві. Його основна мета – узгодження українського законодавства з оновленим офіційним перекладом Європейської хартії регіональних або міноритарних мов та усунення юридичних колізій, які тривалий час викликали суперечки серед фахівців, мовознавців і політиків.
У пояснювальних матеріалах до законопроєкту вказано, що російська мова в Україні не є мовою, що перебуває під загрозою зникнення, або такою, що потребує спеціального захисту. Депутати підкреслили, що протягом багатьох століть російська мова займала домінуючі позиції на значній частині території України. Тому її включення до переліку мов з особливим статусом суперечило логіці самої Хартії.
При цьому новий закон не забороняє російську мову або не обмежує її використання в приватному спілкуванні. Він лише усуває статус мови, що мала додаткові механізми захисту в контексті міжнародного документа Ради Європи. Експерти зазначають, що права громадян на використання будь-якої мови у приватному житті залишаються непорушними.
Окрім російської, з українського законодавства також вилучено згадку про так звану "молдавську мову". Це стало можливим після того, як Республіка Молдова офіційно визнала румунську своєю державною мовою. Таке рішення також є спробою гармонізувати українське законодавство з міжнародною практикою та сучасними мовними реаліями.
Після набуття чинності цього закону, норми Європейської хартії в Україні стосуватимуться декількох мов національних спільнот і корінних народів. До них відносяться білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит. В розширеній версії документа також згадуються караїмська, кримчацька, ромська, румейська, урумська мови та їдиш.
Олена Івановська, уповноважена з питань захисту державної мови, назвала це рішення історичним та таким, що відповідає духу Європейської хартії. Вона зазначила, що міжнародний документ створювався для підтримки мов, які дійсно потребують захисту, а не для мов держав, що вже домінували на певних територіях.
Цей закон є частиною ширшої державної політики щодо захисту української мови та національної безпеки в умовах війни з Росією. Після початку вторгнення у 2022 році мовних питань в Україні стало більше, і багато українців свідомо перейшли на українську мову в повсякденному спілкуванні, а різні державні та місцеві ініціативи активно підтримують українську культурну ідентичність.
Прихильники нового закону підкреслюють, що він не є спрямованим проти носіїв російської мови, а лише ліквідує юридичну аномалію, яка виникла внаслідок попереднього перекладу Хартії. Вони також наголошують на важливості правильного розуміння термінології та позицій міжнародного документа.
Таким чином, підписання закону Зеленським стало фіналом тривалої дискусії про статус російської мови в контексті Європейської хартії. Відтепер міжнародні механізми захисту в Україні будуть застосовуватися лише до тих мовних спільнот, які насправді потребують підтримки для збереження своєї культурної та мовної ідентичності.
